Skip to main content

Full text of "Svoboda-2004-34"

See other formats



Видає Український Народний Союз _ 5у^в^^д _ РііЬІізІїесІ Ьу ІІіе ІЛсгаіпіап Наїіопаї Аззосіаііоп 

ЦІНА $1 .00 РАЗ НА ТИЖДЕНЬ ^ VVЕЕК РПІСЕ $1 .00 

РІКСХІ П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ ЧИСЛО 34 УОІ. СХІ РПЮАУ, АЦОЦЗТ 20, 2004 Мо. 34 



Доналд Раїуісфелд в Криму 




Доналд Рамсфелд 



ПАРСИПАШ, Н. Дж. - Мину- 
лої п’ятниці, 13 серпня, в Криму 
відбулася зустріч секретаря Де- 
партаменту оборони США Донал- 
да Рамсфелда з Президентом 
України Леонідом Кучмою. Роз- 
мова стосувалася важливих про- 



блем міжнародної безпеки, зо- 
крема ситуації в Іраку та Афга- 
ністані, де процеси демократизації 
натрапляють на значні, нерідко 
непередбачувані труднощі. Д. 
Рамсфелд дав дуже високу оцін- 
ку діяльності українських мирот- 
ворців в Іраку, Косові та інших 
країнах світу. „Українці чудово 
виконують свої функції", - сказав 
американський міністер оборони. 

Сторони підтвердили готовність 
до дальшого розвитку українсько- 
американського партнерства у галу- 
зі безпеки та боротьби з терориз- 
мом, а Президент Л. Кучма запев- 
нив, що Україна продовжує послі- 
довно рухатися курсом до європей- 
ської та евро-атлантичної інтеграції. 
В дусі цього запевнення Д. Рамс- 
фелд і Л. Кучма обговорили акту- 
альні питання взаємодії України з 
Европейським союзом і МАТО. 

Окремим аспектом обговорення 
були близькі президентські вибори 

(Закінчення на стор. 2) 



Тривають XXVIII літні Олімпійські ігри 



ПАРСИПАНІ, Н. Дж. - Олімпіа- 
да почалася. Незважаючи на те, що 
грецькі робітники раз у раз страйку- 
вали, вимагаючи від уряду додатко- 
вих грошей, горіли риштування по- 
близу олімпійських об’єктів, а пе- 
ресічні громадяни обурювалися 
тим, що Греція через заходи безпе- 
ки перетворилася на поліцейську 
країну, греки пишаються тим, що 
через 108 років вони знову - госпо- 
дарі спортового свята. Відбулося 
велике і технічно складне видовище, 
яке показало історію олімпійських 
змагань від давнини до сучасности. 
Автори видовища знайшли дуже 
вдалий хід: атлет зі смолоскипом біг 
стадіоном, перетинаючи стрічки, на 
яких було написано роки проведення 
попередніх Олімпіяд та міста, в 
яких вони відбувалися. Добігши до 
І916 року, коли Олімпіяда не відбу- 
лася через Першу світову війну, він 
впав, а пізніше зупинився, опустив- 
ши смолоскип на вшанування 
пам’яті жертв Другої світової війни. 



через яку не відбулися Олімпіяди 
1940 та 1944 років. Телетрансляція 
урочистого відкриття Олімпіяди на 
каналі КВС принесла приємну не- 
сподіванку: появу делегації України 
не тільки показали повністю, без ре- 
клямних перебивань, а й показали 
члена МОК Сергія Бубку. Приємно 
було дивитися, що прапор Нікарагуа 
на чолі делегації цієї країни несла 
дівчина з дуже українським прізви- 
щем - Світлана Кащенко. 

В Україні олімпійські ліцензії 
отримали 243 особи. Перші золоті 
медалі здобули Яна Клочкова і Оле- 
на Костевич, яка вийшла до фіналу 
з найнижчим результатом, але змо- 
гла до кінця стрільби наздогнати до- 
свідчену сербку Ясну Секарич. Суд- 
ді 15 серпня призначили „перестріл- 
ку", щоб виявити переможця і у 19- 
річної українки нерви виявилися 
міцнішими, ніж у суперниці, є золо- 
та медаля! На жаль, Олена Косте- 

(Закінчення на стор. 28) 



- молодий український банкір 



Арсеній Яценюк 

Р.Л. Хомяк 

КИЇВ. - Національний банк 
України очолює людина, яка ще не 
має ЗО років. Вся його кар’єра від- 
булася у вузьких межах незалеж- 
ної України. У грудні 1991 року, 
коли понад 90 відсотків виборців 
голосували за незалежність, він 
ще не мав права голосу, бо тільки 
що закінчив середню школу. 

Ні, я не про Сергія Тигіпка, го- 
лову правління Національного 
банку. В липні С. Тигіпко взяв 
відпустку, щоб очолити штаб пе- 
редвиборної кампанії кандидата на 
президента Віктора Януковича. 
Національним банком нині керує 
Арсеній Яценюк, з позначкою 
„в. о." (виконуючий обов’язки) го- 
лови. Він - буковинець з Чернів- 
ців, народився 1974 року в родині 
університетських викладачів. Нац- 
банк сьогодні має добру репутацію 
як в Україні, так і за кордоном. З 
помітним задоволенням головний 
банкір України розповідає, що в 
липні золотовалютні запаси НБУ 
зросли до 10.4 мільярда долярів, 
хоч у 1998 році, - не цілих шість 
років тому, внаслідок азійської й 
російської фінансових криз, - ці 
резерви становили практично 
нуль. (Але й тоді українська фі- 
нансова система витримала тиск.) 



Не з меншою сатисфакцією він 
підкреслює, що з початку ниніш- 
ного року вклади населення на 
банкові рахунки зросли на 25 від- 
сотків, і він передбачає зріст до 60 
відсотків ще цього року. А це - до- 
віра населення до банкової систе- 
ми з одного боку і реальні впливи 
в екойоміку України - з другого. 

Це - надто важливе, бо в Украї- 
ні, як і в інщих частинах покійно- 
го Союзу, населення звикло три- 
мати гроші у шуфлядах, матра- 
цах, між тарілками в кухні, або в 
слоїках. А такі гроші з економіки 
практично вилучені. Знову ж, не 
треба дивуватись, адже серед на- 
селення України є мільйони осіб, 
які колись мали заощадження, на- 
віть по кілька тисяч совєтських 
рублів, на книжечках ощадних 
банків і все це пішло з вітром. Так 
що нинішний зріст вкладів насе- 
лення - добрий показник довіри. 

Усією цією банківською систе- 
мою нині керує зовсім молода лю- 
дина, але з переконливим автори- 
тетом. Його вказівок і директивів 
слухаються старші від нього ке- 
рівники українських банків - на- 
віть коли не усі ці директиви їм 
смакують, коли, як писала київ- 
ська газета „Деловая столиця", 
фінансисти дістають від них болі 
голови. Наприклад, останнім ча- 



сом А. Яценюк наполягає на тому, 
щоб українські банки давали пози- 
ки в національній валюті, а не в 
долярах чи евро, а банкіри більше 
полюбляють позики, чи як тут їх 
називають, кредити, в чужоземній 
валюті. Директива Нацбанку, яку 
оголосив Арсеній Яценюк, змушує 
комерційні банки тримати вище 
покриття (резерви) на позики в до- 
лярах, ніж на позики у гривнях. 
Тут він підкреслює, що Нацбанк 
не забороняє валютні позики, але 
хоче, щоб українські банки не по- 
трапили в халепу, коли чужозем- 
на валюта різко змінить курс. 
Одна з київських економічних га- 
зет назвала Аресенія Яценюка 
„гривнелюбом", і він не протес- 
тує, усміхається. 

Нинішний головний банкір Укра- 
їни робить враження людини руху і 
темпу. Він людина, яка протягом 
року робить кроки, що інші дола- 
ють протягом трьох або п’ятьох 
років. Але при тому він не вихо- 
дить за межі гідности серйозного 
банкіра, який несе відповідаль- 
ність за підставові питання сус- 
пільства. Свій молодий вік якоюсь 
мірою він компенсує своєю висо- 
тою професійного баскетболіста. 

Арсеній Яценюк закінчив се- 
редню школу у Чернівцях 1991 
року, поступив на юридичний фа- 



культет Чернівецького універси- 
тету і вже на першому курсі, 1992 
року, організував студентську 
юридичну фірму. 

Закінчивши Чернівецький уні- 
верситет, викладав там протягом 
академічного 1996-97 року, а тоді 
переїхав в Київ на посаду консуль- 
танта кредитного департаменту ве- 
ликого українського банку 
„Аваль". Наступного року він вже 
радник президента цього банку, а 
згодом і віце-президент. 

У 2001 році уряд Автономної 
Республіки Крим запросив його 
на посаду міністра економіки. 
Там, до речі, він запровадив 
спілкування в міністерстві дер- 
жавною мовою, а таблички на 
дверях поміняв на україномовні. 
Робив без зайвого галасу. В ін- 
терв’ю газеті „Україна молода" 
(12 листопада 2002 року) він по- 
яснив: „Моя принципова позиція 
така: порядок у країні залежить 
не тільки від показників соціяль- 
но-економічного розвитку, а й 
від порядку в самому міністер- 
стві. Цей порядок повинен скла- 
датись і з кваліфікаційного рівня 
кожного службовця". А далі до- 
дав: „Якщо людина не здатна ви- 
вчити ще одну мову, це значить, 
що в неї відсутній інтелект", і 
нагадав, що з бюджету виділя- 

(Закінчення на стор. 3) 



2 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 14 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



N0. 34 



УКРАЇНА ЗА ТИЖДЕНЬ 



«.Емпайр Стейт Билдінг" освітять 
українські кольори 

і 

НЮ-ИОРК. - Цього року на день незалсжности України, 24 серпня, і 
найвища будівля Ню-Йорку „Емпайр Стейт Билдінґ“ вперше буде 
освітлена українськими державними кольорами - синім і жовтим. Ця 
будівля часто освітлюється національними кольорами різних держав 
під час їхніх свят. До програми світлових ефектів на фасаді „Емпайр 
Стейт Бнлдінґ" національні кольори України включено з ініціятивн 
Спілки Української Молоді Америки. 



Буде відкрито пантеон 
М. Вербицького 

ЛЬВІВ. - До Дня незалежности 
України у селі Млини (Ярославський 
повіт Республіки Польща) буде уро- 
чисто відкрито пантеон авторові ме- 
лодії гимну України Михайлові Вер- 
бицькому на місці його могили. Від- 
криття споруди присвячено також 
140-річчю з часу написання пісні 
„Ще не вмерла Україна,”, а також 
190-літтю від дня народження ком- 
позитора. Ініціятором створення 
пантеону були Львівська обласна 
державна адміністрація, науково- 
культурні, мистецькі об’єднання та 
товариства Галичини, за сприяння 
органів державної влади та місцево- 
го самоврядування Підкарпатського 
воєводства Республіки Польща. Буді- 
вельно-технічний проєкт виконано 
польськими фахівцями, а автором 
проєкту є львівський архітектор Іван 
Коваленко. У серпні 1862 року Пав- 
ло Чубинський, уродженець Київщи- 
ни, написав вірш „Ще не вмерла 
Україна”, а через два роки мелодію 
на ці слова написав о. Михайло Вер- 
бицький - священик Млинівської 
греко-католицької церкви на Львів- 
щині. Родинна садиба Павла Чубин- 
ського була зруйнована у радянські 
часи, і лише з відновленням неза- 
лежности України садибу П. Чубин- 
ського (с. Чубинське Бориспільсько- 
го району Київської области) вклю- 
чено до Державної програми відтво- 
рення видатних пам’яток історії та 
культури України. Сьогодні там ве- 
дуться реставраційні роботи. Могила 
Михайла Вербицького, який помер 7 
грудня 1870 року, довго була у зане- 
дбаному стані. Лише у 1934 році на 
кошти односельчан і студентського 
товариства „Боян” було поставлено 
невеликий пам’ятник. У 1995 його 
було реставровано. Донедавна моги- 
лу М. Вербицького вдавалось під- 
тримувати у доглянутому стані си- 
лами української громади Перемиш- 
ля, а також активістами Товариства 
„Надсяння” зі Львова. 

Український суд не змінив 
терміну ув’язнення моряків 

КИЇВ. - Український суд 17 серпня 
підтвердив провину українських мо- 
ряків, звинувачених в Іраку у контр- 
абанді нафтопродуктів з тієї країни. 
Апеляційний суд Києва постановив, 
що Микола Мазуренко й Іван Со- 
щенко мають відбути 7 років ув’яз- 



нення, але з них знято кару, накла- 
дену іракським судом, що переви- 
щувала мільйон долярів для кож- 
ного засудженого. М. Мазуренко 
був капітаном судна „Невстар-Г‘, а 
І. Сощенко його помічником, коли 
британський військовий корабель 
затримав судно з великим незакон- 
ним вантажем дизельного пально- 
го. Звинувачені називали себе неви- 
нними, заявляючи, що виконували 
розпорядження неназваного власни- 
ка судна „Невстар-1“. 

В Іраку загинув сьомий 
український вояк 

КИЇВ. - Речник Міністерства оборо- 
ни 15 серпня повідомив, що капітан 
Юрій Іванов підірвався на міні в міс- 
ті Ес-Сувейра і помер від ран. Прези- 
дент Леонід Кучма нагородив заги- 
блого вояка орденом „За відвагу“ 
посмертно і висловив співчуття рід- 
ним та близьким капітана Ю. Івано- 
ва. Це вже сьомий український вій- 
ськовий, що загинув в Іраку. Десяте- 
ро українців зазнали поранень. Укра- 
їнський контингент у тій країні нара- 
ховує 1,600 осіб і виконує місію від 
вересня 2003 року. Український мі- 
ністер оборони Євген Марчук за- 
явив, що під час наступної ротації в 
жовтні кількість українського кон- 
тингенту залишиться незмінною. 

Вибори в Мукачевому 
відбувалися з порушеннями 

МУКАЧЕВО. - Після розслідування 
Українська Генпрокуратура заявила 
про низку серйозних порушень на 
весняних виборах міського голови у 
Мукачевому, що спричинилися до 
гучного політичного скандалу. Ви- 
борчі документи були зфальсифіко- 
вані - ...підписи від імені деяких 
членів комісій виконані не членами 
комісій, а іншими особами - твер- 
дить Генпрокуратура. Речник Генп- 
рокуратури Сергій Руденко повідо- 



мив 16 серпня, що через викрадення 
бюлетенів та фальсифікації підписів 
зараз уже неможливо встановити ре- 
альні результати голосування. Бльок 
„Наша Україна“ від самого початку 
заявляв про порушення та фальси- 
фікації на виборах. 

Українській „Радіо Свободі" - 
50 років 

ПРАГА, Чехія. - „Радіо Свобода" - 
український відділ 16 серпня від- 
святкував своє 50-річчя. У своєму 
виступі з тієї нагоди Олександер Не- 
родницький, директор українського 
відділу, відзначив: „Радіо Свободі" 
можна закинути багато речей, де в 
чому не було на рівні, дещо не про- 
звучало так проникливо, як цього 
вимагала ситуація, але одного не за- 
кинеш - завжди було з основними 
подіями, ніколи не ігнорувало голо- 
вних зрушень у житті України. 
Прагнули бути там, де вирувало най- 
гостріше і найгарячіше - і в цьому 
майже завжди вели перед. Більшість 

Доналд Рамефелд... 

(Закінчення зі стор. 1) 

в Україні і створення належних 
передумов для того, щоб вони по- 
вною мірою відповідали демокра- 
тичним принципам - цю вимогу 
офіційний Вашінґтон висловлю- 
вав уже устами багатьох своїх 
представників. Тепер її повторив і 
Д. Рамефелд. Втім, легко припус- 
тити, що його візита має значення 
і для внутрішньої політики СІЛА. 
Як вважає Леонід Поляков, ди- 
ректор військових програм київ- 
ського соціологічного центру ім. 
о. Разумкова, „для адміністрації 
Президента Джорджа Буша тепер, 
перед виборами, потрібна полі- 
тична стабільність у взаєминах з 
різними країнами, в тому числі й 
з Україною". 



із своїх п’ятдесяти років „Радіо Сво- 
бода" пробивалося до слухачів крізь 
заглушки. Якби його не глушили, а 
слухачі все одно його знаходили. І в 
рік п’ятдесятиліття лиха доля зва- 
лилася на нас, і нас викинули з цілої 
мережі ФМ, а попри це наші слухачі 
залишаються з нами. Саме це дові- 
р’я береже його і дисциплінує , під- 
тримує і підштовхує". 

у Харківській області знайдено 
рештки поселення готів 

ХАРКІВ. - 16 серпня оприлюднено 
вістку про те, що у харківській об- 
ласті знайдено поселення Готів - ста- 
родавніх германців, які жили на те- 
риторії области 17 століть тому. 
Харківські археологи називають ре- 
зультати розкопок, які проводилися 
протягом літа у Валківському райо- 
ні неподалік від села Войтенки, сен- 
саційними. Вони стверджують, що це 
було одне з найбільших німецьких 
поселень королівства Гермонарика 
на території сучасної України. За 
словами вчених, це поселення нале- 
жало ґотам-аристократам, про що 
свідчить безліч монет, прикрас і 
фрагментів римських скляних куб- 
ків. Біля поселення аристократів ар- 
хеологи знайшли і поселення робіт- 
ників. Доцент історичного факульте- 
ту Михайло Любичев вважає, що на- 
явність на такій маленькій ділянці 
такої великої кількости прикрас - це 
рідкість. 

За повідомленнями 
інформаційних агентств 

тень ротацію україгіської військо- 
вої бригади в Іраку. Контингент во- 
яків України нараховує там 1,600 
осіб і виконує свою місію в тій кра- 
їні від вересня 2003 року. Щодо 
того, скільки часу українські вій- 
ськові ще перебуватимуть в Іраку, 
міністер Є. Марчук сказав: „Це пи- 
тання стоїть і в Україні, і ми його 
поставили перед нашими колегами, 
це питання стоїть і в Польщі, і в ін- 
ших країнах-членах коаліції. Всі 
ми розуміємо, і в Україні зокрема, 
що це в значній мірі буде залежати 
від того, як буде розвиватися ситу- 
ація в самому Іраку, наскільки 
нові структури Іраку - правоохо- 
ронні, силові, військові - будуть 
набирати сили, аби взяти під 
контролю ситуацію у своїй країні". 

Є. Марчук також сказав, що під 
час жовтневої ротації українського 
військового контингенту в Іраку 



Протест Партії зелених проти АЕС 







Прибічник партії зелених України 



тримає плякат з написом 
„Остановите машину смерти“ під 



гляді ХАЕС“ (Хмельницької ато- 
мової електростанції), присвяче- 
ної дневі народження міністра па- 
лива і енергетики України Сергія 
Тулуба, біля будинку Міністер- 
ства палива і енергетики в Києві 
у п’ятницю, 13 серпня 2004 року. 8 
серпня відбулося підключення 2-го 
енергобльоку ХАЕС до єдиної 
енергосистеми України. Згідно з 
інформацією „Держатомреґулю- 
вання“ України, 2-й бльок ХАЕС 
після підключення вже тричі зупи- 
нявся, зокрема двічі - автоматич- 
ними протиаварійними система- 
ми захисту. Наступний пуск 2-го 
енерґобльоку ХАЕС був перенесе- 
ний на 15 серпня. За інформацією 
НП НАЕК „Енерґоатом“, устат- 
кування енерґобльоків системою 
пожежогасіння запляноване лише 
на післяпусковий період. 



Того ж дня, ІЗ серпня, відбулася 
зустріч Д. Рамефелда з міністром 
оборони України Євгеном Марчу- 
ком, а після переговорів - їхня 
спільна пресова конференція. Від- 
повідаючи на запитання журналіс- 
тів щодо недавніх змін у Воєнній 
доктрині України, тобто щодо ви- 
лучених з її тексту слів про май- 
бутнє приєднання до Европейсько- 
го союзу і НАТО, Д. Рамефелд 
сказав, що важливішим питанням, 
ніж терміни входження України в 
евро-атлантичні структури, є ре- 
форми, які тепер відбуваються у 
Збройних Силах України. Секретар 
Департаменту оборони СІЛА добре 
відгукнувся про ці реформи і ска- 
зав, шо „було б шкода, якби цей 
шлях мав для України нульовий 
результат". 

Міністер Є. Марчук у своїх від- 
повідях висвітлив проблеми, 
пов’язані з перебуванням україн- 
ських військових в Іраку, зокрема 



його загальна кількість залишить- 
ся незмінною. 

Як відомо, головні претенденти 
на найвищий в державі пост Ві- 
ктор Янукович і Віктор Ющенко 
включили у свої агітаційні про- 
грами питання військової участи 
України в Іраку: перший з висту- 
пає за зменшення кількости укра- 
їнських вояків в Іраку, а другий, 
В. Ющенко, - за їхнє цілковите 
виведення звідти. Під час зустрічі 
з виборцями в Криму 10 серпня 
провідник „Нашої України" ска- 
зав: „Режим Кучми-Януковича, 
замість використати ризиковану 
службу наших миротворців для 
зміцнення міжнародних позицій 
держави, розглядає їхнє перебу- 
вання в Іраку як індульгенцію на 
антидемократичні дії тут, в Украї- 
ні. Ми не хочемо відновлення де- 
мократії в Іраку ціною придушен- 
ня демократії в Україні". 



час акції „Святковий торт у ви- 



Фото: УШАН розповів про запляновану на жов- За повідомленнями ЗМІ 






N0. 34 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



З 



,,КамАЗ" як випробуваний чинник політичної боротьби 



ПАРСИПАНІ, Н. Дж. - 12 
серпня, на дорозі між містама 
Каховкою і Генічеськом, в меж- 
ах Херсонської области, стався 
випадок, який, очевидно, ввійде 
окремою сторінкою до мото- 
рошної історії про використання 
вантажівок „КамАЗ“ як вже 
традиційного засобу, яким зло- 
чинні сили розправляються з не- 
вгодними політиками, зокрема з 
керівниками опозиції. Власне, 
сам випадок, слава Богу, не за- 
лишив на згаданій дорозі ніяких 
слідів, але в суспільній думці їх 
неминуче залишить той факт, 
як по-різному, цілком проти- 
лежним чином інтерпретують 
подію її учасники. 

Отже, було так. На шляху з 
Херсону до Новоолексіївки їхало 
декілька легкових автомобілів з 
опозиційними депутатами Верхо- 
вної Ради. За кермом одного з 
них був Віктор Ющенко. Надворі 
почало темніти, коли тяжкий, ве- 
ликоколісний „КамАЗ“ з приче- 
пом опинився загрозливо близь- 
ко біля Ющенкового авта, пробу- 
ючи його витіснити з дороги. Ця 
спроба повторилася тричі. Охо- 
ронці В. Ющенка зупинили ван- 
тажівку, затримали її водія і пе- 
редали його в руки міліціонерів, 
які на виклик В. Ющенка з’яви- 
лися підозріло швидко, букваль- 
но в момент ока, хоч дорожній 
випадок стався далеко від насе- 
лених пунктів. Але так само, як 
правоохоронці негайно опинилися 
на місці події, так же швиденько 
вони відпустили водія вантажів- 



ки, не взявши в нього ніяких 
свідчень і навіть не перевіривши 
на предмет попереднього вживан- 
ня алькоголю. 

Наступного дня водій „КамАЗ- 
у“звернувся до міліції з заявою, 
що коли він спокійно їхав собі 
дорогою в напрямі Генічеська, 
його тягарівку зупинили „невідо- 
мі“, стали чіплятися до нього, ні- 
бито він створив аварійну ситуа- 
цію, і жорстоко побили. 

Ще цікавішою є невідкладна 
реакція відомої своєю неповорот- 
кістю Генеральної прокуратури 
України. Представник її пресової 
служби Сергій Руденко в розмові 
з журналістами 16 серпня ствер- 
див, що водій „КамАЗ-у“ не вчи- 
нив жодних протиправних дій і 
що нема ніяких підстав говорити 
про „замах“ на життя В. Ющен- 
ка. С. Руденко красномовно доко- 
ряв депутатам, котрі їхали тоді з 
В. Ющенком, у „відсутності еле- 
ментарної культури“, бо, мов- 
ляв, заподіювати шкоду водієві, 
який перевозить зерно, тобто 
„робить щось важливіше, ніж пе- 
редвиборна агітація - це некуль- 
турно і несолідно”. 

Але згадаймо, що „КамАЗ“, 
який убив Вячеслава Чорновола, 
також перевозив зерно... 

Під час зупинки в Старому 
Криму В. Ющенко зустрівся з 
виборцями і на їхнє прохання 
розповів подобиці дорожньої при- 
годи. „з допомогою „камазів” 
влада вирішує свої проблеми, а 
міліція, яка повинна відповідати 
за безпеку кожної людини, нато- 



мість замітає сліди своїх непро- 
фесійних і цинічних дій”. 

Що в цих словах керівника 
„Нашої України” нема перебіль- 
шення, промовисто засвідчила 
пресова конференція генерал-ма- 
йора Василя Синькова з Херсон- 
ського управління внутрішніх 
справ 13 серпня. Він, як і пред- 
ставники Генеральної прокурату- 
ри, заповнював, що випадок на 
дорозі, який ледве не закінчився 
трагедією, - це таки випадок, не 
більше. Генерал запропонував 
присутнім переглянути відео- 
стрічку, на якій водій „КамАЗ- 
у“, відповідаючи на запитання 
журналіста, каже, що коли він 
спокійно вів свою вантажівку, рап- 
том його наздогнала колона легко- 
вих авт, і він з несподіванки розгу- 
бився, не втримав керівниці й тому 
„КамАЗ-ом” закинуло то в один, 
то в другий бік. А коли зупинився, 
„якісь люди вискочили з ‘джипа’ і 
розбили мені обличчя...”. 

Того ж дня і теж у Херсоні цю 
саму ситуацію коментував керів- 
ник місцевого передвиборного 
штабу В. Ющенка Валерій Тре- 
тьяков. Під час випадку на дорозі 
Каховка-Генічеськ він перебував 
на передньому сидінні в авті, ко- 
тре вів В. Ющенко, і все добре 
бачив. „Під час ‘маневрів” Ка- 
мАЗ-у” відстань між причепом 
вантажівки та нашим автом ста- 
новила декілька сантиметрів. Ми 
тричі намагалися обігнати цей 
„КамАЗ”, але він кожного разу 
дуже професійно перекривав до- 
рогу, просто не пропускаючи 



наше авто”, - розповів В. Третья- 
ков. Він з’ясував всі подробиці 
пригоди, її хронологію. І неспрос- 
тований правоохоронцями зали- 
шається факт: саме в той мо- 
мент, коли В. Ющенко, подавши 
відповідний сигнал, що має намір 
обігнати вантажівку, водій „Ка- 
мАЗ-у” раптом різко скрутив влі- 
во і притиснув Ющенкове авто до 
узбіччя. І це він зробив три рази, 
що , швидше за все, не належить 
до „випадку, не більше”. 

Важлива подробиця: ніхто во- 
дія вантажівки не бив, ніхто 
пальцем до нього не доторкнув- 
ся. Струс мозку він дістав, коли 
мужні охоронці в. Ющенка при- 
йняли відчайдушне рішення по- 
ставити своє авто поперек дороги 
перед КамАЗ-ом”. Й тоді у „мир- 
ного”, як характеризував водія 
вантажівки генерал-майор В. 
Синьків, працівника фармерсько- 
го господарства „Салют” не ви- 
тримали нерви - й він різко за- 
гальмував, вдарившись підборід- 
дям об своє кермо... 

І ще два цікаві моменти в цій 
історії. Коли охоронці В. Ющен- 
ка зупинили „КамАЗ” і поросили 
„розгубленого” водія показати 
посвідчення, той рішучим тоном 
відмовився, покликавшись при 
цьому на статтю 63 Конституцуії 
України. Чи не готують цих водіїв 
на спеціяльних конституційних 
курсах? 

Й останнє: напередодні цього 
випадку до помічників В. Ющен- 
ка надійшло попередження, що 
він повинен бути уважний під час 
подорожі в авті... 

П. Ч. 



Арсеній Яценюк... 

(Закінчення зі стор. 1) 

ються гроші на 
вивчення дер- 
жавної мови. 
Так само спо- 
кійно, без емо- 
цій він пояснив 
українізацію 
табличок на 
дверях кабіне- 
тів свого мініс- 
терства: „Та- 
блички були 
змінені через 
три місяці піс- 
ля мого прихо- 
ду у зв’язку з 
ремонтом у мі- 
ністерстві. Ке- 
рівництво від- 
реаґувало нор- 
мально, хоч спочатку спостерігався деякий 
приголомшливий ефект. Та невдовзі всі за- 
спокоїлися, все стало на свої місця. Ми пи- 
шемо українською - і нам почали відповідати 
українською”. 

Але на посаді міністра економіки Криму 
Арсенш Яценюк не занехав свого основного 
завдання. Серед іншого, він склав економічну 
програму розвитку автономії. В Криму по- 
працював міністром трохи більше року. Тоді 
Сергій Тигіпко став головою Національного 
банку і відразу запросив Арсенія Яценюка на 
свого першого заступника. 21 січня 2003 року 
28-річний Арсеній Яценюк знову почав пра- 
цювати у Києві. Коли ж С. Тигіпко взяв від- 
пустку для політичної праці, господарем ки- 
ївського будинку при Інститутській-9 став 
молодий буковинець А. Яценюк. 

Цікава подробиця: виконуючий обов’язки 
голови Нацбанку, далі працює у своєму кабі- 
неті - першого заступника голови. Він не 
„окупував” головного кабінету, який поруч. 




Арсенш Яценюк 



Крім того, в розмовах з журналістами він 
підкреслює, що регулярно інформує С. Тигіп- 
ка „про все, що діється в Національному бан- 
ку”. Але в засобах масової інформації цими 
днями Сергія Тигіпка видно у розпалі перед- 
виборної кампанії, а коли мова про банківські 
справи, то в пресі з’являються фото Арсенія 
Яценюка і цитати його виступів. 

Коли я згадав в розмові з Яценюком, що він 
не міг голосувати за самостійність України 1991 
року, бо був ще замолодий, він визнав, що це 
так, і швидко додав: „Але мої батьки голосува- 
ли”. Нині у нього дві доньки-киянки; молодша 
ще немовля, а старша народилася, ще заки Яце- 
нюки переїхали з Києва до Криму. 

А в будинку при Інститутській-9, де ще цар- 
ський уряд побудував банківське приміщення, а 
совєтський побільшив його і переіменував на 
філію Державного банку СССР, нині Націо- 
нальний банк України. Його творцем можна 
вважати Вадима Гетьмана, який очолював НБУ 
протягом 1992 року, а потім „заопікувався” 
ним як депутат Верховної Ради. Вадима Гетьма- 
на невідомі злочинці убили 1998 року, коли 
НБУ вже очолював Віктор Ющенко. Хоч В. 
Ющенко вже понад три роки не керує Нацбан- 
ком, його дух там ще можна відчути. Напри- 
клад, в оновленому будинку Національного 
банку є Музей скарбів України. Тут зібрані різні 
історичні коштовності, старі монети (навіть 
первісної гривні) посуд, старовинна зброя, міне- 
рали і бурштин. Цю колекцію скарбів започат- 
кував Віктор Ющенко з нуля, бо попередні 
скарби України, як і інших компонентів Союзу, 
зберігались у Москві і там застрягли. Нині 
скарби НБУ поповнюються - частинно за раху- 
нок подарунків, частинно через закупи, а деякі 
експонати надходять від Митної служби Украї- 
ни, яка конфіскує контрабанду на кордонах. 

Тим часом Національний банк України, 
який знаходиться в одному з кутів трикутни- 
ка, що включає Верховну Раду і Адміністра- 
цію Президента - на печерських вулицях Ін- 
ститутській, Грушевського й Банковій - діє 
спокійно і продуктивно, під керівництвом 
„дитини” незалежної України. 



Гра з портретами триває 




У попередніх числах „Свободи^ було вміщено 
фотографії, зроблені на центральній площі 
Черкас, на яких було показано ґалерію з вось- 
ми портретів кандидата на президента В. 
Януковича, котрий мав стати для виборців 
єдиним з можливих обранців, потім були ті ж 
портрети з написами протесту, далі - пор- 
трети з вибаченням за тимчасові незручнос- 
ті, аж тепер замість портрета В. Януковича 
з'явилося привітання зі святом, але за 
обов’язкової пристутности „завжди живого“ 
Леніна (позаду), котрий здобуття незалеж- 
ности у 1918 році криваво „пересунув" більш як 
на 70 років. Фото: Ф. Хмельковський 






4 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



N0. 34 



АМЕРИКА І СВІТ 



Провідник іракських шиїтів 
висунув свої вимоги 

НАДЖАФ, Ірак. - Якщо бійці ра- 
дикального шиїтського клерика 
Моктада аль-Садра в Наджафі 
найближчим часом не складуть 
зброю, їх знищать, - заявив 18 
серпня міністер оборони Іраку Ра- 
зім аш-Шалан. Американські та 
іракські частини воюють з вірними 
М. Садрові загонами „Армії Маг- 
ді“ в Наджіфі вже від 5 серпня. Те- 
пер Муктада Садр готовий вивести 
свої війська з Наджафу. Однак він 
піде на цей крок лише у тому ви- 
падку, якщо свої війська виведуть 
з міста й американці. Провідник 
шиїтів також наполягає на звіль- 
ненні його бойовиків і оголошенні 
амнестії для всіх, хто воював з 
американськими військами в Над- 
жафі та інших іракських містах 
протягом останніх дев’яти днів. 
Окрім того, М. Садр наполягає на 
переданні влади в Наджафі релі- 
гійним провідникам. Близько чо- 
тирьох тисяч вояків оточили свя- 
тиню імама Алі, де розміщений та- 
бір повстанців. Наджаф - заборо- 
нена зона для журналістів. Події у 
Наджафі домінували у перший 
день національної конференції у 
Багдаді 15 серпня, делегати якої 
обирали тимчасову асамблею, що 
діятиме до загальних виборів в 
Іраку наступного січня. Понад ти- 
сяча політичних, релігійних та ет- 
нічних провідників Іраку зібралися 
на триденну конференцію . 




Джім МекҐ ріві з родиною 
(грудень 2003 р.) 

ПАРСИПАШ, Н. Дж. - Губер- 
натор штату Ню-Джерзі Джім 
МекҐріві несподівано, 12 серпня 
по полудні, під час пресової кон- 
ференції в Капітолії Трентону, 
зрезиГнував зі своєї посади. Гу- 
бернатор Дж. МекҐріві - демо- 
крат, одружений, має дворічну 
доньку в Ню-Джерзі і також 11- 
річну доньку від першого шлюбу, 
яка мешкає в Канаді - заявив, що 
резиГнує, оскільки він є 
гомосексуалістом і мав 
„позашлюб-ний зв’язок" з іншим 
чоловіком, у своїй короткій про- 
мові він повідомив, що від нього 
вимагали мільйони долярів, якщо 
він хоче, щоб ця справа залиши- 
лася таємницею. Його залякува- 
ли судом за „8ехиа1 Ьагга8етепі“ 
(сексуальне пересліду-вання на 



США плямують вивести до 
70 тисяч вояків з Европи і Азії 

ВАШІНҐТОН. - Американська 
військова присутність залишиться 
незмінною лише в Іраку та Афга- 
ністані. Президент Джордж %ш 
16 серпня підтвердив пляни най- 
більшої передислокації американ- 
ських збройних сил у світі від часу 
холодної війни. Дві сухопутні диві- 
зії буде виведено з Німеччини, а 
контингент у Південній Кореї буде 
значно зменшено. Переважна час- 
тина військ повернуться до США, 
решта - будуть переведені до ін- 
ших регіонів світу. Оголошуючи 
пляни. Президент Джордж Буш 
пояснив передислокацію тим, що 
протистояння новим загрозам по- 
требує перебування інших сил в ін- 
ших місцях. Перерозташування 
триватиме 6 років і має на меті за- 
мінити багато постійних американ- 
ських баз мобільними силами, які 
будуть у змозі швидко реагувати 
на нові загрози. Японія та Австра- 
лія привітали рішення США про 
зменшення контингенту у Півден- 
ній Кореї, Японії та Німеччині. Ні- 
меччина висловила жаль у зв’язку 
з тим, що тисячі німців, зайнятих у 
сфері обслуговування американ- 
ських баз, втратять працю. 

Померла Джулія Чайлд 

НЮ-ЙОРК. - у п’ятницю, 13 серп- 
ня, у власній домівці в Санта Бар- 
бара у Каліфорнії, померла, маю- 
чи 91 рік, Джулія Чайлд, відома 



місці праці) і тим - загрозою для 
губернаторської посади. Губерна- 
тор МекҐріві плянує зрезиГнувати 
15 листопада, незважаючи на до- 
магання республіканців, як і 
деяких демократів, зрезиГнувати 
негайно і дати можливість про- 
вести позачергові вибори для об- 
рання нового губернатора штату. 

Незважаючи на несподівану 
резигнацію, більшість виборців 
Ню-Джерзі, як і більшість полі- 
тичних аналітиків в цілій країні, не 
вірять, що справжньою причиною 
резигнації є нетрадиційні сексуаль- 
ні уподобання губернатора чи кон- 
кретна афера. Згідно з опитування- 
ми у штаті, більшість осіб в Ню- 
Джерзі вірять, що „в цій історії є 
щось важливіше, про ще не гово- 
рять". Хоч ніхто насправді не знає 
точно, що є те „щось". У висліді 
пропонується декілька версій на 
Ітернеті і в місцевих засобах масо- 
вої інформації, включно зі звину- 
ваченням в корупції, конфліктом 
інтересів, шпигунством і політич- 
ними маніпуляціями. Крім того, 
чимало політичних аналітиків ка- 
жуть, що єдиним поясненням 
резигнації є те, що роки невдалих 
рішень губернатора МекҐріві вре- 
шті наздогнали його. 

Чоловіком, з яким МекҐріві, 
правдоподібно, мав сексуальну 
аферу, є 35-річний громадянин Із- 
раїлю Ґолен Сіпел. Ґ. Сіпел при- 
їхав до США в 2000 році, його спо- 
нзорував багатий збирач виборчих 
фондів для МекҐріві, підприємець 
Чарлз Кушнер, якого тепер звину- 
вачують в організуванні багато- 
мільйонових фондів для незакон- 
них внесків у передвиборну кампа- 
нію МекҐріві. У висліді кроку, ко- 



дама американських куховарських 
телевізійних програм, зокрема 
ознайомлення Америки з фран- 
цузькою кулінарією. Своє зацікав- 
лення куховарством Дж. Чайлд за- 
вдячувала перебуванню після Дру- 
гої світової війни у Парижі, де пра- 
цював її чоловік Пол Чайлд дипло- 
матом. Там вона вступила до сла- 
ветної школи куховарства „Кордон 
Блю", а опісля навчалася у відомо- 
го кухаря Макса Букнарда. У 1961 
році була співавтором книжки 
„Опанування мистецтва французь- 
кого куховарства", котра стала пе- 
редвісником її телевізійних куховар- 
ських програм від 1963 року. Наро- 
дилася Дж. Чайлд 15 серпня 1915 
року у Пасадіні в Каліфорнії. 

На Фльориді гураґан „Чарлі" 
накоїв лиха 

ТАЛАГАСІ, Фла. - 12 серпня над- 
звичайний стан було запроваджено 
на Фльориді, коли на різні частини 
узбережжя насувалися одночасно 
тропічний циклон „Боні" та 
гураГан „Чарлі". Туристи негайно 
залишали північний захід Фльори- 
ди, де ішли сильні зливи. А 13 
серпня північно-західнє узбере- 
жжя навістив гураган „Чарлі", за- 
лишаючи в деяких місцевостях 
цілковиту руїну, смерть і розпуку 
потерпілих. Наслідком гураґану 
стали 20 смертних випадків, зруй- 
нування десятків тисяч будинків, 
знищення городини, овочів і інших 
врожаїв. Економічні збитки 
становлять понад 11 більйонів дол. 



трий виглядає протегованим пра- 
цевлаштуванням, Ґ. Сіпел, колиш- 
ній службовець з ділянки інфор- 
мації в консульстві Ізраїлю в Ню- 
Йорку, був призначений губернато- 
ром МекҐріві головою внутріш- 
ньої безпеки Ню-Джерзі, незважа- 
ючи на те, що він не був громадя- 
нином США. Дж. МекҐріві зазна- 
чив, що Ґ. Сіпел як ізраїльтянин 
мав безпосередній досвід боротьби 
з тероризмом і тому надавася на 
цей пост. Це ствердження спрово- 
кувало обурення серед політиків 
Ню-Джерзі, які вважають, що тут 
йдеться про можливе шпигунство, 
коляборацію і конфлікт інтересів. 
Федеральний уряд не дав Ґ. Сіпе- 
лові апробати на цю посаду, і Ґ. Сі- 
пел зрезиГнував з неї в 2002 році, 
однак він негайно почав працювати 
як один з „політичних дорадників" 
Дж. МекҐріві. Ґ. Сіпел тепер по- 
вернувся до Ізраїлю і стверджує, 
що він не є гомосексуалістом, та 
звинувачує Дж. МекҐріві в заляку- 
ванні і погрозах щодо його кар’єри, 
якщо він, Ґ. Сіпел, відмовиться 
бути сексуальним партнером Дж. 
МекҐріві. 

Республікенець Брент Шіндлер, 
який змагався за посаду губернато- 
ра з МекҐріві в 2001 році і програв, 
звинувачує демократів штату у 
тому, що вони спеціяльно витягну- 
ли на поверхню аферу МекҐріві, 
щоб замінити його сильнішим по- 
літиком, сенатором Джоном Кор- 
зайном. Джон Корзайн дуже відби- 
вається від звинувачень у тому, ні- 
бито він хоче позбутися МекҐріві, 
хоч багато провідників Демокра- 
тичної партії заохочують сенатора 
кандидувати на пост губернатора у 
наступних виборах. 



У Польщі помер Чеслав Мілош 

ВА РША ВА, Польща. - Польський 
поет і письменник, лавреат Нобе- 
лівської нагороди 1980 року Чес- 
лав Мілош помер 13 серпня у своїй 
оселі в Кракові. Йому було 93 
роки. Він народився 30 червня 1911 
року у польській родині в Лит- 
ві. Чеслав Мілош свого часу пра- 
цював дипломатом для польського 
комуністичного уряду, але 1951 
року втік на Захід. Жив у Франції 
та США. Він повернувся до Йоль- 
щі у 90-их роках, після повалення 
комунізму. Серед найвідоміших 
творів Ч. Мі лоша - книжка „Поне- 
волений розум", де йдеться про 
поневіряння інтелектуала за часів 
комуністичної диктатури. 

Шродери вдочерили 
російську сироту 

БЕРЛІН. - Канцлер Німеччини 
Ґергард Шродер і його дружина 
Доріс удочерили трирічну росій- 
ську дівчинку з сирітського будин- 
ку в Санкт-Петербурзі. Оприлюд- 
нили це повідомлення 17 серпня ні- 
мецькі видання. Дівчинка на ім’я 
Вікторія протягом останніх кіль- 
кох тижнів перебуває у помешкан- 
ні подружжя Шродерів у Гановері. 
Дружина канцлера має також 13- 
річну доньку Клару від попере- 
днього шлюбу. 

Сенатор МакКейн закликав 
білорусів чинити 
спротив тиранії 

ВАШІНҐТОН. - Американський 
сенатор Джон МакКейн 12 серпня 
гостро розкритикував президента 
Білорусі Алєксандра Лукашенка і 
назвав його диктатором після 
того, як йому і його делегації було 
відмовлено в білоруських візах. 
Дж. МакКейн назвав це останнім 
антидемократичним кроком прези- 
дента А. Лукашенка, звинуватив 
білоруського провідника у переслі- 
дуванні критиків його тоталірного 
режиму і закликав народ Білорусі 
чинити спротив тиранії, якій має 
настати край. Білоруська влада за- 
явила, що візиту делегації відкла- 
дено до завершення парлямент- 
ських виборів, призначених на 
жовтень. 

Акції, спрямовані 
на зрив переговорів 

ПХЕНБЯН, Північна Корея. - 16 
серпня Північна Корея відмовила- 
ся від участи у консультаціях пра- 
цюючих груп, які передують бага- 
тостороннім переговорам про 
ядерну програму цієї країни. У за- 
яві влади КНДР відзначається, що 
продовжувати консультації не має 
сенсу, оскільки США „демонстру- 
ють надзвичайну ворожість” до 
Північної Кореї. Поки незрозумі- 
ло, чи означатиме це зрив перего- 
ворів з участю Північної та Пів- 
денної Корей, США, Китаю, Росії 
та Японії. ВашінГтон вимагає від 
Пхеньяну відмови від ядерних про- 
єктів. КНДР у свою чергу наполя- 
гає на скасуванні економічних 
санкцій і виключення її із амери- 
канського списку держав, які під- 
тримують тероризм. 

За матеріялами ЗМІ 



А ми вважаємо, що політика в Україні є брудною... 





N0. 34 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



5 



Ігор Сікорський: „Мій рід - чисто українського походження 



До редакції надійшов лист від проф. Дарії Маркусь, доктора історії освіти і співредактора 
американського тому „Енциклопедії української діаспори", в якому наша шановна чикагська 
авторка, історик за фахом, відгукується на написану для нашого тижневика і вміщену у „Сво- 
боді" (9 липня, ч. 28) статтю Миколи Кравця, присвячену видатному конструкторові літаків Іго- 
реві Сікорському. У супровідному листі проф. Д. Маркусь пише: „Шукаючи за іншою інфор- 
мацією, я випадково натрапила на надзвичайно цікавий лист Ігоря Сікорського до Василя Га- 
лича, в якому знаменитий винахідник просто і ясно заявляє про своє українське походження. 
Це, мабуть, єдиний документ з підписом і. Сікорського, який визначає його етнічність. І. Сі- 
корський завжди був дуже чутливий щодо того, щоб його не визначали поляком, і це було 
причиною, чому він досліджував свій родовід. Сподіваюся, що ви видрукуєте цю маленьку 
довідку для поінформування ширшого загалу й уведення в обіг цього факту. Добре було б 
підтримати акцію, метою якою є назвати летовище в Борисполі іменем великого піонера ле- 
тунства Ігоря Сікорського". Нижче подаємо матеріал проф. Д. Маркусь: 



В цікавій і добре удокументованій статті про 
Ігоря Сікорського з нагоди 100-ліття історично- 
го лету літака „Ілля Муромець” з Петербургу 
до Києва („Свобода”, 9 липня), Микола Кра- 
вець не наважується ідентифікувати Ігоря Сі- 
корського як українця, а визначає як „кияни- 
на”. В усіх довідниках І. Сікорський фігурує як 
росіянин. Його син Сергій Сікорський в листі 
до мене ідентифікував свого батька як 
„Кн88Іап апб а ргонб 8оп оі Кієу”. Проте сам 
І. Сікорський був свідомий свого українського 
походження і від нього не відмовлявся, в листі 
до Василя Галича, вже покійного історика 
української американської діяспори, датова- 
ному ЗО серпня 1933 р. (лист писаний англій- 
ською мовою), І. Сікорський пише; „Мій рід, 
який походить зі села на Київщині (іп іЬе 8іаїе 
оі Кієу), де мій дід і прадід були священиками, 
є чисто українського походження. Одначе ми 
уважаємо себе росіянами з причини, що це була 
частина Росії і український нарід був інтеграль- 
ною частиною Росії, так як Тексас чи Люїзіяна 
є інтегральною частиною Сполучених Штатів”. 

Ігор Сікорський не був ні істориком, ні полі- 
тичним діячем. Він був ґеніяльний винахідни- 
ком і будівельником літаків. Його найбільше 
досягнення в ділянці летунства не є „Ілля Му- 
ромець”, що безнастанно підкреслюють росіяни, 
тому що літак був збудований в Росії, а винахід 



гелікоптера, який він здійснив в Америці. Те, що 
він визначав себе як росіянин, можна б не так 
виправдати, як вияснити в контексті того часу та 
пріоритетних зацікавлень І. Сікорського. Він на- 
лежав до тієї верстви української інтелігенції на 
початку XX століття, яка себе визначала як 
„малороси”. На жаль, така сама ментальність і 
сьогодні спостерігається серед українців, і то ви- 
соко посадових осіб в Україні в трохи іншому 
представленні, мовляв, ми, росіяни і українці - 
братні народи і мусимо бути завжди разом. А 
сьогодні таке думання вже тяжче виправдати. 

Коли І. Сікорський приїхав до Америки, то 
почав шукати фондів для розвитку підприєм- 
ства з побудови літаків. Були чутки, які сьогод- 
ні, мабуть, тяжко було б перевірити (при переїз- 
ді з будинку до будинку багато паперів розгуби- 
лося), що він звертався за позичкою 5 тисяч до- 
лярів до Українського Народного Союзу, де 
йому відмовили. Він дістав допомогу від росій- 
ських імігрантів, а найбільшу (5 тис. дол.) - від 
композитора-піяніста Сергія Рахманінова. 

Пропозиція Миколи Кравця назвати міжна- 
родне летовище в Борисполі іменем Ігоря Сі- 
корського дуже влучна. Надіймося, що вона 
знайде позитивний відгук в урядових колах 
України. Також можна поставити пропам’ятну 
таблицю при вході до комплексу будинків (те- 
пер, здається, вони в перебудові) на Ярославо- 




Поштова марка США на честь І. Сікорського 

вім Валі, ч. 15. Там був будинок Сікорських, в 
городі якого малий хлопчина Ігор вперше ви- 
пробовував свої конструкції літака та гелікоп- 
тера, що він симпатично описує у своїй автобі- 
ографії „Історія окриленого-С” („ТЬе 8іогу оі 
’\Уіп§с8-8“), виданій 1941 р. При вході до бу- 
динку багато пропам’ятних таблиць, але про 
Сікорських - ні про батька Івана, видатного 
психіятра, якого праці були перекладені на де- 
сятки чужих мов, ні про Ігоря, - світової сла- 
ви піонера летунства, немає згадки. 

Ігор Сікорський був глибоко вдячний Америці 
- країні, збудованій вільною працею вільних лю- 
дей, як він це окреслив, за можливість працюва- 
ти і творити, що, мабуть, не було можливим в 
будь-якій іншій країні. За те Америка вшанувала 
його, крім ряду різних високих відзначень, ви- 
данням поштової марки. Тільки двоє осіб укра- 
їнського походження - І. Сікорський і спорто- 
вець Б. Наґурський, були так відзначені. 

Надіймося, що в скорому часі ми зможемо 
прилітати до Києва на летовище імені Ігоря Сі- 
корського, визначного українця - піонера летун- 
ства. Існує ж документ з його власним підписом, 
що його рід є чисто українського походження. 

Фото: родинний архів І. Сікорського. 
Друкується з дозволу. 




Побудований в США літак І. Сікорського „С-42” (1934 р.) перевозив 
32 пасажири на авіалініях „Пан Амерікен” 



Гелікоптер І. Сікорського „С-58’' почали випускати в США 
у 1954 році і виготовили понад тисячу машин. 



СКУ - про порядок голосування закордонних українців 



Координаційний комітет СКУ у 
справах виборів в Україні 2004 р. 
повідомляє громадян України у ді- 
яспорі, котрі не перебувають на по- 
стійному обліку в консульських 
установах чи офіційних представ- 
ництвах України, що вони, правдо- 
подібно, не появляться в списках 
виборців. Тим, хто хоче брати 
участь у президентських виборах 
України, треба негайно особисто, 
поштою - звичайною або електро- 
нною чи факсом зголоситися до 
найближчої консульської установи 
чи офіційного представництва 
України. Виборчі дільниці будуть 
оформлені за 50 днів до виборів, а 
у виняткових випадках - за 7 днів 
перед виборами. Можна особисто 
зголошуватися до уже оформленої 
виборчої дільниці не пізніше, як за 
7 днів до виборів або у день вибо- 
рів, якщо є відкріпне посвідчення, 
в додатку до пашпорту України. 

Для тих громадян України, котрі 
перебувають далеко від постійних 



консульських установ чи офіційних 
представництв України, СКУ скла- 
ло анкету зголошення громадян 
України до списку виборців з про- 
ханням до Міністерства закордон- 
них справ України та Центральної 
виборчої комісії України відкрити 
додаткову виборчу дільницю. Ці 
анкети треба повернути до СКУ не 
пізніше 15 вересня. Хоч у Законі 
про вибори вказано, що виборчі 
дільниці утворюються з кількістю 
виборців від 20 до трьох тисяч 
осіб, але у випадку зосередження 
близько трьохсот виборців в даній 
місцевості розглядатимуться мож- 
ливості відкриття додаткової ви- 
борчої дільниці. За анкетами мож- 
на звернутися на адресу СКУ; 145 
Еуап^Ауепие, 207, Тогопіо, ОХ 
М8 :й^Х 8, Сапаба. Факс; (416) 323- 
3250. Електронна пошта; соп- 
§ге88@1оок.са. Адреси консуль- 
ських представництв України мож- 
на знайти під інтернетною адресою; 
\у \у \у . шіа . §оу . па 



Голова Української всесвітньої 
координаційної ради Михайло Го- 
ринь надіслав до „Свободи“ звер- 
нення „Сдність заради майбут- 
нього“, у якому закликає Мініс- 
терство закордонних справ Украї- 
ни і Центральну виборчу комісію 
створити всі необхідні умови для 
участи у голосуванні громадян 
України, що перебувають за меж- 
ами батьківщини. 

Ця проблема непокоїть також 
СКУ, президент якого Аскольд 
Лозинський, голова виборчої ко- 
місії Юрій Даревич і генеральний 
секретар Віктор Педенко у закли- 
ку до громадян України за кордо- 
ном пишуть; „Проявіть свою на- 
ціональну свідомість конкретним 
ділом, зголосіть свою участь у 
виборах, повідомте про це СКУ, 
прийдіть і проголосуйте 31 жов- 
тня за ваше і наше майбутнє“. 
СКУ клопочеться складенням 
найширших списків громадян 
України за кордоном, відкриттям 



додаткових виборчих дільниць, 
нагадує, що статус особи в країні 
тимчасового перебування не може 
впливати на її участь у виборах. 

Лука Костелина з Чикаго в листі 
до редакції „Чи готові закордонні 
громадяни України взяти участь у 
виборах президента України?“ по- 
силається на думку голови органі- 
зації „Четверта хвиля“ у Франції 
Василя Гулея, котрий вважає, що 
„тільки кожен 16-ий громадянин 
України за кордоном обізнаний зі 
своїм виборчим правом та має на- 
мір ним скористатися“. Лука Кос- 
те.лина, розглядаючи цю пробле- 
му, робить висновок; „В мене не- 
має сумніву, що кожний, хто про- 
живає за кордоном і почуває себе 
українцем, має бажання взяти 
участь у виборах. Одначе бажаю- 
чим треба допомогти, а інших - пе- 
реконати у важливості участи у ви- 
борах, донести правдиву інформа- 
цію щодо голосування^. Він інфор- 
мує про те, яка праця в цьому на- 
прямі проводиться в Чикаго. 

Л. Хм. 






6 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



N0. 34 



День Незалежности - 13-ий 

* На світі живе чимало людей, які вірять у різні при- 
кмети, тому для них ЧіиСло 13 є небажаним, нещасли- 
' вим. Але з календаря викинути це число не можна, 
тому як належне ми сприймаємо відзначення 13-ої 
І річниці проголошення незалежности України. У ці дні 
вояки молодої держави готуються до паради, а дер- 
- жавні мужі підводять підсумки звершень у політиці та 
' економіці. Але похвалитися їм особливо нічим. 

' Курс, якого дотримується впродовж ряду останніх ро- 
г ків провід України на чолі з її Президентом Л. Кучмою, : 

' викликає тривогу. Функції держави перебирають кримі- ^ 
нальні олігархи, регіональні та сімейні клани. їм нале- 
й жать засоби виробництва і масової інформації, ресур- 
?си, нерухомість. За 1991-1999 роки валовий продукт 
України зменшився на 60 відс. За розмірами середньої р' 
^ заробітної платні Україна дуже відстала від Росії, Казах- “ 
» стану, Білорусі. Працездатні люди, еліта нації, шукають ї 
заробітку за кордоном і тепер 6-7 мільйонів громадян | 
Г України працюють за її межами. Щоб потішити решту- 
населення, провідники запевняють, іцо зароблені гроші Г; 
Я заробітчани везуть в Україну. Сумнівне потішення... Мо- ^ 

i лодь шлюбного віку перебуває за кордоном, а смерт- }іі 
ність населення перевиїцила народжуваність. 

Перед державними органами постало невідкладне за- 
вдання впровадження чесної виборности керівників міс- 5, 
цевої влади; контрольованої цінової політики та держав- ■’ 
ної монополії на стратегічну сировину і енергію; впоряд- 
р кування цін і тарифів у комунальній сфері; повернення 
р населенню заоїцаджень радянських часів; створення на- 1;- 
р дійної системи охорони здоров’я; створення робочих • 
5 місць і повернення в Україну її громадян; створення умов 

ii для прискореного розвитку дрібного і середнього підпри- 

І ємництва; збереження довколишнього середовиїца; по- • 
0 долання морально-духовної кризи в суспільстві. ;; 

! Усе більші сумніви аналітиків викликає зовнішня по- г! 

літика нинішнього правління, його гіроукраїнський зо- 
^ внішньополітичний курс. Недавні зміни Воєнної док- 
!.трини України (незважаючи на найновіші' 
„пояснення"), відхід від плянів зближення з ЕС і ^ 
МАТО, активізація ЄЕП, надто часті і не завжди від- 
криті зустрічі Л. Кучми з В. Путіним, після яких гро- ', 
и мадськість відзначає зміни, не завжди вмотивовані -І 
51 українськими інтересами - усе це вселяє непевність у ■ 
!’ майбутньому. Чи не почався вже процес творення но- ' 
вого СССР - Союзу свобідних суверенних республік? 

І Але попри усі сумніви настає свято 24 серпня, а за кіль- 1 
ка тижнів - вибори наступного президента України, тож | 
залишається потішитися тим, ідо 13-та річниця незалеж- а 
ности усе ж не була фатальною і вже наступна принесе “ 
Україні відчутні зміни на краще. І 

Кандидат на президента В. Ющенко слушно зазначив у | 
своїй програмі: „Я бачу Україну державою, яку шанують і 1 
цінують її власні громадяни і до якої з повагою став- 
ляться у світі". Не втрачаймо віри, що Україна буде 
такою! 




СВОБОЛА 



Пам’ятаймо 

про 

Україну! 



Видає Український Народний Союз _ 8УОВООА - РиЬІіаІімі Ьу (Ье Іікгаіпіап НаІіопаІ Аааосіаііоп 



РОиМОЕО 1893 

ЗуоЬосІа (І55М 0274-6964) із риЬІізКесІ \лгеекІу оп Ргісіауз 
Ьу 1'Ке икгаіпіап Маї-іопаї Аззосіаі-іоп, Іпс. 
аі- 2200 Коиі'е 10, Р. О. Вох 280, Рагзіррапу, N1 07054 

ЗуоЬосІа: (973) 292-9800; Рах: (973) 644-9510, УМА Рах: (973) 292-0900 
Е-таіІ: зуоЬосІа®’а1-1-.пе1' ІЛ/еЬ-зМ'е: \л/\л^\л^.зуоЬосІа-пеуу5.сот 



Розі^тазі^ег, зепсі асісігезз сКапдез І^о: ЗуоЬосІа, Р О. Вох 280, 

2200 Коиі'е 10, Рагзіррапу, N^ 07054 

Регіосіісаіз розі^аде раісі аі^ Рагзіррапу, N^ 07054 апсі асісііі-іопаї таіііпд оНісез. 

Передплата на рік $55.00, на півроку - $35.00. Для членів УНСоюзу 
$45.00 річно, на півроку - $30.00. За кожну зміну адреси - $1.00. 
Чеки і грошові перекази виставляти на “ЗуоЬосІа”. 



Головний редактор — Ірена Яросевич 
Редактори; Ольга Кузьмович, Христина Ференцевич, 
Левко Хмельковський, Петро Часто. 



Адміністрація Хвабоди" 
Адміністратор Володимир Гончарик 


(973) 292-9800 (дод. 3041) 


Керівник відділу оголошень 
Марійка Осціславська 


(973) 292-9800 (дод. 3040) 


Передплата - Марійка Пенджола 


(973) 292-9800 (дод. 3042) 



ПРО ЦЕ / ТЕ 

Про „нещасливе“ число 



Кажіть, що хочете, але я не 
люблю тринадцятки. Завжди 
здається, що вона може принести 
(так як від віків прийнято дума- 
ти) тільки нещастя, журбу, не- 
приємності. Чи воно справді так 
є? Здається, це залежить від на- 
шого особистого переконання і 
нашої забобонности. Чи ми 
справді віримо в нещасливу три- 
надцятку - чи це просто пересуд? 

Але як би воно не було, цього 
не змінимо, що саме в біжучому 
2004 році припадає оця „нещасли- 
ва” тринадцятка, коли йдеться 
про число років, в яких нам при- 
пало щастя святкувати незалеж- 
ність Української держави. Отож 
з биттям серця вичікуємо день 24 
серпня та ставимо собі питання, 
що він нам усім принесе? А пере- 
дусім - що ця річниця із „нещас- 
ливим” тринадцятим числом при- 
несе Україні та усім її мешкан- 
цям? Розуміється, так воно скла- 
лося, що саме у цю критичну 13- 
ту річницю припадають ще і вибо- 
ри в нашій батьківщині, вислід 
яких усіх нас дуже турбує. 

Ось і маєте усі можливі небезпе- 
ки, що їх може принести вже дуже 
близьке майбутнє, бо ж кінець 
жовтня вже так близько... І як тут 
не журитися, і як тут весело віта- 
ти цю чергову річницю незалеж- 
ности, коли вона зв’язана з таким 
непевним майбутнім? А все ж так 
хочеться не бути постійним песи- 
містом, а таки шукати за ясними 
промінчиками на українському 
небі. Так хочеться саме тепер, 
коли паки і паки насувається на 
думку ця нещаслива тринадцятка, 
шукати за доказами позитивних 
подій, позитивних зрушень і надій. 

Саме такий один позитивний 
момент, пов’язаний із самостій- 



ністю нашої України, вказав мені 
мій „сусіда по праці”: „Напишіть 
про те, як тепер в різних країнах 
та при різних оказіях можна поба- 
чити синьо-жовтий прапор, що 
вказує своєю появою на нашу са- 
мостійну державу. Напишіть, як 
тепер можна його бачити по ціло- 
му світі і радіти з того, що він 
стоїть серед прапорів могутніх за- 
хідніх держав таки рука в руку”. 

Справді, у своїй песимістичній 
настанові відносно тринадцятки я 
немов не бачу цього нашого дер- 
жавного прапора на усіх телеві- 
зійних програмах, що висвітлю- 
ють нам перебіг Олімпійських 
ігор в Атенах. Чи не зворушує цей 
його вид і це почуття, що він є до- 
казом рівности України з іншими 
світовими державами? Може (бо 
ж, як пишу ці рядки до кінця 
Олімпійських ігор ще далеко), 
буде ще нагода побачити його не 
тільки малим відбитком, але і 
високо на щоглі, де повівають 
прапори першунів? 

Коли, однак, ця мрія може не 
сповнитися, мою песимістичну 
тринадцятку заслонить у місті 
Ню-Йорку будівля „Емпаєр” най- 
вища у місті, яка вперше в історії 
цього 24 серпня буде освітлена 
кольорами українського націо- 
нального прапора в день Неза- 
лежности, завдяки старанням 
Управи Крайової Спілки Україн- 
ської Молоді в Америці, як про 
це вони повідомляють. То, може, 
ці наші національні барви засту- 
плять усі песимістичні думки і 
допоможуть нам святкувати саме 
цю річницю з повною надією на 
добрий вислід недалекого вже го- 
лосування в нашій Україні? 

О-КА 



Незгасна й вірна любов до України 

Дорога Україно! Дорога українська громадо! 

Дорогі члени Українського Народного Союзу! 

Напередодні 13-ої річниці Незалежности Української держави 
прийміть наші щирі вітання і найкращі побажання - передусім, 
безхмарного неба над головою, економічного розквіту, культур- 
ного і духовного піднесення! 

Очевидно, як і кожного року, на адресу святкової України, її Пре- 
зидента, Уряду і Верховної Ради надійде багато привітів з теплими 
словами признання, на яке молода Українська держава вже вповні 
собі заслужила - своїм демократичним характером, миролюбністю, 
помітним вкладом в загальноєвропейську і світову безпеку. Одначе 
наше союзове привітання - особливо сердечне, адже за ним стоїть 
незгасна й вірна любов до України усіх наших попередників, почина- 
ючи від імігрантів-піонерів, які в другій половині XIX століття вли- 
лися в американське життя, але не розчинилися в ньому, не зрекли- 
ся свого синівського обов’язку перед рідною землею, не перестали 
дбати про долю свого народу, сприяти зусиллям свідомого україн- 
ства, котре прямувало до свободи і самостійної держави. 

Труднощі перших десятиріч, гідно пережиті нашими дідами і бать- 
ками, всією українською громадою Америки, дозволяють нам глиб- 
ше і ясніше усвідомлювати проблеми, котрі стоять сьогодні перед 
Україною. Вони досить поважні і стосуються не лише економіки, по- 
літики, але й моралі, духовних основ суспільства, підточених довго- 
літнім тоталітарним режимом. Проте жодна з тнх гострих проблем 
не є нерозв’язною, і недалеко той день, коли при добрій волі з обох 
сторін - з боку народу і з боку народом обраної влади - Українська 
держава зробить значні, переконливі кроки до соціяльного, культур- 
ного і духовного прогресу. 

Тож будьмо усі здорові, вірмо у власні сили, працюймо для за- 
гального добра рідного народу і Української держави - і нехай нам 
допоможе в цьому Бог! 

За Екзекутивний Комітет: 

Сте(()аіі Качарай, президент, 
Христина Е. Козак, головний секретар, 
Рома Лісовим, скарбник 






N0. 34 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



7 



З РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ 



Союзянки Ялти - союзникам Америки 



Чотири наших перемоги в Україні 

Лист до всіх, хто має українську душу 



Ми з дружиною щороку підтри- 
муємо Міжнародний конкурс з 
української мови імені Петра Ящи- 
ка, Вбачаємо в ньому набагато 
ширший зміст, аніж просто зма- 
гання з української мови. Бо ж це 
не просто турнір, хоча будь-які 
змагання з мови, що є основою 
національної ідентичности, над- 
звичайно важливі, корисні для 
справи нації, і їх треба підтриму- 
вати, Цей же турнір - дуже вдало 
знайдена форма національно-па- 
тріотичного виховання юних, 

У цей час, коли в Україні, зда- 
ється , не дуже престижно бути 
українцями, по всіх усюдах держа- 
ви лунають високі слова про укра- 
їнську гордість, велич української 
історії, красу української мови. 
Мільйони дітей з усіх шкіл в Укра- 
їні беруть участь у цьому патріо- 
тичному дійстві. Уявімо собі: в 
кожному селі, кожному районно- 
му центрі, в кожному більшому й 
меншому місті - повсюдно йдуть 
змагання з державної мови. 

Немає за всі роки державної не- 
залежности у нас маштабнішого 
національного проекту, спрямова- 
ного у майбутнє. Адже ж ми всі 
працюємо з дітьми, з молоддю. 
Сьогодні діти, а завтра - народ. 
Сьогодні вони можуть стати - або 
ж не стати - справді українськими 
патріотами. Нічого з нічого не бе- 



Міжнародна організація „До- 
помога Церкві в потребі” у фі- 
нансовому звіті за 2003 рік, 
який був видрукуваний в бюле- 
тені „Дзеркало”, пише, що 
Україна дістала 4,370,354 дол, 
Україна є на другому місці з 123 
країн, які дістають допомогу 
від цієї міжнародної організації. 
На першому місці - Бразилія, 

Важко порахувати скільки гро- 
шей дарує українська діяспорна 
громада, бо пожертви не скоорди- 
новані і нема звітування: хто і 
скільки дарує? „Допомога Церкві 
в потребі” звітує, що її пожертви 
йдуть на покликання священиків, 
будову церков, допомогу бідним, 
видання духовної літератури, 
стипендії та інші потреби. 

Приємно довідатися, що 
хтось в світі пам’ятає і жу- 

Хто пам’ятає 
Миколу Наконечного? 

Дочка і внучка розшукують рід- 
них свого тата і дідуся БІаконечно- 
го Миколу Петровича, 1906 року 
народження, У 1933 році, вночі, 
його забрали з дому і з того часу 
про нього нічого не відомо. Пізні- 
ше, десь приблизно в 1985-1986 
роках, вдалося дізнатися, що він 
проживав в Канаді чи в США, в 
Ню-Йорку, У нього залишилася 
племінниця Марія Мендел (чи 
Мегдел), Дуже надіємось, що від- 
гукнеться його племінниця або її 
діти чи внуки. Наша адреса: с. Са- 
ліжанка, Шаргородський район. 
Вінницька обл,, 23556 Пкгаіпе. 

Олена Турчинська, 

с, Саліжанка, Вінницької обл. 



реться. Якщо ми попрацюємо з 
цими дітьми, якщо допоможемо 
цьому конкурсові, то ми сприяти- 
мемо націєтворчому процесові. 

Разом з виконавчою дирекцією 
Ліґи українських меценатів я бу- 
вав у десятках шкіл в Україні і на 
власні очі бачив цю важливу па- 
тріотичну працю, мав приємність 
бути на закритті конкурсу в най- 
престижніших залях столиці 
України, Почуваюся щасливим, 
що дожив до таких свят, Я щас- 
ливий, що наші родинні нагороди 
за ці роки одержали школярі й 
студенти в Києві, Черкасах, Хар- 
кові, Криму, Дніпропетровську й 
Чернігові, Ми з дружиною маємо 
сотні подячних листів від цих ді- 
тей, Інколи ці листи не можна чи- 
тати без сліз радости. 

Усі ми маємо важливу патріо- 
тичну справу. Не залишаймо й не 
занедбаймо її, бо гріш нам буде 
ціна. Хай справа цього світлого 
конкурсу стане справою кожного 
українця. 

Чотири конкурси - це вже чо- 
тири українських перемоги! 
Пам’ятаймо: кожен з нас може 
зробити свій внесок у нові пере- 
моги, Ми родинно це робимо і 
вас усіх закликаємо, 

Михайло Гоян, 

Аделаїда, Австралія 



риться станом церков України 
після „імперії зла”, яка нещад- 
но нищила усі прояви духовно- 
го життя в Україні за винятком 
діяльности Російської Право- 
славної Церкви, котра вірно 
служила репресивним органам 
Совєтського Союзу, 

Нарешті мрії українців здійсни- 
лися, Церква в Україні стала 
вільною і різні віроісповідування 
розвиваються без перепон. Ми в 
діяспорі також жертвуємо щедро 
на будову церков, монастирів, се- 
мінарій, університетів, про що 
можна читати в пресі. 

Вже 13 років організація 
АГРУ („Американці в обороні 
людських прав в Україні”) зби- 
рає гроші на будову монастиря 
Пресвятої Родини в Гошеві, Зі- 
брано близько 70 тисяч долярів, 
але кошти будови великі, а 
люди в Україні бідують і не мо- 
жуть допомагати, тому збиран- 
ня грошей в США продовжуєть- 
ся, щоб закінчити будову. 

Сестра Анатолія Дмитришин, 
настоятелька монастиря, зверта- 
ється до людей доброї волі з 
просьбою продовжувати пожерт- 
ви на будову монастиря, який за- 
проектував відомий правозахис- 
ник Зеновій Красівський, 

Чеки просимо виписувати на 
„АНКІТ-НобЬіу” і надсилати на 
адресу: 43 Мібіапсі Ріасе, 

Ме\уагк, Ш 07106, 

Всі пожертви йдуть на будову 
монастиря, кошти збірки покриті 
з каси АГРУ, Пожертви можна 
відтягнути від податку. 

Вожена Ольшанівська, 

президент АГРУ, 
Нюарк, Н. Дж 



Союз Українок Америки об’єд- 
нав жінок, які в далекій Америці 
є вособленням України. Ви впізна- 
єте їх по білих вишитих сорочках, 
які з часів першої еміграції і по 
сьогоднішній день служать жін- 
кам добрими оберегами. Але ви- 
шита сорочка - то тільки зовніш- 
ня ознака, що вказує на належ- 
ність до великої української роди- 
ни. А коли ви поговорите з її 
власницею, то розкривається пе- 
ред вами справжня берегиня наці- 
онального духовного скарбу, дар- 
ма що віддалена вона на тисячі кі- 
лометрів від рідних теренів. 

Україна повинна пишатися свої- 
ми дочками, які не забули її в да- 
лекій чужині. А коли заясніла спо- 
дівана свобода над Україною, Союз 
Українок Америки вступив у новий 
період свого розвитку. Він спряму- 
вав свою діяльність на зміцнення 
зв’язків з жінками України і спри- 
яв відродженню Союзу Українок, 
який заснувався тут у 1917 році і 
був скасований більшовицькою 
владою в 1939 році. Проводирем 
Союзу Українок України стала ві- 
дома поетеса, дружина Героя 



„Мусимо ще терпіти” 

Мені 84 роки, читаю одним оком, 
бо друге не бачйть. Але думаю, що 
мусимо ще трохи терпіти. Не довго 
осталося, що на оту „банду” впаде 
велике нещастя, ніщо не поможе їм, 
де б їх не застало. Чи то є кара 
Божа? Чи нечиста сила тримає в 
своїх обіймах нещасний, зморений 
народ України? 

К. С., 

Вискансин 

Від редакції: Такий відгук на- 
дійшов на опубліковані в „Свобо- 
ді" (ч. 10 ) фотографії голови 
Центральної виборчої комісії 
України Сергія Кивалова та його 
участи, разом з Митрополитом 
Київським і всія України УПЦ 
Московського патріярхату Воло- 
димиром Сабоданом, в освяченні 
приміщення комісії. 



України В. Чорновола - Атена 
Пашко. Наші посестри з Америки 
розгорнули спонзорську матері- 
яльну допомогу дітям-сиротам і 
малозабезпеченим. Упродовж два- 
дцяти років вони ві діслали в 
Україну тисячі пакунків з одягом і 
взуттям, надали кошти на найнеоб- 
хідніші потреби. Союзянки не за- 
лишали поза увагою і одиноких 
бабусь-пенсіонерок. 

Крим - чи не найбідніший регіон 
України. В самій Ялті тяжко зна- 
йти працю. Це місто-курорт, яке 
майже нічого не виробляє, а живе 
лише за рахунок туризму, а той за- 
непав за останнє десятиліття. Ко- 
лись круглий рік працювали сана- 
торії, будинки відпочинку і пансіо- 
нати, які забезпечували працею 
місцеве населення. А тепер їх при- 
ватизували багаті люди, яких на- 
зивають „новиє рускіє” чи „нові 
українці”. Тепер заклади відпочин- 
ку відкривають свої двері тільки в 
літні місяці. Тому половина жите- 
лів Ялти фактично перебивається 
якимись випадковими заробітка- 
ми. Мусимо мобілізувати сили, 
щоб „лупати стіну” і шукати вихо- 
ду, Вихід є - обрати нового прези- 
дента в особі В. Ющенка. Так ду- 
має більша частина українців. І 
може, аж тоді побудують україн- 
ську школу в Ялті, на яку з нетер- 
пінням чекають тисячі дітей. 

Союзянки Ялти сердечно дяку- 
ють С>А в особі Ірини Куровицької 
за велику допомогу, надану єдиній 
в Ялті українській школі, і наді- 
ються на подальшу співпрацю. 

Любі посестри! Ви так далеко 
від нас і водночас так близько. Хай 
розцвітають веселковими барвами 
ваші вишиванки, які єднають вас із 
Україною. Нехай дивує світ ваша 
писанкова врода і щедре на любов 
серце. Ми з вами. Низько кланяє- 
мось усій українській діяспорі, яка 
разом з нами переживає процес на- 
ціональної відбудови в Україні. 

Богдана Шевчук, 

Ялта, Крим 



Витішіть СВОВОД¥‘Ч 

Ціни за передплату (в американських доларах): 

Рік Півроку 

Член УНСоюзу 45.00 30.00 

Не член УНСоюзу 55.00 35.00 

□ Передплата включена □ Прошу надіслати мені рахунок 

Прошу вислати „Свободу" на адресу: 

(Ргіпі іп Епдіізґі): 

Мате 

Асісігевз: 

Сіїу: . 8ІаІе: 

Соипігу; 2ір собе: 

ТеІ.: ( ) 

□ Член УНСоюзу, Відділ 

Відділ передплати: (973) 292-9800, додатковий 3042 



Допоможімо збудувати монастир 






8 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



Мо. 34 



СТОРІНКА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО СОЮЗУ 



Літня зустріч активу Дітройтської округи УНСоюзу 



автомобільного руху, незакінчені 
проекти будов чи відновлення дея- 




Під час літньої зустрічі активу УНСоюзу Дітройтської округи на 
„Діброві" (зліва): ОляМарущак, Олександер Серафин, Роман Лазарчук. 



Дуже важливим чинником кожної 
організації є дружні взаємини та 
співпраця усього членства. Крім 
основних обов’язків членів для 
добра даної організації, неофіційні 
зустрічі завжди сприймаються 
дуже позитивно, вони бажані. 



Одна із найактивніших Округ 
УНСоюзу - у Дітройті, як у ми- 
нулому, так і цього року влашту- 
вала 24 ЛИПНЯ літню зустріч ак- 
тиву УНСоюзу на оселі „Дібро- 
ва”. Гарна погода та чудова при- 
рода спричинилася до успіху імп- 



рези. Програма складалася із 
трьох частин - обіду, офіційної 
та розвагової. Найперше, після 
коктейлю, було подано обід. 

Офіційну частину відкрив го- 
лова Округи д-р Олександер Се- 
рафин. Він звітував про працю 
Округи. Опісля як член Контр- 
ольної комісії УНСоюзу, поділив- 
ся інформаціями про працю цен- 
тралі та зокрема Союзівки. 

У розваговій частині Ольга Гна- 
тієвич, яка після дев’ятирічної від- 
сутності щойно повернулася з 
України, зі Львова розповіла, що у 
загальному помітно деякі покра- 
щення зовнішнього вигляду міста, 
появилося більше крамниць із ве- 
ликим вибором продуктів, не 
лише своїх, а й закордонних. Все ж 
таки подекуди помітна різниця між 
Львовом та західнім світом, якщо 
вести мову про дотримання правил 



ких будинків. Назагал, враження з 
відвідин були позитивні. 

Після неї виступила Ольга Ма- 
рущак, яка прочитала гуморески 
Павла Глазового та народні 
усмішки з різних джерел. Потім 
Ніна Василькевич прочитала де- 
кілька своїх поезій із її щойно ви- 
даної збірки „Наодинці з Богом”. 
Її виступ був тепло прийнятий, з 
великим зацікавленням. 

Програму дня закінчив О. Сера- 
фин подякою усім виступаючим, 
численним присутнім та тим, які 
трудилися для приготування їжі. 
Учасники зустрічі ще довго не роз- 
ходилися, обговорюючи виступ Олі 
Гнатієвич, поезії Ніни Василькевич 
та пригадуючи і розповідаючи одне 
одному народні усмішки із власно- 
го досвіду, викликані виступом 
Ольги Марущак. 

Зенон Василькевич 



Український Народний Союз пошукує осіб, зацікавлених 
продавати життєве забезпечення (страховку). Вимагаєм 
знання англійської мови та професійного вишколу {ліцензії). 
Платимо комісове на рівні з американськими установами, та 
даємо списки проспектів. Зацікавлених просимр 
звертатися на тел.: 

(9?3) 292*9800 ц^одатксшііі 3018 



Тепло проводжали колегу Ореста Покладка на заслужений відпочинок 




ПАРСИПАШ, Н. Дж. - зо лип- 
ня працівники Головної канцелярії 
і видавництва УНСоюзу словами 
подяки і теплими побажаннями 
проводжали на пенсію Ореста По- 
кладка, ЯКИЙ понад 10 років пра- 
цював в нашій організації. Йому 
були вручені подарунки, а праців- 
ники „Свободи", знаючи, що Орест 
Покладок захоплюється лещатами 
і скульптурою, написали йому 
жартівливого віршика: 

Настали в Ореста щасливі дні - 
Уже не треба бути в бюрі, 

Співати можна радісні пісні, 
Віддати час улюбленій скульптурі. 
А як впаде у Джерзі Ситі сніг. 



Покличуть Ореста лещата. 
Триватиме нестримний біг. 

Його забуде рідна хата. 

На Шльонску Сєрадзь 
пам’ятає час. 

Як юний Орест був у рості. 

Він завжди буде серед нас 
І ми до нього прийдем в гості. 

Того ж вечора працівники Голов- 
ної канцелярії влаштували прощаль- 
ний обід в ресторані готелю „Рама- 
да“ в Іст-Гановері, Н. Дж., який 
пройшов в щирому спілкуванні. При 
нагоді учасники обіду зфотографу- 
валися. Орест Покладок на світлині 
- третій зліва в першому ряді. 

Л. Хм. 



ПОВІДОМЛЕННЯ 

для членів 286-го відділу 

З днем 1 серпня 2004 року, Відділ 286-ий з’єднався з Відділом 70-им, но- 
вим секретарем якого є 

НІНА БІЛЬЧУК 

Просимо членів звертатися у всіх справах членства та забезпечення в 
УНСоюзі на адресу: 

Міпа ВіІсЬик 

2200 Воиїе 10, Р.О. Вох 280, Рагзіррапу, N^ 07054 
(973) 292-9800 ехт. 3025 











N0. 34 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



9 



ДО 13 -РІЧЧЯ НЕЗАЛЕЖНОСТИ УКРАЇНИ 



і 



Конституційна ніч Михайла Сироти: сміх і сльози 

Після трьох історичних днів - 16 липня 1990 року, коли Верховна Рада прийняла Декларацію про 
державний суверенітет України, 24 серпня 1991 року - дня проголошення незалежної Української дер- 
жави, і Першогрудневого референдуму того ж року, під час якого понад 90 відс. громадян країни ви- 
словилися за українську державну незалежність, четвертий знаменитий день в новітній історії Украї- 
ни - 28 червня 1996 року. В цей день Верховна Рада прийняла нову Конституцію - Основний Закон 
незалежної, соборної, демократичної Української держави. Сталося це в умовах надзвичайно напру- 
женого протистояння різних політичних сил: гострі ідеологічні баталії між законодавцями тривали 
понад добу, без перерви на їжу і сон, й здавалися непримиренними, і все ж невеличка група народ- 
них депутатів на чолі з Михайлом Сиротою врешті-решт, у результаті гідної подиву стій кости, привела 
парламент до компромісу. Україна одержала Конституцію і стала повноцінною державою. Про голо- 
вні обставини події, поведінку певних осіб і найгостріші моменти тієї незабутньої доби докладно зга- 
дує в розмові з журналістом Олексієм Науменком колишній голова Тимчасової комісії з удоскона- 
лення проекту Конституції Михайло Сирота (інтерв’ю написане спеціально для „Свободи”). 



-Пане Михайле, як було 
створено Тимчасову комісію з 
удосконалення проекту Кон- 
ституції України ? 

- Історія створення Тимчасової 
спеціяльної комісії була доволі 
драматичною. Попередня комісія, 
на чолі з Олександром Морозом і 
Леонідом Кучмою, передала до 
Верховної Ради проект Конститу- 
ції. Це сталося 11 березня 1996 
року. Відтоді почалася дуже сер- 
йозна боротьба навколо того, що 
робити далі. Я тоді очолював де- 
путатську групу „Центр”. Коли 
провідники центристських і право- 
центристських груп і фракцій зі- 
бралися та провели невеличке опи- 
тування, ми побачили, що за той 
проект, який подала у Верховну 
Раду Конституційна комісія, готові 
проголосувати не більше вісімде- 
сяти народних депутатів... Про 
триста голосів навіть не йшлося. 
Йшлося про те, чи здатна Верховна 
Рада хоча б 226 голосами прийня- 
ти її в першому читанні, щоб потім 
подати на референдум. 

Відразу ж у пресі і навколо 
Верховної Ради, в усіх політичних 
колах, почалися величезні спеку- 
ляції стосовно того, що Верховна 
Рада нібито не спроможна прийня- 
ти Конституцію, що її треба вино- 
сити на референдум. І взагалі, 
мовляв, країна навряд чи може 



бути повноцінною державою, бо 
українська нація не здатна до 
власного державотворення. І як 
результат, вона не здатна прийня- 
ти в парламенті Конституцію. Си- 
туація була дуже напружена. 

Саме тому зібралася невелика 
ініціятивна група - осіб дванад- 
цять-п’ятнадцять, і ми просто сіли 
за стіл і почали говорити не про 
те, що нас роз’єднує, а про те, що 
нас об’єднує. Починаючи з першої 
статті, ми шукали таке формулю- 
вання, з яким погоджується кож- 
ний. І так методом спроб і поми- 
лок ми йшли вперед аж до того 
часу, поки не побачили, що узгоди- 
ти проєкт Конституції можна. 

Не дивлячись на спротив, який 
чинило тодішнє керівництво Верхо- 
вної Ради, Уряд і Адміністрація 
Президента, ми підготували такий 
текст, який можна було виносити 
на перше читання. І тоді вперше не 
витримали нерви в комуністів і в 
Олександра Мороза: вони зрозумі- 
ли, що наща ініціятивна група 
може створити власний альтерна- 
тивний проєкт Конституції, який 
„пройде” у Верховній Раді. 

І саме тоді, під натиском цих об- 
ставин, десь на початку травня 
була зформована Тимчасова спеці- 
яльна комісія з удосконалення 
проекту Конституції. Оскільки в 
цій групі я виокремився як нефор- 



мальний лідер, то мене й затверди- 
ли головою Коміеїї. Тобто, перший 
етап був етапом ентузіяетів, де я 
пересвідчився в справедливості од- 
нієї біблейської істини, що дванад- 
цять людей, об’єднаних безкорие- 
ливою ідеєю, можуть доеягнути 
надзвичайно багато. 

- В який термін треба було по- 
дати новий проєкт Конституції? 

- Конституційний процес в Украї- 
ні тривав понад два роки. Консти- 
туційна комісія, очолювана Іваном 
Плющем і Леонідом Кравчуком, 
не змогла запропонувати жодного 
проекту. При тому, що вона пра- 
цювала понад рік. Після того комі- 
сія на чолі з О. Морозом і Л. Куч- 
мою працювала півтора року і 
лище потім передала до Верховної 
Ради законопроект. Ніяких термі- 
нів ніхто не встановлював. Йщло- 
ся про те, чи взагалі Україна може 
прийняти Конетитуцію, чи ми не- 
здатні зробити це. 

- Чому ж попередні комісії не 
змогли створити таку Консти- 
туцію, яку створила Тимчасова 
комісія ? 

- До процееу прийняття конети- 
туцїї будь-якої країни світу, як 
правило, є два підходи: силовий 
підхід та пошук компромісу. Адмі- 
ністрація Президента і підпорядко- 
ваний їй Кабінет міністрів 1996 
року диктували силовий підхід: ми 



сильні, ми змусимо вас прийняти 
Конституцію, яка потрібна нам. А 
вони створили жорстко президент- 
ський варіянт Конституції. 

Ми пішли іншим шляхом. Ми 
вважали, що Конституція - це не 
метод розправи з політичними су- 
противниками, а перш за все полі- 
тично-правовий договір між різ- 
ними політичними силами, які 
домінують у суспільстві. І було б 
добре, якби цей компроміс був 
співзвучний з досягненнями сві- 
тового конституційного права. 

Чому ми відстоювали гармо- 
нійний підхід, не переважували 
силу силою, а намагалися поєдна- 
ти інтереси, знайти компроміс? 
Ми - європейська держава. А всі 
розвинені країни Европи мають 
парляментсько-президентську 
форму устрою. В той час, як ко- 
місія, очолювана президентом і 
Олекеандром Морозом, запропо- 
нувала президентську конститу- 
цію. Це була перша неспівмір- 
ніеть, бо чисто президентська 
форма правління характерна для 
країн Південної Америки, для 
СІЛА, але зовсім не для Европи, 
до якої ми прагнемо. Більше 
того, якщо ми подивимось на кра- 
їни колишнього Радянського Со- 
юзу, то побачимо парадоксальну 
ситуацію: у більшості з тих країн, 
що нібито вирвалися з тоталітар- 
ної системи, залишок колишньої 
радянеької еліти знову-таки праг- 
не повернути до тієї ж еиетеми, 
але вже в менших межах і кордо- 
нах. У нас президентська форма 
правління з величезною концен- 
трацією влади в руках однієї лю- 
дини завжди приведе до цього. 

- Чим став для вас референ- 
дум, призначений Президен- 
том Л. Кучмою? 

- Президент постійно говорив про 
референдум - від того дня, коли про- 
єкт Конституції було передано до 
Верховної Ради. Створивши навесні 
1996 року ініціятивну групу, яка по- 
казала, що компроміс можливий, ми 
зняли тоді питання про референдум. 
Але потім сили, що прагнули концен- 
трації влади, а це, перш за все, най- 
ближче оточення Президента .4. Куч- 
ми, почали налаштовувати його на дії 
проти прийняття Конституції Верхо- 
вною Радою. Президент запросив усіх 
членів Тимчасової конституційної ко- 
місії до себе на зустріч, під час якої 
висловив цілу низку зауважень, з 
якими депутати не погоджувалися. 

Це була надзвичайно драматична 
зустріч. Я бачив, як найсильніші, 
здавалося б, парляментські бійці 
не витримували й „ламалися”, зрі- 
калися своєї позиції. Мене тоді 
вразив Ігор Юхновський, якого я 
надзвичайно шаную: не витримав- 
ши тиску Президента, він почав по- 
годжуватись з тим, з чим пого- 
джуватись не можна. Я думав: 
„Боже любий, чому цей сивий ро- 
зумний чоловік не витримує?!” 

Витримав тоді Роман Без- 
смертний, як це не дивно. Він був 
дуже молодим політиком, проте 
зміг сказати президентові „ні”. І 
мені дуже шкода, що цей політик 
не зміг себе реалізувати так, як 
йому доля призначала. Як голова 
Комісії я сказав тоді: „Леоніде 

(Закінчення на стор. 16) 




28 червня, 9 год, 31 хв. ранку. Десять хвилин тому в результаті понаддобової, емоційно напруженої праці 
парлямент затвердив Конституцію незалежної України. Перед будинком Верховної Ради депутати підкида- 
ють на руках Михайла Сироту - головного героя „конституційної добії‘. Фото: архів „Свободи” 




СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



N0. 34 



г 

■: 



ЩИРО ВІТАЄМО 
УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД 
З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТИ 
УКРАЇНИ! 



















(Щ), 

Сямюпомііч 

УіЯраянсько-ЛііфііісаиаіішФедераг^^ Оіілка 



УІсгаіпІап Атегісап ЕесІегаІ СгесЛС Упіоп 



Головне Бюр о 

2332 \М. Сіїісадо Аує., СЬісадо, II 60622 773-328-7500 

Відділи в Ню Джер зі 

734 8ап!огд Аує., Мешагк, N3 07106 973-373-7839 

558 Зиттії АVе., Зегзеу Сіїу, N3 07306 201-795-4061 

2200 Н110 VV., Рагзіррапу, N3 07054 973-451-0200 

Відділи в „Місіщезі" 

5000 N. СитЬегІапд Аує., СЬісадо, II 60656 773-589-0077 

761 3. Вепіоп Зігееі, Раїаііпе, II 60067 847-359-5911 

300 Е. АгтуТгаіІ Всі., ВІоотіпдсІаІе, 1160108 630-307-0079 

8410 VV. 13ІЗІ8ІГЄЄІ, Раїоз Рагк, 1160464 708-923-1912 

8624 \Л/Ііі1е Оак Зігееі, Мипзіег, ІМ 46321 21 9-838-5300 

ЗеИгеПапсе. Сот 



Служимо укртїнській громам і 



Хочете забезпечити кращий прихід, коли надійде пенсійна пора? 

Зверніться до УНСоюзу. У нас 

найкращі пенсійні грамоти "АММІЛТІЕ8” ! 



Короткотермінова Пенсійна 
Грамота “Аппиііу” 



2 роки 

3 роки 



*3.5% АРЕ 
*4.0% АРЕ 



*в разі непоновлення або 
передтермінового відтягнення, 
грамота автоматично 
перетворюється у 10-літній 
контракт з біжучим відсотком. 



^ККАINIАN NАТIОNА^ 
А880СIАТI0N, ШС. 

2200 Копіє 10 \Уе8І 
Рагзіррапу, N3 07054 
РЬопе: 800-253-9862 
Рах: 973-292-0900 
Етаіі: ипа@ипагпетЬег.сот 



Український Народний Союз... 

Служить громаді від 1894 року... \ 
Понад $63 мільонів в активах... 



• Забезпечений дохід 
протягом цілого життя 

• Високі відсотки 

• Знімайте безкоштовно до ¥ і 

10% І 

• сума вкладу необмежена Довготермінова Пенсійна 
. ,.х.аегег^. прибуток „е грамоти »А„П.І,У- 

оподатковується, аж поки 

не почнете зні[иати гроші ^ рикш /о 

• жодних адміністративних 

м /"Л/ к 



оплат 



10 років *5.5% АРЕ 

1-ий рік гарантований 





N0. 34 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



11 



ЖИТТЯ ГРОМАДИ 



Хрестини 129-го Відділу СУА 



ДІТРОЙТ, Миш. - Округа СУА 
в Дітройті є однією з найбільших 
і об’єднує як відділи, організова- 
ні в перші роки творення СУА, 
так і ті, що утворилися недавно. 

Численні харитативні та мис- 
тецькі проекти спричинились до 
того, шо союзники з радістю 
прилучаються до корисної і ціка- 
вої праці, а гості імпрез, бачачи 
її результати, радо поповнюють 
ряди відділів або й творять нові, 
як це сталося нещодавно, коли 
утворився 129-ий Відділ, хрести- 
ни якого відбулися 26 червня в 
залі школи парафії Непорочно- 
го Зачаття в Борені. 

Прийшло багато гостей. Після 
молитви було виголошено привіт 
від Управи СУА та голови Ірини 
Куровицької. На підвищенні, де 
було встановлено великий вінок 
як спогад, що перший жіночий 
журнал в Україні називався „Пер- 
ший вінок”, зійшлися хресні Кате- 
рина Немира, Наталя Даниленко, 
Ліда Колодчин, Анна Мацілінська, 
Ліда Качан-Яхницька. Кожна взя- 
ла в руки стрічку від вінка, а Ма- 
рія Зарицька-Червійовська прове- 
ла символічний обряд хрещення. 

Запалали вогники свічок, ніби 
знаменуючи початок життя но- 
вого Відділу, що взяв собі за па- 
тронку Лисавету Гулевичівну, 
засновницю і меценатку Києво- 
Могилянської академії. 

З доповіддю про славетну укра- 
їнку виступила Наталя Даниленко, 
яка не тільки розповіла про особу 



Лисавети Гулевичівни, але й поді- 
лилася враженнями від відвідин 
академії та вміло пов’язала мину- 
ле з сучасністю, наголосивши на 
важливості продовжувати добро- 
чинні дії в наш час. 

Присутні привітали гостя свята 
Ярослава Дужого, який останні- 
ми роками передав на користь 
академії 100 тисяч дол. тим са- 
мим засвідчивши, що є меценати, 
котрі дбають про відновлення і 
плекання української національ- 
ної еліти. Марія Шнурівська ви- 
конала деклямацію „Єлисавета 
Гулевичівна”. Продовжуючи 
тему ролі жінок в історії України, 
членки новоствореного відділу 
виголосили кілька коротких ре- 
фератів. Про княгиню Ольгу роз- 
повіла Ольга Козар, про Анну 
Ярославівну - Дарія Шлега, про 
Роксоляну - Наталя Терпак. 

Голова відділу Ганна Білинська 
та Марія Шнурівська заспівали 
пісню „То не лебеді ячали”. Учени- 
ці школи українознавства ім. 
Елеонори Рузвельт з Клівленду 
продемонстрували моделі одягу, 
виготовлені в мистецькому центрі 
„Світлиця” на основі українського 
традиційного крою. Присутні 
оплесками вітали модельок Олену 
та Даринку Кулик, Мар’яну Горо- 
хівську, Галину Парамощук і Інну 
Полежевець. Так поєдналась корис- 
на громадська справа з приємністю 
для учасників і організаторів. 

Катерина Немира 



т 


іЬ 


■ ■ 





ішапсіаі 

Ьапк 



Очікуйте більшого від банку, 
якому довіряєте 



МВ ПпапсіаІ Вапк завжди був надійним банком для 
Чикагських бізнесів та жителів протягом понад 90 років. 

І тепер ми маємо багато нових пропозицій для наших 
клієнтів.. .від повного вибору комерційних та персональних 
банківських послуг до простих у використанні банківських 
послуг по інтернету, та до прогресивних методів управління 
Вашими фінансовим ресурсами. 

Численні відділи і банкомати у Чикаго та околицях. Понад 
$4.8 мільярди у активах. Та добре знайоме обслуговування 
у атмосфері довіри, до якого Ви звикли. 

МВ РіпапсіаІ Вапк виріс з громадами, з якими він співрацює. 



,.і()свіл. " наша ш-’рсваг'а 



СНІСАСО 

801 Щ Майізоп 31. 
1200 N. Азіїїапсі Аує. 
6422 1Л/. Агсіїег Аує. 
8300 1Л/. ВеітопІАуе. 
936 N. У\^ез1егп А>/е 
820 N. VVе5^егпАVе. 
5100 5. Оатеп Аує, 

2 5. ЕаЗаІІе Зі. 

1420 1Л/. Масіїзоп ЗІ.* 
2965 N. МіІУ/аикее Аує. 
5670 N. МІІУ/аикее АVе. 
6443 N. Зйегісіап Всі. 
303 Е. УУаскег Ог. 

Опе Е. У\^аскег Ог. 

Опе 8. У\^аскег Ог. 

1618 УУ. 18т ЗІ. 

3030 Е. 92пс1 81. 



Численні центри у Чикаго та околицях 

8^НВАNК ^INСО^NVVОО^ 

5750 №. 871(1 ЗІ. 6401 N. иіпсоїп Аїе. 

ВІШЯЯЮвЕ 4010№. Тои(іуАїЄ. 

7000 Соипіу Ііпе Ягі, ИОЯТОЯ СНОУЕ 

ВОЕТОЯ ®201 №. Оетрзіег 31. 

14122 Сііісадо Вгі. 91^7 №аикедап Всі. 

ЕЕмниязт моинтрвозРЕСт 

990 N. Уогк Ва. 1 5 Є- РгозресЛ Аке, 

ІАСВАМСЕ РАВК ^ІЕЕЗ 

401 N. ІаЄгапде Вй. 7557 № Оакіоп ЗІ. 

^ЕМОNТ ЯОВТН ВІУЕВЗІВЕ 

1151 Зіаіе 31. 7222 №. Сегтак Вй. 



Центр у Філядельфії 



7918 ВизИеІоп Ауепие 
Рііііасіеіріїіа, РА 19152 
ТеІ. 215.722.6566 



Зесигіїу 

ІВапі 



РА^АТINЕ 
2251 РІигп Огоує Всі. 
РАВК ВЮ8Е 
1014 Ви$$е Нід1і\лгау 

БСНАимвивс 

200 \/\^. Ніддіпз Вй. 

зоитн НО^^АN^ 

475Е162ПСІ ЗІ. 

1 6340 ЗоиШ Рагіс Аує. 
ТІМІЕУ РАНК 
16255 3. НаПет Аує. 
18299 3. Нагіегп Аує. 



Телефони банківського центру: 

773.772.4500*, 773.270^4144*, 773.631.8350*, 847.991.9393*, 773.645.3333, 312.633.0333, 847.663.6075, 708.444.2300 
*В Українській МОЄ! 
уужу^.тЬІіпапсІаІ.согп 



МеліЬег РОІС т 



Освячено приміщення Осередку СУМА 



ҐЛЕН СПЕЙ, Н. Й. - Незважа- 
ючи на літню спеку, 2 серпня 
увечері на оселі „Верховина” зі- 
бралася сумівська молодь - від 
суменят, юнацтва до старших, 
виховників, членів управи Осе- 
редку ім. гетьмана Б. Хмель- 
ницького і прихильників, на по- 
свячення приміщень осередку. 
Серед присутніх були і старці, 
які колись своєю працею і гріш- 
ми придбали літню оселю „Хор- 
тиця” на оселі „Верховина” для 
вигоди і потреб молоді. Вони 
прибули, щоб взяти участь в 
освяченні і подивитися, чи їхня 
праця не пішла надармо, чи їхні 
нащадки не забули гасло СУМА 
„Бог і Україна”, задля якого 
вони боролися, страждали і опи- 
нилися на чужині. 



Старщим на освяченні з очей 
пробивалася радість при виді ви- 
струнчених сумівців - їхніх на- 
щадків. Освячення доверщили 
Владика Роберт Москаль, о. Іван 
Наконечний, о. мітрат Тома Саюк 
і о. Василь Петрів. 

Короткі слова побажань і 
привіту Владики Роберта, о. І. 
Наконечного про єдність та лю- 
бов зворушили кожного і зму- 
сили призадуматися над своїм 
життям. 

Голова осередку І. Оліяр подя- 
кував Владиці і отцям, запевнив 
що гасло „Бог і Україна” для су- 
мівців не є порожньою фразою. 
Відспіванням многоліття закін- 
чено чин освячення. 

Євген Бачинський 



Запрошуємо на свята до Клівленду 



Управа Українських Злучених 
Організацій Великого Клівлен- 
ду (УЗО) запрошує українське 
громадянство взяти участь у 
відзначенні 13-ої річниці Неза- 
лежности України, що відбу- 
деться з доповіддю і мистець- 
кою програмою в неділю, 29 
серпня, о 3:30 по полудні, у Свя- 
топокровському центрі (6812 
Вгоабуіеху Коасі, Рагта, ОЬіо). 

З ініціятиви управи Товариства 
Вояків УПА ім. генерал-хорун- 
жого Романа Шухевича-Тараса 



Чупринки і 3-го Відділу Органі- 
зації Оборони Чотирьох Свобід 
України 24 червня було створено 
Громадський комітет під патро- 
натом УЗО для відзначення 75- 
ліття ОУН, 60-ліття УГВР, 45- 
ліття смерти провідника ОУН 
Степана Бандери та свята Покро- 
ви - свята УПА. Святкова допо- 
відь, концерт і бенкет відбудуть- 
ся в неділю, з жовтня 2004 р., у 
Святопокровському центрі. 

Громадський комітет 




'0^И2І¥кЛ. КЯЛРНЛЯП 

^ Гогаіі 5 етот |\СЛ Ао М Д СІ М 

ПОДІЙ 



То Ьоок а гоот ог єуєпї саіі: (845) 626-5641, ехі. 141 
216 Рооггіїпоге Цоасі • Р. О. Вох 529 
КегЬопккоп, НУ 12446 
Е-іпаі1: 8оуи2ІУка@ао1.сот 
\УеЬ8І1е: \у\у\у.8оуи2Іука.сот 



20 СЕРПНЯ - 

РиЬ МідЬІ 99і11і МісІпідЩ Відиз. 



4 ВЕРЕСНЯ - 

Забава - „Фата Моргана" і „Темпо‘ 



21 СЕРПНЯ - 

Концерт таборової танцювальної 
групи ім. Роми Прийми Богачевської 
і виступ Олі Ходоби-Фриз, 
год. 8-ма веч. 

Забава - „Фата Моргана“ - 
10 год. веч. 

22 СЕРПНЯ - 

Фестиваль - день Тернопільської 
області - інформації в наступних 
числах „Свободи". 

22 - 29 СЕРПНЯ - 

Знижковий тиждень. Переночуйте 
з ночі, і дістанете 25 % знижки. 

28 СЕРПНЯ - 

Галицький Вечір - інформації в нас- 
тупних числах „Свободи". 

28-29 СЕРПНЯ - 

Фестиваль - дні Львівської області. 
Забава - інформації в наступних 
числах „Свободи". 

З ВЕРЕСНЯ - 

Забава - ,,.Пуна“- год. 10 веч. 



4-5 ВЕРЕСНЯ - 

Виставка ювелірних прикрас. 

5 ВЕРЕСНЯ - 

Забава - „Темпо" і „Ворони". 

10 - 12 ВЕРЕСНЯ - 

КЛК Вікенд - Загальні збори та бен- 
кет з нагоди 80-ліття «любу. 

З’їзд Байройтської гімназії та меш- 
канців табору Байройт. Пласт, Курін- 
на Рада „Лісові Мавки". 

11 - 12 ВЕРЕСНЯ - 

Пласт, Курінна Рада „Ті, що Греблі 
рвуть". 

13- 16 ВЕРЕСНЯ - 

З’їзд колишніх студентів Регензбур- 
зької гімназії. 

18 ВЕРЕСНЯ - 

Весілля - Мішел Винарчук і Михайло 
Рітз. 

24 - 25 ВЕРЕСНЯ - 

Пласт, Курінна Рада „Спартанки*' 







12 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



N0. 34 



Відзначення довголітньої праці Марії Харини 




М. Харина 



Цього року входимо в 34-ий рік праці Фі- 
нансової комісії СФУЖО в Америці. Це вели- 
кий проміжок часу. А найбільш він знаменний 
для особи, яка вклала незчисленну кількість 
праці і наснаги для успішного і корисного ве- 
дення цієї організації. Це - Марія Харина. 

Народилася вона в патріотичній родині у 
Львові. Батько, о. Юліян Фацієвич, польовий 
духівник Українських Січових Стрільців, мати 
- Ольга з родини Бойків. 

М. Харина була п ласту нкою, середню освіту 
здобула в гімназії „УПТ Рідна школа” у Льво- 
ві. Відтак успішно закінчила „Абітурієнтські 
дворічні торговельні курси” у Львові. 



У містечку Стрілищах Нових, де її батько 
був парохом, брала участь в діяльності „Про- 
світи”, влаштовувала аматорські вистави, про- 
водила курси вишивання, читала реферати. У 
1935 році одружилася з богословом о. Мирос- 
лавом Хариною. Була членкою Марійської дру- 
жини, Союзу Українок та членом управи „Ха- 
ритативного товариства вдів і сиріт по священи- 
ках”. У подружжя народилися дві доні і син. 

Після воєнної мандрівки о. М. і М. Харини 
замешкали у Філядельфїї. М. Харина вступи- 
ла до Союзу Українок Америки, дала почин 
88-му Відділові СУА ім. княгині Ольги, а зго- 
дом стала членкою 30-го^ Відділу та членом 
управи. При парафії Св. Йосафата на Френк- 
форді, Філядельфія, організувала два драма- 
тичні гуртки для дітей і старших, проводила 
ними. Учила в школі українознавства, була 
членкою гуртка книголюбів ім. Н. Королевої 
при Філядельфійській окрузі СУА, а опісля 
його довголітньою головою. 

у 1963 році М. Харина увійшла до редак- 
ційної колегії „Українка в світі”, а в 1968 
році очолила новостворену Фінансову комі- 
сію СФУЖО в Америці, котрої була спів- 
засновницею. Вона була ініціятором Балів 
української преси, у співпраці з СФ УЖА, 
від 1971 року проведено 15 Балів преси, іні- 
ціювала і проводила літературні вечори, 
особливо з нагод літературних конкурсів 
СФУЖО Фундації Марусі Бек. 

Також була головою Фінансового комітету 
для збірки фондів на видання збірника Лесі 
Українки в століття народження поетеси. 

Брала участь як делегатка СУА у посвя- 
ченні пам’ятника Тараса Шевченка в Арген- 
тині, де заступала голову СУА ред. Лідію Бу- 
рачинську. За заслуги для СФУЖО Марію 
Харину іменовано почесною членкою СФУ- 
ЖО, її вручено грамоту признання з нагоди 
30-ліття Фінансової комісії. 

На літературному Конкурсі СФУЖО в 
1973 р. одержала перше відзначення за спо- 



гад „Серце, що променіло благодаттю”. 

М. Харина є почесною членкою 20-го Відді- 
лу СУА ім. Олени Теліги у Філядельфїї, а та- 
кож почесною членкою „Комітету приятелів 
Української академічної гімназії у Львіові”. 

За 34 роки ми багато в неї навчилися та за- 
своїли собі багато вартісних прикмет. 

Тепер за 34-річну працю на пості голови 
Фінансової комісії СФУЖО в Америці про- 
понуємо іменувати високоповажану Марію 
Харину почесною головою Фінансової ко- 
місії, з правом голосу. 



Анна Максимович 



Про допомогу 
Олегові Бізяєву 

Генеральне консульство України в Ніо-Йорку 
займається справою громадянина України Оле- 
га Бізяєва („Свобода”, ч. 33), який прибув в 
США з метою навчання і 9 липня потрапив до 
Медичного центру „Веііі Бгаеі Оеасопс.чз" у Бос- 
тоні, Мас., з серйозною черепно-мозковою 
іравмою й перебуває у стані коми. Наразі Гене- 
ра.іьне консульство подає матері О. Бізяєва, яка 
прибула з України в США, допомогу, пов’язану 
з перебуванням її сина в лікарні та його подаль- 
шим перевезенням на батьківщину. Зокрема 
Геиконсульство звернулося до української гро- 
мади в Бостоні з проханням організувати збір 
грошей, необхідних для покриття витрат з орен- 
ди спеціяльного літака для відправлення в 
Україну О. Бізяєва. З цією мстою Українська 
православна церква Святого Андрія відкрила 
рахунок у кредитівці. 

Звертаємось до громади з прохання.чі внести 
пожертвування на допомоі у Олегові. Адреса: 
„Іікгаіпіап Ргаїегпаї Рейегаї Сгесііі Ііпіоп”, Р. О. 
Вох 185, Во8іоп, МА 02132-0185. Ассоипі: „ 5і. 
Апсігечу СІїигсЬ 1085”. У разі потреби в додат- 
ковій інформації просимо звертатися до віце- 
консула Сергія Куликова: (212) 371-69-65. 

Сергій Погорельцеїц 
Генеральний консул України в Ню-Йорку 



СПІЛКА УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ 

Осередок ім. ген. -хор. Тараса Чупринки 
в Ню-йорку 

ТеІ.; (212) 473-3467 пеV\/уо^к@сут.о^д; VVVVVV.сут.о^д/из/пус 
136 ЗесопсІ Ауєпує, Мєуу Уогк, МУ 10003 

ОСЕРЕДОК СУМ-у В НЮ-ЙОРКУ 

повідомляє всю українську громаду, 

ІДО 11 вересня 2004 р. 

відкриває цьогорічний сезон за адресою: 

136 ЗесопсІ АVе. 2 ^ РІоог 
NеVV Уогк, МУ 10003 

Запрошуємо всіх зацікавлених батьків, які бажають виховувати своїх дітей в 
українському дусі, записатися до рядів СУМ-у. 

В СУМ-і ми виховаємо Ваших дітей в любові до свого краю. Цьогорічна прог- 
рама виховання включає; 

<♦ виховні сходини 

❖ спів 

❖ українські народні танці 

❖ спорт 

та різні розвагові прогульки і програми 

Приєднайте Ваших дітей до наших рядів, щоб вони мали змогу спілкуватися 
з дітьми українського походження та виховувати в товаристві Української Су- 
мівської Родини. 

Склад вибраних кваліфікованих виховників та інструкторів передадуть Ва- 
шим дітям свій досвід в різних ділянках нашої повної програми, а також при- 
готуємо до різних змагань щорічного Сумівського Злету, який відбувається на 
нашій чудовій сумівській оселі в м. Еленвіл. А під час літніх вакацій будуть 
мати нагоду взяти участь в наших сумівських літніх таборах. Не втрачайте та- 
кої знаменитої нагоди вступити до рядів СУМ-у в нашому Осередку. Наші 
двері є відкриті для всіх українців нашої громади. 

За докладнішими інформаціями просимо звертатися: 

Осередок СУМ-у в Ню-йорку (212) 473-3467 
домашній тел. дир. школи (718) 418-1989 

Електронна пошта пеУ7уогк@сут.огд 





ШКОЛА УКРАЇНОЗНАВСТВА 
СПІЛКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ 

Осередку ім. ген. -хор. Тараса Чупринки в Ню-йорку 

ТеІ.: (212) 979-8430 пеуууогк@супп.огд; уу\л/уу.сут.огд/и5/пус 
136 ЗесопсІ Ауепие, Мєуу Уогк, МУ 10003 

ОГОЛОШЕННЯ 

Школа Українознавства при Осередку СУМ ім. ген. хор. Тараса Чупринки в 
Ню-йорку проводить набір учнів на 2004-2005 навчальний рік. Запрошуємо 
всіх бажаючих записати своїх дітей до нашої школи. Професійні вчителі та 
вихователі допоможуть Вашим дітям не тільки краще вивчити українську 
мову та літературу, але й познайомлять їх з історією, географією, культурою 
та мистецтвом України. Ми дуже радо допоможемо Вам і Вашим дітям знайти 
нове коло друзів в українській громаді, щоб краще розвивати нашу культуру і 
традиції. 

Навчання в школі починаються 

11 вересня 2004 р. 

за адресою; 136 ЗесопсІ АVепие з"* РІоог, Ме\« Уогк, МУ 10003 

За докладнішими інформаціями просимо звертатися: 

домашній (718) 418-1989 - директор школи 

Дирекція школи (212) 979-8430 

Осередок СУМ-у в Ню-йорку (212) 473-3467 
Електронна пошта пу-сут-зКкоІа® сут.огд 









N0. 34 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



13 



^ мшнлао ЗҐластоі^ 



Початок „Лісової школи” і „Піко- ковський зайнявся організуванням 
ли булавних” - пластових вишколів такого вишколу для пластунів, а 
для підготування членів проводу пл. сен. Юліян Крижанівський 
літних таборів для юнацтва датуєть- підготував відповідну програму, 
ся 1963 роком, коли резолюція Кра- Перший вишкіл, який назвали „Лі- 
йового пластового з’їзду поставила совою школою”, переведено в 
як вимогу робити окремі вишколи і 1964 році, а комендантом був член 
вишкільні табори для підготування куреня „ЛЧ” пл. сен. Василь Палі- 
членів таборових проводів. єнко. Вже рік пізніше, у 1965 році. 

Це підхопив курінь „Лісових ідею такого вишкільного табору 
чортів”, і пл. сен. Мирослав Ра- підхопили пластунки з куреня „Ті, 

що греблі рвуть” 
і провели такий 
вишкільний та- 
бір, назвавши 
його „Школою 
булавних”. Від 
того часу щоріч- 
но відбуваються 
такі вишкільні 
табори у Гантері, 
де прихильні 
пластові грома- 
дяни віддають на 
переведення ви- 
школів відповід- 
не місце. 

о. К. 




Вишкільний табір „Ш. Б. “ у Гантері, Н. Й. 




Поштовий конверт до 40-річчя „Лісової школи“ 




Відбулася літня школа україністики 

СОМБОР, Сербія. - 17 - 31 лип- Директором школи був Євген 
ня відбулася Шоста літня школа Кулеба з Кули, дітьми опікувались 
україністики, яку організува.ли вихователі Надія Канюга, Марія 
Товариство української мови, літе- Миськів та Марія Лещишин. Мову 
ратури і культури „Просвіта” і викладали Тіяна Угларик та Окса- 
Українська національна рада, ко- на Стецюк, музику - студенти Му- 
тра цю школу профінансувала. 60 зичної академії у Львові Євгенія 
учнів подружилися з українською Усик та Ярослав Кулеба, танці - 
мовою, літературою, історією, ет- Микола Ляхович і Славко Семя- 
нографією, піснями і танцями, нів. Учні підготували виставу за 
Відбулися виклади гостей з По- українськими мітами. 
сольства України з історії, геогра- 
фії та сучасности України, лекції Інформаційна служба 

про духовність нашого народу. Товариства „Просвіта” 



Гербовий перстень для академії 




ЮНІОН, Н. Дж. - Відомий майстер-ювелір Євген Макар, член УНСою- 
зу з 1977 року, виготовив в дарунок Острозькій академії зі золота і 
срібла перстень з гербами України і академії, зображенням Біблії і хрес- 
та. На ньому є також геральдичний щит, на якому за відповідною мо- 
деллю можна розмістити дарчий напис або прізвище власника. На 
фото: Євген Макар передає перстень почесному професорові Острозь- 
кої акдемїї Леонідові Якобчукові. Фото: Л. Хм. 




Концерт відбудеться 

В неділю, 

29 серпня 2004 р., 
о год . 4н й 

в Українському 
Центрі Культури 

135 Оауісізоп Ауе.,8отег5ЄІ 
(8о. Вошісі Вгоок) N^. 



КОМЇТЕТ ДОПОМОГИ УКРАЇНІ ВІДДІЛ ЦЕНТРАЛЬНОГО НЮ-ДЖЕРЗІ 



запрошує на концерт з нагоди 

13-ОЇ РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТИ УКРАЇНИ 



в програмі концерту: 

Вокально-Інструментальний ансамбль з Києва „УКРАЇНСЬКІ БАРВИ“ 
Співачка опери і театру АННА ВАЧИНСЬКА • Співак опери і театру РОМАН ЦИМВАЛА 
Піяністка опери і театру МАРІЯ ЦИМВАЛА • Молодіжний танцювальний ансамбль „БАРВІНОК" 

Після концерту почастунок. 

Дальш! інформації: 

Даіи'ян Геча; (908) 755-8156 * о. Іван Лишик: (908) 253-0410 або (212) 873-8550 * Михайло Шульга: (908) 534-6683 








14 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



N0. 34 




Я НАДСИЛАЮ ІіАНг/Ито 

біліше, гроші 



ві{;/<риоаємо мож ишосі і 



1Л^Е8ТЕIIN 
^NIОN 

МОNЕV ТВАМ8РЕК 



Ми у У\/езІегп Упіоп знаємо, що ви довіряєте нам щось набагато більше, 


Ми розмовляємо 


ніж гроші. Тому ми робимо процес надсилання грошей якомога 


українською мовою 


безпечнішим і зручнішим. 

• Більш ніж 6 000 відділень в Україні і більш ніж 20 000 у Східній Європі. 


1-800-799-6882 


• Не потрібно мати банківській рахунок. 




• Г арантовані* виплати. 




Зателефонуйте до УУезІегп Упіол - в компанію, яка знає ваші потреби. 


уууууу.ууезіегпипіоп.сот 



АДРЕСИ ДЕЯКИХ ВІДДІЛЕНЬ VVЕ8ТЕЯN УМІОМ 



иКВАІІМІАІМ 

овтнооох рси 

1678 Е17ТНЗТ 
ВВООКІУМ, МУ 11229 
(718) 376-5057 



иКВАІМІАМ 
ОВТНОООХ РСО 
35 МАІМ ЗТВЕЕТ 

зоитн воимоввоок, 

МЗ 08880 
(732) 469-9085 



иКВАШІАН 
ОВТНОООХ РСО 

215 ЗЕСОМО АVЕ 
МЕ\Л/ УОВК, МУ 10003 
(212) 533-2980 



ОКВАМІАМ 
ОВТНОООХ РСО 

265 ШЗНІМеТОМ АVЕ 
САВТЕВЕТ, N3 07008 
(732) 802-0480 



РОІАВОЗ 

389 \Л/. ВОиТЕ 59 
ЗРВІМе VА^^ЕУ, МУ 10977 
(845) 426-7375 



РОІАВОЗ АОЕІМСУ 

711 В00ТЕ17.М 
МОМВОЕ, МУ 10950 
(845) 781-0188 



* \Л/Є8{егп Упіоп гарантує, що ваш грошовий переказ через УУезІегп ІЗпіоп буде готовий для виплати або відшкодований вам. Дивіться подробиці на бланку грошового переказу "Надсилання грошей". 

© 2004 \Л/е5їегп ІЗпіоп Ноісііпде, Іпс. Всі права зарезервовані. Назва УУезіегп ІЗпіоп, його логотип, торгові і сервісні марки є відповідною власністю УУезіегп ІЗпіоп Ноісііпдз, Іпс. Вони зареєстровані і/або 
вживаються у США та багатьох іноземних країнах. 






N0. 34 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



5 



ДО 13 -РІЧЧЯ НЕЗАЛЕЖНОСТИ УКРАЇНИ 



День Незалежности єднає всіх нас Нехай Дух Правди зійде на Україну 



Архипастирське послання Собору єпископів УПЦ в США з 
нагоди 13-ої річниці Незалежности України 



Шановна громадо! 

Дорогі співвітчизники! 

Літопис українського народу - це 
шлях нації, яка впродовж століть 
утверджувала себе в часі і просто- 
рі, долаючи історичні терени. Ми 
зберегли мову, культуру, традиції. 
Ні революційні стихії, ні масові ре- 
пресії, голодомори - ніщо не зла- 
мало волю українства, його бажан- 
ня мати свою державу. 

У духовному і політичному житті 
кожного народу є події, які наза- 
вжди входять в його історію, СВІДО- 
МІСТЬ, визначають характер буття, 
місце і ролю у світових цивілізацій- 
них процесах. 13 років тому, такого 
ж серпневого дня, був прийнятий 
доленосний для світового україн- 
ства документ - Акт проголошення 
незалежности України. З того 
пам’ятного дня 24 серпня щорічно 
відзначається як найбільше націо- 
нальне свято - День Незалежности 
України. Цей день прийшов як ре- 
зультат тисячолітньої боротьби 
українського народу за право мати 
свою національну державу, яка по- 
винна стати запорукою успішного 
розвитку суспільства. 

Незалежність України перестала 
бути темою дискусій. Україна має 
свій герб, прапор, гимн і державну 
мову, власні інститути влади, гро- 
шову одиницю, збройні сили - усі 
атрибути державности. Держава 
здобула міжнародний авторитет, ак- 
тивно інтегрується до європейських, 
євроатлантичних структур, одночас- 
но розвиваючи добрі взаємини зі 
своїми історичними сусідами. Шлях 



України - це шлях побудови само- 
стійної демократичної незалежної 
правової держави, а не держави 
тільки етнічної. У цьому - джерело 
нашої внутрішної стабільности і 
міжнаціональної злагоди. Поступо- 
во відходять в минуле роки еконо- 
мічного спаду, Україна кілька років 
поспіль демонструє високі темпи 
економічного зростання. 

Звичайно ж, за всієї вагомости 
здобутків підсумки тринадцяти ро- 
ків залишають нам можливість для 
покращення життя пересічного 
українця. Сприймаймо реалії як без 
евфорійних перебільшень, так і без 
зайвої драматизації - з належною 
гідністю, не принижуючи перед сві- 
том власну державу і самих себе. 

Відродження національної свідо- 
мості - складний і багатоступене- 
вий процес втілення в житя націо- 
нальної ідеї створення економічно 
заможного, здорового суспільства. 

Зберегти незалежність, збудува- 
ти міцну державу - наш святий 
обов’язок перед попередниками, 
які були корінням, джерелом 
української державности, які за- 
лишили нам у спадок любов до 
Батьківщини, вивірені часом і ви- 
пробуваннями кращі риси народної 
душі, національного характеру. 

Нехай День Незалежности об’єд- 
нає всіх нас в ім’я спільної мети - 
щасливої долі благодатної україн- 
ської землі. Зі святом вас, дорогі 
співвітчизники!! 

Генеральне консушїство 
України в Ню-Йорку 



„Народ, який в темряві ходить, 
Світло велике побачить” 

(Ісая 9:1). 

Протягом останніх дванадцяти 
років ми тут, в Америці, приєдну- 
валися до наших братів в Україні, 
щоб радісно відзначати здійснення 
наших молитов і мрій - постання 
незалежної Української держави. 
Для тих, хто належно зосередить- 
ся на духовній дійсності події, що 
відбулася тринадцять років тому, 
в серпні 1991 р., стане очевидним, 
що це було справді Господньою 
благодаттю. 

Це була відповідь на палкі молит- 
ви, вознесені до Господа, та на шля- 
хетні вчинки, часто скроплені кро- 
в’ю, довершені з почуття любови до 
народу протягом століть. Тому річ- 
ницю Незалежности України - чи то 
тринадцяту, що її відзначаємо цього 
року, чи кожну іншу - тим, що по- 
кликані керувати країною з присвя- 
тою та відданістю Тому, хто є дже- 
релом мудрости, та й усім нам, слід 
зустрічати радісно і з вдячністю. Це 
наш святий обов’язок. 

При цій радісній нагоді варто па- 
м’ятати, що Україна не була засно- 
вана як світська держава, а була 
створена волею Отця, Сина і Свято- 
го Духа і освячена апостольською 
присутністю св. Андрія Первозвано- 
го та виплекана ділами безлічі свя- 
тих мужів, життя і дії яких віддзер- 
калювали печать Святого Духа. 



Саме в цю річницю багато лю- 
дей в Україні залучені до передви- 
борних міркувань. Отож потрібно 
задуматись всім нам над поняття- 
ми праведности, справедливости і 
відданої праці для людства, що 
нам їх заповідає Святе Письмо, які 
зобов’язують всіх громадян, не 
лише декількох вибраних осіб. Со- 
тні років тому наш Божественний 
Учитель з Назарету спрямовував 
увагу Своїх слухачів на обов’язок 
віддати кесареві кесареве, а Єдино- 
му Богові - те, що є Його. 

В наших щирих молитвах ми про- 
симо Єдинородного Сина Божого, 
Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, 
щоб Він керував всіма громадянами 
України, яким довірена духовна і 
світська опіка народу, щоб вони 
були вірними управителями даного 
їм Світла, ходили, як діти Світла і, 
як апостол Павло нам нагадує, зо- 
дягнулися „...в серце милосердне, 
добротливість, покору, лагідність, 
довготерпіння” (Кол. 3:12). 

Приймаючи цю благодать свободи 
разом з вами, нашими духовними ді- 
тьми тут, в Америці, і в Україні з по- 
вагою і вдячністю, ми благаємо Отця 
Світла і всякої благодаті. Сина пра- 
ведности і Духа Правди зійти на нас, 
обняти та провадити у всіх наших по- 
ступованнях. 

+Константин, Митрополит 
+ Антоній, Архиєпископ 
+Всеволод, Архиєпископ 




СЬЕУЕЬАМО ЗЕЬРРЕЬІАМСЕ 
РЕОЕВАЬ СНЕОІТ ^NIОN 
„САМОПОМІЧ* 



УКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЛЬНА 
КРЕДИТОВА КООПЕРАТИВА 
„ САМОПОМІЧ “ У КЛІВЛЕНДІ 



своїх ЧЛЕНІВ 

і ^ 

ВЕСЬ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД 
В УКРАІНі І ДІЯСПОРІ 

з нагоди 

13-ОЇ РІЧНИЦІ 
НЕЗАЛЕЖНОСТИ 
УКРАЇНИ 



6108 Зіаіе Роасі, Рагта, ОИіо 44134 
Те!.: (440) 884-9111 • Рах: (440) 884-1719 
Еогаїп (440) 277-1901 • СапШ (330) 305-0989 



иККАINIАN 
, 5Е^РКЕ^IАNСЕ 

ІМЕУУ/ ЕМОЕ/Ч.МО 

РЕОЕКАІСШТ иNI0N 






218ІЕА8 ^ЕАNЕ НI^НVVАУ, VVЕТНЕВ8ЕIЕ^^, СТ 06109-1238 
РНОМЕ8 860*296-4714 800*40.5-4714 РАХ 860*296-3499 



УКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЛЬНА 
КРЕДИТОВА КОЙЙЕРАТИВА 
„САМОПОМІЧ “ НЮ ІНҐЛАНД 

складає найщирГші побажання 



з нагоди 



13-ої РІЧНИЦІ 



всій українській громаді 
в ОША та українському народові 
у Вільній Укра їні 

Запрошуємо українців з нашої околиці 
' стати. шо Кредитівки 

Дайте нам нагоду помогти Вам 
у Ваших (ф)інансових потребах. 

Відвідайте нас на нашім „\Л/ЕВ 8ІТЕ“ 

уууууу.измЕРси.сом 







16 



N0. 34 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



Конституційна... 

(Закінчення зі стор. 9) 

Даниловичу, ми не можемо пого- 
дитись з Вашими пропозиціями”. 
Йшлося про двопалатний парля- 
мент та інші речі. Тоді Президент 
підписав Указ про референдум. Це 
сталося 25 червня 1996 року. 

Указ про референдум - це за- 
вжди конфронтація. І вранці 27 
червня, коли ми прийшли до Вер- 
ховної Ради, ми вже розуміли: або 
приймемо Конституцію і знімемо 
напругу в суспільстві, або буде ре- 
ферендум, будуть дуже жорсткі 
дії проти Верховної Ради, аж до її 
розпуску, і нічого доброго суспіль- 
ству це не принесе. 

- процес випрацюеання і при- 
йняття Конституції України 
завершився надзвичайно драма- 
тичним моментом - „консти- 
туційною добою**. Що Ви відчу- 
валщ коли майже добу стояли 
на трибуні Верховної Ради і від- 
стоювали нову Конституцію? 

- О восьмій годині ранку 27 
червня я зайшов до Верховної 
Ради, а о десятій годині ранку 28 
червня вийшов. Це була кульміна- 
ція не лише історії парляментариз- 
му України, але й новітньої історії 
України. Бо всі проблеми, що існу- 
ють в державі, концентруються в 
парляменті, а всі проблеми в пар- 
ламенті, завжди концентруються в 
кЬнстйту дійному процесі. 

Тієї доби я пережив дуже наси- 
чену гаму почуттів, яку навряд чи 
переживу коли-небудь в своєму 
житті, Апотеоз „доби” тривав від 
другої години ночі до шостої годи- 
ни ранку. Саме тоді депутати не 
могли знайти компроміс з двох по- 
ложені»: 20-ої статті Конституції, в 
якій ідеться про символіку, гимн і 
таке інше, і статті про Автономну 
Республіку Крим, яку ми голосу- 
вали в „пакеті”. Чотири години по- 
спіль все балянсувало на грані. Був 
такий момент, коли я обома рука- 
ми вхопився за два мікрофони, на 
моїх плечах „висіло” 10-15 депута- 



ПАРСИПАШ, Н. Дж. - За пові- 
домленням інформаційного агент- 
ства Ройтерс з Лондону, після де- 
кількох місяців дослідження пред- 
ків Джона Кері, група експертів з 
вивчення британської аристократії, 
що працюють для авторитетного 
видання „Берке Піредж“ („Вщке’8 
Реега§е“), 16 серпня оголосила, що 
цей кандидат в президенти США 
має родинні зв’язки з усіма шля- 
хетними родами Европи, а також, 
можливо, споріднений з царем Іва- 
ном Грозним, попереднім імпера- 
тором Візантії та шахами Персії. 

Керівник групи експертів 
„Берке Піредж“ Гарольд Брукс- 
Бейкер заявив, що всіма зв’язками 
з шляхетними родинами Джон 
Кері повинен завдячувати своїй 
матері Розмарі Форбс. 

„Кожна кровна лінія з материн- 
ського боку робить Кері найшля- 
хетнішим з усіх попередніх прези- 
дентів Америки", - каже Брукс- 
Бейкер. Також він додає: „Вже 
стало правилом, що президент- 
ські вибори в листопаді вигравав 
той кандидат, який мав більше 
шляхетних генів та хромосомів, 
отож наступні вибори, якщо вра- 
хувати досвід попередніх 42, по- 
винен виграти Джон Кері". 



тіву які кричали, лаялися, билися, 
а я ревів несамовито В мікрофони: 
„Люди добрі, не думайте ви про 
себе, подумайте хоч раз Про Украї- 
ну! ” - і не чув власного голосу. 

Протистояння було скаженим. 
Вранці, рівно о шостій годині, ми 
голосуємо за цей парадоксальний 
бльок, про який я щойно говорив, 
і ...299 голосів! Зал заревів. І коли 
о 6:01 ми проголосували триста- 
ОДНИМ голосом, тоді всі зрозумі- 
ли, що Конституцію буде-таки 
прийнято. Заля вирувала. Журна- 
лісти, наче на футбольному полі, 
кричали зі СВОЄЇ ложі: „Ура! Буде 
Конституція!”. Це був найдрама- 
тичніщий момент. Тоді всередині 
мене щось обірвалося, і я вперше 
відчув, що не витримую. 

І КОЛИ о 9:21, уже в присутності 
Президента, ми прийняли Консти- 
туцію, я вже мало усвідомлював, 
що відбувається. Мене хтось ха- 
пав, цілував, наливав шампансько- 
го, хотіли підкидати прямо в сесій- 
ній залі, Я подумав: „Боже’ вони ж 
впустять мене на ті стільці і 
вб’ють!”, і закричав: „Хлопці, не 
треба! Я жити хочу!”. 

У ТОЙ же час я зрозумів, що ти- 
танічна праця тисяч людей зна- 
йшла своє завершення. Україна в 
черговий раз довела, що може 
розвиватися нормально. Недарма у 
багатьох депутатів на Очах стояли 
сльози. Можливо, це були сльози 
спокути за те, чого не доробили 
попередні наші покоління. 

Ви говорили про перешкоди, 
які ставила вам влада. В чому 
вони полягали? 

- О другій годині ночі біля Вер- 
ховної Ради було знято охорону. 
Тобто до Верховної Ради міг захо- 
дити будь-хто. Окрім того, в Кабі- 
неті міністрів зібрався штаб, щоб 
виріщити питання про вимкнення в 
приміщенні Верховної Ради світла 
та води, аби перешкодити ухвален- 
ню Конституції. Тоді через своїх 
представників ми заявили, що й 
без світла і без води - при свічках, 
але ми все одно її приймемо, проте 
змінимо наше ставлення до Кабі- 



Такі ж дослідження, здійснені і 
щодо роду Президента США 
Джорджа Буша молодшого, стали 
для нього суттєвою перевагою в 
2000 році - він мав значно вагомі- 
ші шляхетні зв’язки порівняно з 
Елом Ґором, претендуючи на 
кровну спорідненість з британ- 
ською королевою Єлизаветою, ан- 
глійськими королями Генрі III та 
Чарльзом II. 

Відповідно до досліджень 
„Берке", Дж. Кері є нащадком ко- 
лищніх королів Англії Генрі ПІ та 
Генрі II, а також далеким родичем 
Ричарда Лев’яче серце, який очо- 
лював Хрестовий похід 1189 року. 

Він є також потомком Генрі І, 
короля Франції, та його дружини 
Анни Ярославни з Києва, що та- 
кож свідчить про спорідненість з 
найшляхетніщими радами Швеції, 
Норвегії, Данії та Русі. 

Дж. Кері є близьким родичем 
Джона Вінтропа, першого губерна- 
тора Масачусетсу, до речі, саме ін- 
тереси цього штату він представ- 
ляє в Сенаті. Бабуся Дж. Кері по 
материнській лінії є правнучкою 
Роберта Вінтропа, який був спіке- 
ром в Палаті представників з 1847 
по 1849 рік. 

В.Л. 



нету міністрів, у той час багато 
міністрів були депутатами Верхо- 
вної Ради. І тодішній прем’єр-мі- 
ністр Павло Лазаренко вирішив 
усіх депутатів-членів Кабінету мі- 
ністрів вивезти наступного дня до 
Черкас на нараду. Тож р третій го- 
дині ночі, помітивши відсутність 
цих депутатів у залі Верховної Ради, 
ми вирішили прийняти постанову 
про зняття їх з посад. І сонні, трош- 
ки злякані, міністри серед ночі по- 
чали з’являтися в сесійній залі. 

Парадоксально, що під час при- 
йняття Конституції в залі не було 
першого Президента України Лео- 
ніда Кравчука і голови Верховної 
Ради Івана Плюща. Цікаво було ді- 
знатись, де подівся член Конститу- 
ційної комісії Олександер Лаври- 
нович. Йому телефонували з Кри- 
му і запитували: „Що там у вас 
відбувається?” - „Нічого, дуїн 
приймаю". - „А хіба Ви не знаєте, 
що у Верховній Раді Конституцію 
, приймають?!” 

- Тобто, не всі були в той час 
такими альтруїстами, як Ви ? 

- Альтруїзму в політиці дуже 
мало. Взагалі, він властивий лише 
неофітам, новачкам. Я був тоді 
новачком і не знав усіх підводних 
течій. Можливо, саме через те я й 
зміг виконати завдання, що стояло 
переді мною. 

Ми правильно зрозуміли закони 
розвитку суспільства і сприяли їм. 
Бо коли тече річка, ти можеш про- 
чистити її русло, і вона нестиме во- 
логу, буде чистою і корисною. Але 
якщо весь час кидати туди камін- 
ня, річка буде лише збільшува- 
тись. І рано чи пізно цю запруду 
прорве. Не можна ґвалтувати за- 
кони суспільного розвитку. Ми їх 
не Зґвалтували, а просто зрозумі- 
ли і виконали свою місію. 

^ Сучасна Україна опинилася 
в дуже складному політично-со- 
ціяльному становищі. В чому 
Ви бачите причину цієї кризи? 

- Починаючи від першого дня 
незалежности, Україна системно 
нищилася. Сьогодні на її території 
ведеться потужна геополітична 
світова війна, де такі складники, 
як Росія, США, країни Західньої 
Европи, борються за контролю 
над ресурсами української держа- 
ви: природними, виробничими, ін- 
телектуальними . 

І в цій боротьбі інтереси укра- 
їнського суспільства не дуже вра- 
ховуються. В цьому не можна 
звинувачувати інші країни, бо 
вони борються за інтереси влас- 
ного суспільства. Українське сус- 
пільство виявилося значно слаб- 
шим, воно не змогло дати здоро- 
ву, сильну політичну еліту, спро- 
можну захищати його. 

Системне нищення України ве- 
деться в трьох напрямках. Пер- 
ший - це контроля над україн- 
ськими підприємствами з боку 
неукраїнського капіталу. Другий 
-г руйнування системи освіти і 
науки, бо тільки ці складові є 
основою конкурентности будь- 
якої країни. І третій удар спря- 
мований на політичні партії: роз- 
кол між ідеологічними партіями 
лівого і правого спрямування; 
створення великої кількости 
псевдо-партій для розпорошення 
уваги виборців і поневіряння їх у 
партійних можливостях; ство- 
рення потужних партій- „гол- 
дінґів" для обслуговування ін- 
тересів олігархічних кланів. 



За задумом цих кланів, україн- 
ське суспільство не повинно отри - 
мати жодної Ідеї, скажімо, ідеї 
національного розвитку. За три- 
надцять років ми так і не зфор- 
мували жодної тези, що ми будує- 
мо, куди ми йдемо, чого ми праг- 
немо, що ми можемо сказати мо- 
лоді про це? А перше наближення 
до цього є в Конституції, де ми 
хоча б схематично означили, що 
Україна є республікою, що найви- 
щою цінністю є людина, її життя, 
її свобода. Право на все, що дає 
нам сучасний світ. 

- Чи вважаєте Ви критику на 
адресу Конституції обґрунтова- 
ною? 

- Подивіться, хто критикує 
Конституцію: перш за все, олі- 
гархи, напівкримінальні клани, 
які сьогодні сконцентрували в 
своїх руках до 95 відсотків усіх 
надбань українського суспіль- 
ства, тоді як самі вони склада- 
ють 2-3 відсотки всього населен- 
ня. Для того, щоб утримати си- 
туацію під контролею, їм потріб- 
на авторитарна система управ- 
ління. І вони хочуть закріпити це 
в конституційному вимірі. 

Більшість засобів масової ін- 
формації знаходяться під контр- 
олею кланів. З допомогою цих 
засобів ведеться психологічна ві- 
йна проти власного суспільства: 
суспільство недобре запрограмо- 
вується, в нього вноситься ідеї! 
зневіри, розчарування, озлобле- 
ности, а ТИМ часом йому підкида- 
ють, шо так погано живеться че- 
рез те, мовляв, що Конституція 
погана. Тут ми виходимо на го- 
стру проблему і з болем бачимо, 
що українське суепільство менш 
структуроване, менш потужне, 
менш організоване, ніж росій- 
ське, німецьке, американське,; 
Наше хворе суспільство дає й 
хвору еліту. А хвора еліта, з од- 
ного боку, неспроможна виконати 
своєї історичної місії. 

Сьогодні жодна ідеологія в 
Україні не спрацьовує. Тож ми по- 
винні стати вище ідеології, знайти 
підставові цінноеті. 

-Як, на Вашу думку, можна 
відродити духовне коріння, зне- 
вагою до якого охоплене наше 
суспільство? 

- Відродити його дуже тяжко, 
але спробувати треба. Перш за 
все, до влади повинні прийти 
сили, які левову частину держав- 
них доходів витрачатимуть на три 
речі: освіту, науку і культуру. 
Окрім того, забезпечать свободу 
підприємництва, нададуть людям 
можливість Працювати на своїй 
землі і користуватися результа- 
тами своєї праці. В усьому світі 
така модель виправдана: там, де 
вкладають в освіту і науку, де 
відроджують національну куль- 
туру, відразу піднімається еконо- 
міка. Відродження духовности 
залежить від соціяльної актив- 
ности людей і можливе через 
формування відповідальної, а не 
корумпованої влади. 

Зважте, що третє тисячоліття 
- епоха Водолія, який завжди 
опікувався мистецтвом. А друге 
тисячоліття - епоха Марса і 
Плутона: війна, насильство, 
жорстокість. Ми стоїмо на роко- 
вій межі. Вся нечисть відійде. Ви 
же знаєте, що перед світанням 
вона шаленіє найбільше. Але 
вже наступає світання... 



Джон Кері - українець? 





N0. 34 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



17 




джерел Незалежности України 



ДО 13-РІЧЧЯ НЕЗАЛЕЖНОСТИ УКРАЇНИ 



Квітень 1991 року. На запрошення Конгресу СІЛА, до Вашінґтону приїхала велика група депутатів першої демократично обраної Верховної 
Ради України. Майже всі вони були переконаними прихильниками демонтування совєтської імперії й утворення незалежних національних держав, 
а передусім - України, про що йшла мова у їхніх зустрічах з американськими законодавцями і політиками. Зліва: Марта Зєлик (перекладач), Ми- 
хайло Горинь, Надія МекКонел (Комітет „Україна 2000“), Вячеслав Чорновіл, Богдан Горинь, Лариса Скорик, (наступну особу не вдалося іденти- 
фікувати) сенатор США Ричард Луґар, Володимир Гриньов, Роберт МекКонел (Комітет „Україна 2000“), Дмитро Павличко, Володимир Чер- 
няк, Іван Плющ, Іван Драч, Іван Заєць, Олександер Мороз, Павло Мовчан, Юрко Саєвич (перекладач), Олександер Ємець. Фото: архів „Свободи“ 



II 






Дирекція і Працівники 



З НАГОДИ ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ 

ВІТАЮТЬ 

Українську Церковну Ієрархію в Україні і діяспорі, 
Національно-Державницьке Відродження сучасної України, 
Громадські Організації, Всіх Своїх Членів, 
і всю Українську патріотичну громаду. 



Численні центри у Чикаго та околицях 



СНІСАСО 

801 Уії, МасіІБоп Зі. 
1200 N. А^ЬIапс^АVе. 
6422У^. А^с^егАVе. 
8300 Веігтют АVе. 
936 N. ^езіегп АVе. 
820 N. УУезІет Аує. 
5100 8. Оатеп АVв. 

2 3. ІаЗаІІе Зі. 

1420УУ. Масіієоп Зі.* 
2965 N. МіI^аикееАVе. 
5670 N. Міімаикее АVе. 
6443 N. ЗЬегісІап РсІ. 
303 Е. УУаскег Ог. 

Опе Е. УУаскег Ог. 

Опе 3. ■'/Уаскег Ог. 
1618УУ.1ВШ 31. 

3030 Е. 92пс1 ЗІ. 



винвАнк 

5750 УУ. Є7ІН ЗІ. 

винн рюсіЕ 

7000 Соипіу Ііпе Вй. 

ооион 

14122 СИісадо ВЙ. 

в.мнив5т 
990 N. Уогк Вй. 
ЦАСВАНСІЕ РАВК 
401 N. ІаОгапде Всі. 
^ЕМОNТ 
1151 81аіе8і. 



инсоїнжооо 

6401 N. ипсоїп АVе. 
4010УУ. ТоиНуАVе. 
МОЯТОН СІВОУЕ 
6201 Оетрзіег 31. 
9147 ^аикедап Вй. 
моинт рвозРЕСТ 
15 Е. Ргозресі АVв. 
№ЦЕЗ 

7557 IV Оакіоп ЗІ. 
НОНТН ВІУЕНЗЮЕ 
7222 У/. Сегтак Вй, 



РА^АТ1NЕ 

2251 РІит ^^ 0 Vе Вй. 
РАВК ВЮСІЕ 
1014 Визве НідЬ<лгау 

вснлимвивс 

200 УУ. Ніддіпз Вй. 

воитн НО^^АN^ 

475Е162ПЙ 81. 

16340 ЗоиШ Рагк Аує. 
ТIN^ЕУ РАНК 
16255 8. НагіетАуе. 
18299 8. Нагіет Аує. 



Центер у ФілядельфіГ 

7916 ВиаІІеіоп Ауепие ^ВЧІН 

НН Зесигіїу 

Теі. 215.722.6566 З 



Телефони банківського центру: 

773.772.4500’, 773.276.4144*, 773,631.8350*, 847.991.9393*, 773.645.3333, 312.633.0333. 847.663.6075, 708.444.2300 
*В Українській мові 

■ іі ■ и ■ ■ ■_ ■ ■ ті І 

■ І^Л І^Л ^^л 




икгаіпіап 

ЗеИгеІіапсе 

МісНідап 

РесІегаІ СгесПІ Упіоп 



Українська Мичиганська Федеральна 
Кредитова Кооператива „Самопоміч" 



УРЯД УКРАЇНСЬКОЇ 
НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ / 
ВЕСЬ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД 

З нагоди 



ттИш 



26791 Вуап Воай, УУаггеп, МісНідап 48091 
ТеІ.: (586) 756-3300, Тої! Ргее: (877) РОЕТАУА 
Рах: (586) 756-4316 

Е-таіІ;изтІсуіоІо@изтІси.огд 

еЬ 











18 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



N0. 34 



В пам ять Роми Прийми Богачевської ( 1927 - 2004) 

Рома Прийма-Богачевська - визначна українська танцюристка, колишня прима-балери- 
на, талановитий хореограф і педагог усе своє яскраве життя присвятила Музі Танцю - 
Терпсихорі. Головними темами її творчости була Україна - її героїчна історія, нев’януча 
краса народних звичаїв та обрядів, легенд та переказів. Урочисте прийняття, 
присвячене творчій спадщині Роми Прийми Богачевської, відбудеться 12 вересня, о 1- 



ій год, по полудні, в готелі „ У\/аІсІогї Азіогіа 

Народилася Рома у березні 1927 року в Пере- 
мишлі, в свідомій українській родині Євстахія та 
Іванни (зі Шмериковських) Приймів. Невдовзі 
родичі переїжджають до Львова. Разом зі стар- 
шим братом Олександром Рома виховувалась у 
надзвичайно музикальній родині. Мама - профе- 
сійна піяністка, віольончелістка, співачка, бать- 
ко - лікар, але також любив і розумів мисте- 
цтво. У їхньому домі завжди звучала музика, 
збиралися талановиті люди;, велися цікаві роз- 
мови про оперу, театр, співаків. 

Марія Пастернакова у своїй книзі „Українська 
жінка в хореографії” з теплотою описує цю роди- 
ну, акцентуючи на камерній атмосфері творчих 
дискусій, яку завжди зуміла створити для своїх 
гостей високоосвічена Іванна Прийма, мати Роми. 

Будучи обдарованою дитиною, Рома співала, 
танцювала, імпровізувала. Коли їй виповнило- 
ся п’ять років, мама привела її на уроки рит- 
міки до школи Жака Далькроза у Львові. Зго- 
дом вона обирає новий модерновий стиль - 
віґманівський, з його виразною композиційною 
будовою, індивідуальним висловом, плясти- 
кою руху, глибоким змістом. Це був дуже 
близький вродженим здібностям і вдачі Роми 
тип нового драматичного танцю. 




в Ню-Иорку. 

У 14 років Рома Приймівна, як наймолодша ві- 
ком балерина, танцює у Львівській Опері - бере 
участь в операх „Аїда”, „Кармен”, „Фавст”, 
„Травіята”, в балетах „Дон Кіхот”, „Серпанок 
Пєреті”, „Вальпурґієва ніч” та ін. 

У сімнадцятирічному віці Рома з матір’ю 
змушені емігрувати до Відня. 1944 рік - війна, 
розруха, страшні випробувування. У найдо- 
рожчих спогадах залишаються мелодії дитя- 
чих літ, щирі молитви дідуся священика, ко- 
ханий Львів і самотня татова могила, якого 
раптово забрала недуга... 

Здібна дівчина з відзначенням закінчує Музич- 
ну академію (хореографічний відділ) у Відні. 
Далі як прима-балерина виступає у театрах Ав- 
стрії (Інсбрук, Зальцбург), разом з мамою-аком- 
паніятором у складі концертної трупи дає багато 
концертів у містах Австрії та Швайцарії. 

По переїзді на американський континент 
Рома виступає як солістка в Роял-Балеті у Ві- 
ніпеґу, а потім працює як хореограф у Монреа- 
лі. Постійно збагачує концертний репертуар но- 
вими власними танцями. Через кілька років з 
оригінальною програмою „Танці і характери 
України” виїжджає у концертне турне до всіх 
більш культурних центрів Канади, Північної і 
Центральної Америки. Незамінним товаришем 
і акомпаніятором у всіх її подорожах була її 
мама, Іванна Прийма. Протягом п’яти років 
вони обидві концертують по Европі, виступа- 
ють в Лондоні, Парижу, Римі, Мадриді, Мюн- 
хені, Відні, Женеві, Цюріху, Атенах і знову - в 
найбільших містах Америки. 

З великим признанням висловлюються про 
Рому Прийму знані мистецтвознавці, критики 
- як про українську артистку високої кляси, 
що надзвичайно вміло у своєму індивідуально- 
му танці об’єднує клясичний вишкіл з україн- 
ським фолкльором. Завжди продуманий і ви- 
шуканий стиль костюмів та декорацій, які 
Рома власноручно плянувала, також свідчать 
про її безмежну фантазію та ерудицію. Леген- 
дарними стали танці „Ікона”, „Чайка”, „Русал- 
ка”, „Жниця”, „Жахи війни”, „Відьма”, „Об- 
ливаний понеділок” чи „Верховина”. 

У 1964 році Рома Прийма бере шлюб з оперним 
співаком Юрієм Богачевським. З часом щасливе 
подружнє життя доповнюється радістю народжен- 
ня донечки Ані, а пізніше сином, Борисом. 

Всепереможна любов до танцю, глибока обі- 
знаність зі світовими „школами” і стилями тан- 
цювального мистецтва, дванадцятирічний досвід 
яскравої артистичної діяльности підвели Рому 
Прийму до серйозних роздумів про майбутнє 





Рома Прийма-Богачевська 

українського танцю. Маючи все життя чудових 
вчителів, будучи завжди старанною ученицею, 
вона прагнула ділитися з іншими своїми уміння- 
ми і тим самим множити красу, радість, пробу- 
джену танцем і ритмами. 

У 1963 році Рома Прийма-Богачевська створює 
власну школу балету та українських народних 
танців у Йонкерсі, Ню-Йорку, Нюарку. Цілими 
родинами приводили найменшеньких до балетної 
школи уславленої танцюристки. Рома вірила в 
себе, мала добре продуману систему навчально- 
виховної праці з дітьми різних вікових груп. 

В цій праці природно поєдналися таланови- 
тий педагог, зацікавлені батьки і щасливі ді- 
тки. А тому, що в основі лежала любов до 
мистецтва, до дітей, до України, то ця діяль- 
ність дала чудові результати. 

Протягом чотирьох років існування Балетна 
школа Роми Прийми- Богачевської створила дві 
великі балетні вистави - казки „Попелюшка” та 
„Квіт папороті”. їх захоплено сприйняли у пре- 
стижних залях Ню-Йорку, Нюарку, Вашінґтону, 
Ню-Джерзі та на українських фестивалях. 

Прекрасні балетні твори, підготовлені хорео- 
графом для дітей своєї школи, чарівна музика 
композитора Ігоря Соневицького принесли не 
тільки велику естетичну насолоду глядачам, але 
й відкрили багато імен обдарованих українських 
дітей. А скільки чудових відгуків отримали ви- 
шукані декорації мистців Володимира Бачин- 
ського, Тараса Гірняка, реквізити Оленки Бога- 
чевської. В обидвох виставах музичний супровід 

(Закінчення на стор. 19) 







N0. 34 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



19 



В пам’ять Роми... 

(Закінчення зі стор. 18) 

здійснював піяніст Олег Левицький і робив це 
витончено, легко, у повній гармонії з балетом. 

Наступним творчим етапом був балет „Пер 
Ґінт”. Це хореографічна версія, оперта на чарів- 
ну музику Е. Ґріґа. Чудовий захоплюючий сю- 
жет полонив роботою і учасників, і організато- 
рів. І знову - блискучий результат. 

Щоразу зростала кількість дітей, котрі 
бажали вчатися у школі Роми Прийми-Бога- 
чевської, відкривалися нові гуртки - у 
Лонг-Айленді, Олбані. З лекціями про мис- 
тецтво українського танцю їздила артистка- 
педагог до Чикаго, до Вініпеґу, Едмонтону 
(Канада) і навіть до Бразилії. Школа набува- 
ла глибшого змісту. Крім науки танців, учні 
тут мали чудове українське середовище, де 
формувалась культура товариського спілку- 
вання, відбувався процес пізнання традицій і 
звичаїв нашого народу. 

З часом великого признання набувають своє- 
рідні курси українських танців, які пані Рома 
вела на оселі „Верховина”, потім - на Союзівці. 

Особливе місце у діяльності Роми Прийми Бо- 
гачевської було відведено ансамблеві „Сизокри- 
лі”. Стільки ж радости і задоволення отримала 
вона від їх крилатого зростання. Ансамбль ство- 
рено у 1978 році в Ню-Йорку. Його членами ста- 
ли учні з різних шкіл, що згуртувались у цей 
гарний колектив. Це були переважно студенти і 
молоді спеціялісти різних професій віком від 15 
до 28 років. Суботами з’їжджалися вони на ре- 
петиції з різних міст американського Сходу. 

У репертуарі „Сизокрилих” - чисельні народ- 
ні танці, стилізовані балети та тематичні танці: 
„Боротьба за волю”, „Хрещення України”, 
„Сюїта Івасюка”, „Чорнобильська трагедія”. 
На рахунку ансамблю багато концертів у різних 
містах Америки, Канади, участь у ювілейних 
концертах, святах, академіях. Танцювальні 
композиції „Сизокрилих” на фестивалях (тра- 
диційних українських і слов’янських) є окрасою 
усіх програм. Щоліта свій тритижневий інтен- 
сивний курс навчання і професійного вищколу 
на оселі „Верховина” закінчували непереверще- 
ним виступом на липневому фестивалі. 

Творчою верщиною своєї педагогічної праці 
вважала Рома Прийма- Богачевська поїздку 
„Сизокрилих” на Україну у 1992 році. Збулася 
заповітна мрія її життя. На поклін Україні при- 
везла своїх сорок вищколених орлят - наймилі- 
щих учнів, а також доньку Аню та сина Бориса. 
Концерти „Сизокрилих” у Львові, Києві, Харко- 
ві, Івано-Франківську, Калуші були справді трі- 
юмфальними. Але для неї самої найпам’ятні- 
шим був виступ учнів на її рідній сцені Львів- 
ського Оперного театру. 

Слова подяки і благословення від Митропо- 
лита Володимира Стернюка, довготривалі 
оплески і овації земляків - все вона згадувала 
як найсвятіші хвилини в житті. 

Добрий підсумок цієї концертної подорожі по 
Україні зробила газета „Свобода” за 22 вересня 
1992 року устами Христини Пеленської: „Виступ 
у Києві треба вважати великим успіхом як для 
танцюристів, так і для їхнього керівника - Роми 
Прийми-Богачевської. Адже вона представила 
Україні інший вид танцю, окреслюваний на Заході 



інтерпретативним, і це треба вважати її 
внеском в українську культуру”. 

На видноколі різноликого американ- 
ського континенту погасла ще одна укра- 
їнська зірка - Рома Прийма-Богачевська, 
котра відійшла від нас в травні 2004 року, 
її творчість золотими літерами впишеть- 
ся у скарбницю танцювального мистецтва 
України. І найбільша велич її не в тому, 
що сама сяяла поміж нас, а в тому, що 
своєю невтомною працею засвічувала 
серця інших, прилучаючи до краси. 

Назавжди залишиться у світлій пам’яті 
своїх майже тисячу учнів із трьох поко- 
лінь українців. Назавжди залишиться у 
пам’яті вдячних батьків. Довічно - у 
пам’яті творчих колег - музикантів, ху- 
дожників, з якими творила, і зокрема в 
серці Лідії Крушельницької, з якою про- 
вели десятки незабутніх років спільної 
праці у театрі -студії Мистецького слова. 

Всередині липня замаєна Верховин- 
ська оселя в Ґлен Спей знову вітала 
численних гостей фестивалю 2004 
року, який був присвячений світлій 
пам’яті Роми Прийми Богачевської. На 
сцені, як завжди, творили вогненне 
танцювальне мереживо її учні. 

Опівночі всі учасники танців стали на 
коліна зі свічками в руках, схилили юні 
голови перед вічною пам’яттю найдо- 
стойнішої із вчителів... Піднялися з 
місць глядачі і теж пом’янули її в мов- 
чанні й зажурі... 

Святослава Ґой-Стром 

Фото РПБ: архів родини Богачевських 

За подальшими інформаціями 
про прийняття 12 вересня можна 
зате-лефонувати до Українського 
Інституту Америки: (212) 288-8660. 





Хліб та сіль від „Сизокрилих“ . 




^жон Марин 



Танцює ансамбль „Сизокрилі“, виплеканий Ромою Приймаю Богачевською 






20 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



N0. 34 



ДО 13 -РІЧЧЯ НЕЗАЛЕЖНОСТИ УКРАЇНИ 



Україна подолає будь-які перепони Україна ставатиме усе сильнішою 



Ми, українська громада Амери- 
ки, довгими роками мріяли про 
незалежність та волю України. 
Після здійснення цієї мрії у 1991 
році, наша громада допомагає 
Україні відновити демократію і 
відбудувати економіку, перевести 
її на ринкові рейки. Ми продо- 
вжуємо активно працювати, щоб 
досягти мрії багатьох поколінь на- 
ших предків і залишити нашим ді- 
тям Україну як заможну, стабіль- 
ну, демократичну, європейську 
державу. Від часу відновлення 
незалежности, Україна пройшла 
великий шлях у цьому напрямі, 
але залишилося багато проблем, 
які потребують вирішення. 

Ми, українська американська 
громада, занепокоєні нещодавньою 
зміною політичного курсу України 
на зближення з Росією, що прояви- 
лася у зміні Воєнної доктрини 
України та активізації процесів 
творення Єдиного економічного 
простору (ЄЕП) між Україною, Ро- 
сією, Білоруссю та Казахстаном. 
Перехід трубопроводу „Одеса-Бро- 
ди” під контролю Росії посилить 
енергетичну залежність України 
від північного сусіда замість того, 
щоб позбутися від неї. Застере- 
ження російського президента В. 
Путіна проти „західніх агентів“, 
які, мовляв, „заважають” творен- 
ню ЄЕП, дуже подібні до Переяс- 
лавської угоди 1654 року. 

Президентські вибори цього 
року мають велике значення для 



вирішення як зовнішніх, так і 
внутрішніх проблем України. 
Проведення виборів у демокра- 
тичний та чесний спосіб забезпе- 
чить, що Україна прямуватиме на 
шляху до демократії. У противно- 
му випадку можливе повторення 
білоруського варіянту. Европей- 
ська спільнота, як рівно ж і 
ЄША, не повинні допустити до 
цього. Єтабільна, демократична 
Україна є Гарантом миру та ста- 
більности у Центральній Европі. 

У 13-ту річницю незалежности 
України, Український Конгресовий 
Комітет Америки (УККА) щиро 
вітає українську громаду ЄША та 
закликає достойно відзначити це 
свято. Попереду ще багато праці, 
але немає жодних сумнівів, що 
Україна буде рівноправним членом 
евро-атлантичної спільноти. За- 
кликаємо нашу громаду брати ак- 
тивну участь у громадсько-полі- 
тичному житті ЄША та України. 
Допоможімо нашим братам і се- 
страм поза межами України прого- 
лосувати за свого обранця на пост 
провідника держави. З вашою до- 
помогою, Україна подолає будь-які 
перепони і побудує демократичну, 
правову, заможну Державу! 

Єлава Україні! 

За Крайову Екзекутиву УККА: 

Михайло Савків, мол., 
президент 
Марійка Дупляк, 

екзекутивний секретар 



Кожного року 24 серпня укра- 
їнці та їхні приятелі по всьому 
світі відзначають довгоочікува- 
ну та тяжко здобуту незалеж- 
ність своєї Батьківщини. 

Світовий Конгрес Українців 
також робить підсумки досяг- 
нень України за останній рік і 
успіхів українців, як в Україні, 
так і поза її межами. Цей рік 
належить Віталієві Кличку та 
Руслані - найуспішнішим укра- 
їнцям! Без сумніву, цей рік 
був для них кращим, ніж для 
деяких політиків. 

Україна вже четвертий рік 
підряд має економічне зростан- 
ня і ще раз підтвердила свій по- 
тенціял за більшістю стандар- 
тів. Американсько-українські 
взаємини значно покращали, 
відколи Україна приєдналася 
до миротворчої діяльности в 
Іраку. Також європейсько-укра- 
їнські взаємини покращали, 
відколи президент Европей- 
ського союзу Р. Проді перегля- 
нув свої твердження, що Украї- 
на ніколи не вступить до ЕС. 

На жаль, Україна зробила крок 
в протилежному напрямку, всту- 
пивши в мало важливий (сподіва- 
ємося) економічний союз з Росі- 
єю. Також світове співтовариство 
було здивоване відзначенням 350- 
річчя Переяславської Ради саме 
тоді, коли українська діяспора 



вшановувала пам’ять жертв Го- 
лодомору 1932-33 років. Декіль- 
ка держав прийняли резолюції 
про засудження Голодомору. 

Українські громади за кордо- 
ном зростають, розвиваються і 
набирають вагомости. Населен- 
ня України зменшилося, але 
Україна отримала з цього свого 
роду користь - приплив капіталу 
шляхом заробітків за кордоном. 
Підсумовуючи, можна сказати, 
що тринадцятий рік незалежнос- 
ти був неоднозначний, однак 
сповнений більших надій, ніж 
всі попередні роки. 

Наша віра в український на- 
род була непохитною у набага- 
то важчі періоди минулих сто- 
літь, і це дозволило нам пере- 
могти. Нам слід радіти здо- 
буткам минулого року і не 
втрачати надії через невдачі. 

Україна ставатиме усе силь- 
нішою. Посвятім себе добрим 
справам, щоб сонце незалеж- 
ности справді світило над 
українською землею. 

Вітаємо всіх українців світу з 
13-ою річницею Незалежности 
України і зичимо усім добробуту. 

За Світовий Конгрес Українців: 

Аскольд Лозинський, 
президент 
Віктор Педенко, 

генеральний секретар 




8иМА (Уопкегз) РесІегаІ СгесШ ипіоп 

ДИРЕКЦІЯ / ПРАЦІВНИКИ ФЕДЕРАЛЬНОЇ КРЕДИТОВОЇ 
КООПЕРАТИВИ СУМА В ЙОНКЕРСІ, Н.Й. 

ІЗ СВОЇМИ ФІЛІЯМИ В СПРШГ ВАЛІ, Н.Й. І СТЕМФОРДІ, Кон. 




ВІТАЮТЬ 

УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД В УКРАЇНІ ТА НА ПОСЕЛЕННЯХ 

З НАГОДИ 














Г оловне Бюро: 

125 Согрогаіе Віусї. 

Уопкегз, НУ 10701-6841 
Рґіопе: (914) 220-4900 
Рах: (914) 220-4090 

Мопдау-Тґшгзсїау: 9:00 А.М. - 3:00 Р.М. 
Ргісіау: 9:00 А.М. - 8:00 Р. М. 



Філія V Стемфорді: 

Укгаіпіап Йезеагсії Сепіег 
39 СІоуе/Іу Йоасі, Зіатіогсі, СТ 06902 
Ріюпе/Рах: (203) 969-0498 
Тиезбау, ]А/ес!пездау, Ргісіау: 

4 Р.М. -8 Р.М. 



1-888-644-ЗиМА 

Е-таіІ: ЗитауопІси@аоІ.сот 



ФІЛІЯ V Йонкерсі: 

ЗОЇ Раїізасіє Аує. 

Уопкегз, МУ 10703 
РІіопе: (914) 965-8560 
Рах: (914) 965-1936 

ТиезРау - ТОигзсіау: 3:00 Р.М. - 8:00 Р.М. 
Заіигсіау: 9:30 А.М. - 12:30 Р.М. 



Філія у Спрінг Валі: 

икгаіпіап НаІІ 

16 Т\л/іп Аує., Зргіпд УаІІеу, МУ 10977 
РІіопе: (845) 356-0087 • Рах: (845) 356-5335 
ТиезРау, Ргісіау: 

5:30 Р.М. - 8:30 Р.М. 








N0. 34 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



21 



НОВІ ВИДАННЯ 

А. Зленко. „Дипломатія і політика 



Микола Галів 

Під такою назвою з’явилась 
наприкінці 2003 р. цікава й уні- 
кальна праця першого міністра 
закордонних справ України Ана- 
толія Зленка. Крім згаданої на- 
зви, вона має ще підзаголовок - 
„Україна в процесі динамічних 
геополітичних змін”. Це своєрід- 
на історія державотворення 
України. Незаперечні факти свід- 
чать, в яких складних умовах по- 
ставала незалежна українська 
держава. Треба було доводити, 
що ми - не Росія, а окрема нація 
- зпонад 50 мільйонами населен- 
ня, зі своєю культурою й історі- 
єю. 

У передмові професор Володи- 
мир Василенко стверджує об’єк- 
тивний характер книжки і під- 
креслює, що А. Зленкові, як мі- 
ністрові закордонних справ, дово- 
дилось пробивати перші льоди на 
дипломатичному шляху неза- 
лежної української держави. 

Відомо, що Україна не мала 
державної традиції. Це надзви- 
чайно важливий чинник, якого 
ми недоцінювали. України ніхто 
не знав. Одиноким віконечком, 
що існує така країна, була ООН. 

Пригадаймо початки україн- 
ської держави, наших президен- 
тів Вашінґтон приймав задніми 
дверима. Перед Україною стави- 
лись вимоги передати ядерну 



зброю до Росії і залишитись 
без’ядерною державою, щойно 
тоді, може, її визнають незалеж- 
ною державою. Водночас росій- 
ські дипломатичні кола переко- 
нували дипломатичний світ: мов- 
ляв, не сприймайте серйозно но- 
вопосталу державу Україну, бо 
це явище коротко нетривале і до 
пів року вона перестане існувати. 
Це згадує у своїй праці А. Злен- 
ко. В таких обставинах діяти не 
було легко. Україна починала не- 
залежність навіть не з нульової, а 
з мінусової позиції. 

Брак державної традиції і по- 
трібного досвіду, як підкреслює 
А. Зленко, дуже дався взнаки. 
Постання Української держави у 
1918-20-ті роки було тільки про- 
блиском, але, на жаль, не було 
зроблено потрібних висновків. 
Україна проголосила незалеж- 
ність, але не зуміла її втримати і 
утвердити. Найближчі сусіди 
були нашими ворогами. Зрозумі- 
ло, встоятись не було сили. 

А. Зленко підкреслює у своїй 
праці людський фактор: скільки 
знайшлося людей з дипломатич- 
ною освітою і потрібним досві- 
дом? Дуже мало. Москва не ба- 
жала підтримати авторитет укра- 
їнської дипломатії. Українських 
дипломатів не вистачало, а вимо- 
ги були великі. Ішлося про про- 
фесійні кадри. На багатьох важ- 
ливих місцях залишилась та сама 



комуністична номеклятура. Але 
чи була альтернатива? На жаль, 
не було. Ця сама комуністична 
номеклятура проголошувала не- 
залежність України. 

Треба також пригадати наше 
розуміння незалежности Україн- 
ської держави. Чи ми до неї гото- 
ві? Чи не думали, що досить про- 
голосити незалежну Україну, під- 
нести синьо-жовтий прапор та 
Володимирів тризуб - і всі спра- 
ви будуть вирішені? Так не стало- 
ся, бо державотворення - це на- 
багато складніший процес. 1 
книжка А. Зленка допомагає 
зрозуміти це. 

У 1990 році ще за радянського 
часу, А. Зленко став міністром 
закордонних справ УРСР. Його 
одна з перших поїздок була до 
Ню-Йорку. Тоді вперше А. Злен- 
ко зустрівся, в супроводі Генадія 
Удовенка та інших українських 
дипломатів, з українцями США, 
серед яких були Марія Клячко, 
Ева Піддубчишин, о. Патрикій 
Пащак, Євген Стахів, Степан і 
Роман Процики, Мирослав Про- 
коп, Роман Воронка, Тарас Гун- 
чак, Богдан Певний й інші. Автор 
цих рядків був господарем. Це 
був час непередбачених подій у 
Совєтському Союзі, який нама- 
гався стати економічно-комуніс- 
тичною державою з гуманним 
обличчям. Виступ А. Зленка був 
виважений, без емоцій, з добро- 
зичливою увагою до української 
діяспори, хоч у той час зустрічі 
представників УРСР з нами не 
були популярними. Він наголо- 
сив, що у своїй праці буде спира- 



тись на традиції УНР і міністра 
закордонних справ Дмитра Доро- 
шенка. 

А. Зленко дає дуже точну ха- 
рактеристику народження нової 
Европи: „У свідомості німців, 
французів, британців та інших 
представників Старого Світу 
нова європейська сім’я завершу- 
валася на кордоні з СРСР (за ви- 
нятком балтійських республікк, 
знайомих Европі ще з тих часів, 
коли вони були незалежними 
державами). України, як окремої 
держави, в їхній свідомості не іс- 
нувало... Повинен був минути не 
один рік, поки ми, українці, зро- 
зуміли, що в очах західньоевро- 
пейських країн Україна і її схід- 
ньоевропейські сусіди - це визна- 
чально дві принципово різні кате- 
горії держав”. Картина невесела. 

А. Зленко неодноразово під- 
креслює, як треба було щоден- 
ною працею доводити у диплома- 
тичному світі свою „европей- 
ськість”, коли наші сусіди, що 
були також у сфері совєтських 
впливів, як от балтійські держа- 
ви, Польща, Чехія й інші, не 
мали потреби це доводити. А. 
Зленко пише, що від самого по- 
чатку його Ржанням було спря- 
мування на Захід, до НАТО і Ев- 
ропейського союзу. На жаль, 
цього не можна було зробити у 
першій половині 1990-их років, 
бо це було б „самовбивчим з точ- 
ки зору відносин з Росією, від 
якої ми тотально залежали”. Це 
істотне ствердження. Дехто 

(Закінчення на стор. 25) 




„САМОПОМІЧ” (Н. Дж.) 

ФЕДЕРАЛЬНА КРЕДИТОВА КООПЕРАТИВА 




8ЕГР НЕСІАМСЕ (Ш) 

РЕЛЕНАи СПЕОІТ ЦНІОМ 



Вітання Українській Громаді 

з нагоди Дня 



^тшшжілітш штШз 



РА88А/С ОРРІСЕ 
229НОРЕАУЕ. 
РА88АІС, Ш 07055 
(973) 473-5965 



сиртом (РяшаРАЕ) оррісе 

851 АІШООО ЯОАО 
СИРТОМ, N3 07012 
(973) 471-0700 

ШіРРАМУ ОРРІСЕ 
730 ЯОиТЕ 10 Ш8Т 
ШІРРАМУ ,N3 07981 
(973) 560-9585 

Тої! Ргее: 1-888-ВАМК УКЕ 

іАплплг . Ьап ки ке . со т 



ЕіІЕАВЕТН ОРРІСЕ 
ЗОЇ Ш8НІМОТОМ А¥Е. 
ЕиТАВЕТИ, N307202 
(908)289-5554 





22 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



N0. 34 



ДО 13-РІЧЧЯ НЕЗАЛЕЖНОСТИ УКРАЇНИ 



І. Зінченко - співець 

у моєму рідному місті Борис- 
лаві усі знають і поважають по- 
ета Івана Зінченка. Народився 
він 20 березня 1916 року в с. Ро- 
ботівці Запорізької области. 
Його предки - запорізькі коза- 
ки. Пройшов крізь Голодомор, 
пекло війни, полон, тортури ста- 
лінських таборів. Та не скам’яні- 
ла його душа, бо на своїй хресній 
дорозі написав повість „Сма- 
рагд”, віршований роман „Волі 
брат” (про гетьмана П. Сагай- 
дачного), п’ятнадцять поем і ба- 
гато віршів, на основі яких ком- 
позитори України створили по- 
над 20 пісень, і серед них - „Жу- 
равку”, яка визнана найкращою 
піснею 1982 року в Україні. 

Відомий журналіст Владислав 
Журавський писав про нього; 
„Поезія Івана Зінченка - це крик 
пораненого серця, це велика ду- 
ховність, це Великодній ДЗВІН, 
що розбуджує сонних, дає про- 
зріння незрячим, очищає дущі 
від скверни, заставляє яничар 
зрозуміти, що вони є люди, а не 
раби комуністичних догм. Тому 
з повним правом зміг сказати 
поет в день свого 80-річчя: 

Стоїть на вітрах горобина, 

Де гомони чорних заграв - 

Щоб вічно жила Україна, 

Я серце на розстріл віддав! 

Іван Зінченко - поет справ- 
жній, поетичні образи його ви- 



незалежної України 

ткані з народного мелосу, з гли- 
бинного світовідчуття і світоба- 
чення, тому вони такі прості і в 
той час мелодійні, такі багаті на 
епітети і метафори, як народна 
пісня. Такі ж вічні, як і багато- 
страждальний наш народ !“ 

У поезіях Івана Зінченка 
голосно озвалися історичні події 
національно-визвольних воєн. 
Його творчість - це літопис 
душі, яка гостро реаґує на добро 
і зло нашого буття. Пропоную до 
свята України кілька творів Івана 
Зінченка. 

Ольга Марин, 

Парсипані, Н. Дж. 

Моя поезія - це крик душі, 
Сльоза пораненої птиці, 

Надій високих гострі лемеші 
І мудрість отчої криниці. 

Вона не крутить кривдам жорна. 
Не осідла ординцю скакуна - 
Вона, як та бджола невтомна, 

І милосердна вся до дна. 

20.03.1946 р. 

Де копита й мечі людолова 
Покалічили храмів красу - 
Животворне дав Бог мені слово 
І це Слово я людям несу. 

Крізь негоди, мов Божу ікону: 

У нім мудрість небес і добра, 

У нім віщі духовності дзвони 
И волелюбна 

безсмертність Дніпра. 

20.05.1946 р. 



На морозі 
тріскались долоні 

На морозі тріскались долоні, 

А раби вже падали із ніг. 

Чом же сльози чисті і солоні 
Всіх рабів збагнути світ не зміг?! 
Чом не вийшла Доля на дорогу. 
Розгойдавши думами Десну, 

Як раби молились ревно Богу, 

А весна прокинулась від сну? 

До криниць бездонних серед ночі, 
Дніпре, чуєш, птахом полечу: 

Там знайду я Істину пророчу 
І води нап’юся досхочу. 

Скаже серце: „Водо, гей цілюща. 
Що в тобі заховано на дні: 

Може, пісня Волі невмируща. 

Чи криві мечі орди страшні?” 

А душа вбирає час жадливо. 

Січ до себе кличе крізь літа - 
Там, де дума викинута із дива. 
Жде нас Воля вічна і свята. 

26.01 1950 р., Табір „Н” 

Монолог в’язня 

День згаса... А чорні хмари 
Облягають навкруги. 

Хвилі моря, мов примари. 

Грізно Є ються в береги. 
Одчиніть, кати, в’язницю. 
Дайте бачить сяйво дня 
І русяву чарівницю, 

Й буйногривого коня. 

Дайте ви мені по полю 
Проскакати на коні. 

Дайте знов Дніпро і Волю 
Хоч побачити мені! 



Яничарам 

Чому зреклися ви своєї мови 
Не десь, а на Тарасовій землі? 
Невже солодкі вам оті окови. 

Які кують Нерони у Кремлі?! 
Чому в гаю ви зрадили калину. 

Що колисала долю під вікном? 
Чому Дніпро і Матір-Україну 
Ви не лікуєте святим Добром? 
Чому козацьку славу невмирущу 
І Волі Дух і всю степів красу - 
На берегах Дніпра і там, де пуща. 
Ви продали катам за ковбасу? 
Козацьку землю, виболену снами. 
Не зрадив серцем я на чужині. 

Де зла тайга, закурена снігами. 
Була в ті дні вовчицею мені. 

Сніги, сніги... І п’яний запах хвої, 

А за Байкалом - скрізь концтабори. 
Сім днів багнетом гнали нас конвої 
За сто світів до Мертвої гори. 
Мороз калічив „зекам” ноги, плечі. 
Як кам’яніли птахи на льоту! 
Знедолені і гнані крізь хуртечі - 
Зубами гризли вічну мерзлоту. 
Вони несли свій хрест за перевали, 
А тишу криком різали орли. 

Де нам роти багнетом затуляли. 
Щоб ми рабами вічними були. 

Я добував алмази для Тирана 
І помирав над берегом крутим. 

Від кривд пекла у серці чорна рана. 
Та я в душі не був рабом німим. 
Людських терпінь ріка текла в Руїни 
На гострих лезах віхол і вітрів. 

А я дивився болем України 
За грань життя, 

що вийшло з берегів. 

Де дуб росте на березі озерця, 

А бездуховність вийшла за межу - 
Під Великодні дзвони кров’ю серця 
Лукавим яничарам я скажу: 
„Якщо в козацьку плюнете криницю. 
Моя душа з якої воду п’є - 
Нехай уЄ є вас чорНа блискавиця, 
А імена хай безвість проковтне!” 



Пародії і лірика вчителя Анатолія Горбівненка 




А. Горбівненко 



Анатолій Горбівненко 
народився 1953 року в 
селі Вілозір’ї на Черка- 
щині, закінчив Дніпро- 
петровський державний 
університет та факуль- 
тет з психології в систе- 
мі освіти Українського 
державного університе- 
ту ім. Драгоманова. Ав- 
тор збірок „Парнасів- 
ські будні”, „Добрий 
день” та книги віршів 
для дітей „Кораблик”. 
Живе і працює в м. 
Смілі. Подаємо кілька 
його творів з нової збір- 
ки „Покотьоло”, надіс- 
ланої до „ Свободи 



Солов’ї - безпартійні 

Ошукала природу лукава весна - 
Віддалася на милість вітренко-морозам. 
До якої ж із партій пристала вона? 

Чи забаглося вимінять сани на воза? 
Чорноротеє птаство злітається знов; 

У комісій постійних наради постійні. 

І лише солов’ї оспівують любов. 

Солов’ї нам не зрадять - вони безпартійні. 



Монолог українського коня 

Вкраїно, як тяжко тягнути тебе; 
Ліворуч, праворуч - багно. 

А правлять лиш партії Цоб і Цабе, 

І жодної партії Но. 



Заробітчани на чужині 

У Польщі ніч. По-польски щека пес. 
Мордатий місяць плута до Варшави. 
Усі хропуть, хто з ковдрою, хто без, 

А я себе вколисую віршами. 

Читаю. Потім думаю; ану. 

Чи зраджу українську бадилину. 
Коли я пива польського хильну 
Та умермелю польську картоплину? 
З одного боку, все воно чуже. 

А я ж то свій! (Туди його в коліно!) 
Хто їсть чуже - той рідне береже, 
я підкріплюсь - подужча Україна... 
Мордатий місяць променем хмільним 
Ліг на Варшаву, наче на солому. 

І українські сни, немов штани, 

Рвав польський пес 

і гнав мене додому. 



Літературні пародії циклю „Баняк березової кашГ^ 



Сама собі Муза 



Щоб квітла 
нива поетична 

Хіба вам, тітко, лоаіолі гупать 
У день космічної доби? 

Микола То.мсико 

Вн Гупаленки, ми Томенки, 

Тому і ділим працю ми; 

Вам - гупать ломом потихеньку. 
А нам - писать книжок томи. 
Коли вже надривати пупа. 

То до звитяжного кінця; 

Хіба ж віїм, тітко, ломом гупать? 
- Вам більше молот до лиця! 

Чи день, чи ніч - доба космічна 
Уперто кидає зі шпальт. 

„Щоб квітла нива поетична. 
Тітки, роздовбуйте асфальт!”. 



Приворот-цибуля 

Ти шукав у мені неземне? 
Тяжко буть на землі неземною. 
Розчарований, тихо минеш: 

Не такою явив... не такою. 

Валентина Коваленко 

Він шукав десь у небі мене, 

Я ж стояла в городі з сапою - 
Доглядала бадилля рясне - 
Тяжко буть на землі неземною. 
Він у зіллі, мов кіт, шарудів. 
Бачу: скис, розчаровані очі... 
Запросила я котика в дім: 
„Відпочинь. 

Може, їстоньки хочеш?” 
Борщ побачив - розцвів на виду. 
Ще не відав мене отакої. 
Цибулину гризнув молоду - 
Прі^сльозивсь... 

од любові палкої. 



Поетам всіх віків була потрібна Муза. 

А жінці хто потрібен, якир? вона поет? 

Ліна Костенко 

Поетам всіх віків була потрібна Муза: 

Чи аркуша подати, а чи вина ковток. 

А як, приміром, я в поезії загрузла. 

Тоді нехай до мене приходить Муз? Чи хто? 
То добре, як мені, з духовної потреби. 
Заявиться доречно кремезно-дужий Муз. 
А як же буть, коли придиба сухоребрий? 
Чи вкотиться огрядний - 
із пузом, як гарбуз? 

І що тоді робить? Яка із нього втіха? 
Зашмуляна сорочка, ще й борода руда. 
Хіба він нахщхне? 

При ньому ж нічим дихать! 

Напевно, на Парнасі пегасів догляда. 
Кому воно оте - егворіння петельгузе? 
Пери йому сорочку, то наліпи котлет... 
Закраще буду я сама для себе Муза. 

Бо все ж таки я - кляснк. я - Поет! 



Збився з курсу 

- Ач, як хропе! 

Ану вставай, приблудо !- 
Стягнула жінка ковдру. (Очі злі) 

- Чому тебе уздріли вчора люди 
Під вечір у сусідньому селі!? 

Ти, може, там надибав молодицю?.. 
Сердега очі тре: „Та ні, повір. 

То я додому йшов по залізниці, 

А хтось, дурило, стрілку перевів”. 

гН їИ 

Осінь чужоного відходйла 
По своєму рідному багні, 

А зимі не затишно. Й мені. 

Ніби пташині, холодно у крила. 
Миколай чалапа пелехатий: 
Латана торбина на плечі - 
Чи дарунки, чи свої харчі? 

Чи просити ходить, чи давати? 
Запрошу сердешного до хати. 
Пригощу, спитаю; хто є ти? 

Чи ж отой, що мав до нас прийти, 
А чи нам на іншого чекати? 






N0. 34 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



23 



Життя мистця, що прикрашає світ 

Леонід Лиман (1927-200^) 



Живемо ми здебільшого в по- 
волоці буденщини і зчаста лише 
заднім числом завважуємо, що 
судиться ж нам, бува, перестріти 
щось непересічне, а ми вчасно так 
і не встигаємо усвідомлювати це. 
З другого боку - як воно не со- 
ромно, але, можливо, так і має 
бути, - бо, живучи в лещатах еле- 
ментарного виживацтва, хіба так 
легко перейматись тим, що підно- 
ситься до високолетної духовнос- 
ти? Не певен, чи легше говорити 
про таку особистість, якщо ніколи 
віч-на-віч не стикався з нею, а 
тільки за посередництвом слова 
писаного, а більше друкованого, 
та ще й переважно на пожовклому 
від давности папері. Але ще важ- 
че, бо доводиться тепер переводи- 
ти цю розповідь на минулий час, 
оскільки письменник Леонід Ли- 
ман - про якого тут річ, - відій- 
шов уже у вічність. 

Хоча, як це не дивно, до ві- 
чности він. Лиман, переходив уже 
давно і послідовно. Правда, дру- 
кувався він навіть і в останні 
роки - зрідка чимось поетичним, 
деколи й прозаїчно-публіцистич- 
ним, а то й мемуарами з-понад 
піввікової давнини. І не раз обі- 
цяв, що ось-ось ознайомить з 
більшим фрагментом про україн- 
ське літературне життя перших 
після Другої світової війни років 
у Західній Німеччині, чи й таки 
згадував окремі епізоди та деталі 
про котрусь літературно-причет- 
ну особистість тих літ. Тобто 
жив він уже, можна сказати, в 



позачассі, як людина поважного 
віку (Лиман 1922 року народжен- 
ня), перейнята не тільки болями 
сучасности, а й чимдалі більшою 
мірою - що цілком природно - 
пам’яттю про минувшину. 

Минувшина та з середини XX 
сторіччя, однак, відносна: хоч і 
пройдений це етап історії, але ще 
не осмислений як слід і багатьма 
животрепетними аспектами пере- 
хресний з ... теперішністю. Власне, 
це частина нашої недавньої дійснос- 
ти, щодо якої ми й досі на стадії 
першознайомства, дарма що день у 
день більше доступних джерел і 
свідчень про неї. 

До цієї української „недавнос- 
ти” належить і поезія Леоніда 
Лимана - в основному з 40-50-их 
років минулого сторіччя, прозова 



„Повість про Харків” з тієї ж ча- 
сової смуги і ще низка іншожан- 
рових творів (оповідання, літера- 
турознавчі статті й дослідження, 
рецензії, спогади тощо). 

Уродженець автохтонно-україн- 
ської Полтавщини, Леонід змалку 
спізнав, що таке великий Голод і 
великий терор на рівні антинаціо- 
нального геноциду - термін, якюго 
ще й тепер дехто остерігається в 
Україні й поза нею. Підлітком він 
ледве не стає безпритульником, 
коли батька-священика розстріля- 
ли більшовики, а мати від неймо- 
вірних переживань наклала на себе 
руки - синові ж передалося у спа- 
док тавро „антисоціяльного еле- 
менту” (завдяки чому хлопець 
уник мобілізації до армії на почат- 
ку війни), ще у ш кільні роки й на- 
вчаючись у 1939-41 роках у Хар- 
ківському вчительському інститу- 
ті, він почав писати вірші і навіть 
друкувався - звісно, дотримую- 
чись накинутих згори соцреаліс- 



тичних стереотипів. Але ці стерео- 
типи не завадили йому вже при 
першій можливості заявити про 
себе справжнього, як лірично- 
щемкого поета, восьмирядковим 
віршем „Україні” (опублікованим у 
Харкові в 1945 році й підписаним 
псевдонімом „Лиман", який став 
повічним його прізвищем): 

Будуть весни, акації, квіти. 

Ще багато складеться пісень. 

Хай тобі тільки щастя приносить 
Кожний сонцем осяяний день. 

Хай простори твої голубіють. 
Колосяться зелені поля... 
Найбагатшою в світі хай стане 
Невмирущої сили земля. 

Вірш, дещо дивно просвітлений, 
як на добу розбуяння апокалістич- 
ного конфлікту нацистського й 
більшовицького тоталітарних мон- 
стрів, який ще не знати чим мав 
скінчитись, - проте стилем орга- 
нічно Лиманів! Поетична твор- 
чість його була стримана в емоцій- 
них проявах і класично ясна й ви- 
тончена, хоч поставала вона з руїн 
та попелу світової війни, під гурко- 
том канонад або й у мирну вже 
пору в таборах „Ді-Пі” у Західній 
Німеччині. І залишалась ця поезія 
такою ж олюдненою і в роки про- 
живання Лимана (з 1949 року) в 
Ню-Йорку - відкритою духовно і 
наближеною до читача аж на від- 
стань душі. Напруга життя ніби 
входила вглиб слова, а точність за- 
нотованих деталей допомогала ви- 
разніше виявляти сутність вічного 
понад суєтністю буденного - адже 
„людині треба і сум, і горе також 
берегти”, незважаючи на всі при- 

(Закінчення на стор. 24) 



Леонід Лиман 

Як білі квіти, виростають дні 
і І відпливають, кинуті на воду. 

Знов пригадати випало мені 
Твою далеку нелукаву вроду. 
Багато ще зустрінеться зневір, 

І це життя поволі стане мітом. 

І тільки скрізь, всьому наперекір. 
Жіночість осени стоїть над світом. 
Ти знов живеш у Харкові тепер 
І мусиш знову гірко полюбити 
Палац Труда і прапор есесср 
І мертвого Держпрому сірі плити. 

; Затихли вже усі материки, 

А ти Г 0 Т 01 Ш стрінути негоду. 

Та подивись: нам суджені вінки 
Пливуть безладно, кинуті на воду. 

1946 р. 



♦ Чс * 

Однакова романтика портів 
Ню-Йорку, Севастополю, Бізерти... 
Повсюди та ж неумолимість слів: 
„Коли від’їхати - це трохи вмерти”. 

І погасають, як даремний міт, 

Усі чуття, нікому непотрібні; 

Нове життя і зовсім інший світ. 

Як гостя, ждуть на заході чи півдні. 
(Ще вчора нас безжурно пестив сміх. 
Коли напала випадкова злива). 

Хай буде так: на всіх шляхах своїх 
Людина є по-своєму щаслива. 

Вже в невідоме корабель несе 
(Немов новонароджений тепер ти). 
Усе залишено, забуто все 
(Коли від'їхати - це трохи вмерти). 

1952 р. 




Щиро вітаємо український народ на рідних землях і в діаспорі 

З нагоди 



ш-от рачнміш 

НЕ&ллЕжноаш укрлінт 



4641 Магііп 
Оеігоіі, МІ 48210 

(313) 843-5411 • Рах (313) 843-0035 




Маіп ОІІісе 

26495 Вуап Всі., У\/аггеп, МІ 48091 
(586) 757-1980 • Рах (586) 757-7117 




11838 Зоз. Сатраи, Натігатск, МІ 48212 
(313) 366-0055 • Рах (313) 366-3130 



Приєднайтесь до нас! 
Найкраще місце щадити і позичати. 








24 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



N0. 34 



Перші українські книжки 

Володимир Рожко 

Село Дермань - одне з найдавніших і най- 
більших поселень історичної Волині. Тут з під- 
земних джерел бере свій виток річка Устє (Дер- 
манка), яка впадає у Горинь. 

Перше письмове повідомлення про Дермань 
датується 1322 роком. В грамоті князя Любар- 
та Гедеміновича вказано, ш;о село як маєток 
дароване ним соборному храмові св. Івана Бо- 
гослова в Луцьку. Десь в середині XV ст. кня- 
зі Острозькі, нові власники Дермані, заснову- 
ють тут замок-фортецю, оточену земляними 
валами з мурами і бійницями, перед якими 
були рови, наповнені водою. Цей замок в кінці 

XV ст. перетворено на монастир. На початку 

XVI ст. монастиреві св. Трійці в Дермані за- 
вдяки князям Острозьким належали села 
Дермань, Кунин, Коршів, Глинськ і половина 
Мізочика. 5 серпня 1602 року патріярх Олек- 
сандрійський Мелетій благословив фундацію 
князя Костянтина Острозького на заснування 
тут спільножитньої обителі з більш змістов- 
ним чернечим життям. Ігуменом став видат- 
ний вчений, патріот Ісая Борискевич. 

Про новий устрій чернечого життя в обителі 
свідчить запис до першодруку з Дерманської 
друкарні „Октоїх” 1604 року: „Монастир свій, 
названий Дермань, з усіма достатками відлу- 
чив, на киновію його фундував і інокам віддав, 
на згромадження до нього людей, богобойних і 
ченців святолюбивих в житті і вчених, яким то 
і друкарню придав, аби двояко і трояко пожи- 
точними церкві і вірі святій були, єдиними мо- 
литвами своїми святими помагаючи, як солу- 
няни апостолу Павлу, а інші життям святобли- 
вим приклад даючи тим, які хочуть спасатися, 
а досконалі наукою і письмом, а залаща друку- 
ванням книг світячи всім, подобячись старим 
іконам, яких праці в письмі і по нинішній день 
явин, для которих хвалені суть”. 

З цього запису, зробленого рукою князя Кос- 
тянтина Острозького, дізнаємось не тільки про 
новий зміст чернечого життя після реформу- 



друкували в Дермані 

вання монастиря, а про й появу тут друкарні, 
яка дала святому українському православ’ю 
необхідні книги, а нашій культурі - неперевер- 
шені пам’ятки українського православного дру- 
карства на Волині. 

В 1602 році князь Костянтин Острозький пе- 
реносить центр українського православного 
книгодрукування з Острога до Дерманського 
монастиря, ігуменом якого був Ісая Бориске- 
вич. Він зібрав навкло себе високоосвічених 
ченців та світських знавців перекладницької і 
друкарської справи і розпочав працю над видан- 
ням нових Богослужбових і полемічних книг, а 
управителем Дерманської друкарні став свяш;е- 
ник Дем’ян Наливайко. Це була третя друкар- 
ня, після Острога і Старокостянтинова, засно- 
вана князем Костянтином Острозьким. Була 
вона розміщена в чотириярусній вежі -дзвіниці 
монастиря, яка цілком надавалась для цієї 
справи. Очолив друкарню свяшеник Дем’ян 
Наливайко, особистий духівник князя, біля 
якого згуртувались Кирило Лукаріс, Іов Бо- 
рецький, Василь Суразький, Ісая Борискевич, 
Іов Княгиницький. Перебували тут Іван Вишен- 
ський, цісаревич Дмитрій та інші. Переклади 
книг робив священик Дем’ян Наливайко. 

Першою виданою книгою був „Октоїх”. 
Друк його розпочався 12 квітня 1603 року, а 
кінчився 12 вересня 1604 року. Передмову до 
книжки написано церковно-слов’янською і 
українською мовами, післямову підписав 
„Даміан недостойний пресвітер”. Нижче того 
підпису зазначено ініціялами технічного дру- 
каря „І. Ф.”, але чиє ім’я стоїть за ними, не- 
відомо, можливо, це син першодрукаря Івана 
Федорова. „Октоїх” надруковано на доброму 
папері, у дві фарби. 

Під час друку „Октоїха” сталась сумна подія 
- помер син князя Костянтина - князь Олексан- 
дер Острозький - надія українського право- 
славного народу. Про це в післямові Дем’яна 
Наливайка говориться: „В літо 1603-тє, місяці 
грудні 2 дня, представився благочестивий князь 
Олександер, воєвода, син благовірного князя 




Вежа-дзвіниця, у якій містилася друкарня. 



Костянтина, і великий плач і сум батьку і рід- 
ним залишив, найбільше ж християнам, всі ж 
бо бачили в ньому допомогу і захист в бідах і 
гоніннях, що потрясають Христову церкву”. 

Окремим виданням Дерманської друкарні 
була книга „Лямент дому княжат Острозьких 
над земним з того світу яснеосвецоним княжа- 
тем Олександром Костянтиновичем княжатем 
Острозьким, воєводою волинським” (скороче- 
но - „Лямент”). Надруковано її після 12 грудня 
1603 року. Автором „Ляменту” був Дем’ян На- 
ливайко. Вказана на титульному аркуші дата 2 
грудня 1603 року - це не час видання, а день 
смерти Олександра Острозького. „Лямент” 
опубліковано імовірно 2 лютого 1604 року в 



(Закінчення на стор. 27) 



Фестиваль Української Музики і Танців 
з оказії 25-ої річниці 
ТРИЗУБІВКИ 




25-та 

річниїдя 



НЕДІЛЯ 12 вересня 2004 

Початок 12 год. попол. 

"тнугив" укнаіміам-аменісам зрот- СЕNТЕР 

Соипіу ипе Неї & Боу^ег Зіаіе Неї 
НогзИаїн, Реппзуіуапіа 
( 215 ) 343-5412 



ПРОГРАМА 



1 2:00 - Музика - “Карпати” 

1 :30 - Благословлення площі і сцени 
2:00- Головна Програма 
2:00 - Забава - “Гармонія” 

3:30 - Змагання Копаного М’яча 

“Тризуб” проти "Ватра” (Іопд ІзІапсІ) 



Танцювальний Ансамбль “Волошки” 
Танцювальний Ансамбль “Обрій” 
Перший Євангельський Баптиський Хор 
Музичний Ансамбль “Гармонія” 
і ще 



Вступ: $ 10.00 
ТАКОЖ 

Смачні стрв^ви і напитки 



Життя... 



(Закінчення зі стор. 23) 

крощі, ти мусиш ощасливлювати 
кожну мить свого існування, щоб 
була „на всіх шляхах своїх люди- 
на... по всьому щаслива”. Водно- 
час остерігав поет і перед скоро- 
біжним оптимізмом, бо, може, ще 
цілі покоління проживатимуть 
„без воскресінь і здійснення 
мети”, і багатьом у невільному 
підрадянському Харкові доведеть- 
ся „знову полюбити Палац Труда і 
прапор есесер”, аж поки ген у ко- 
тромусь там майбутньому часі 
„Україна прогримить могутньо, в 
віки піднісши непомерклий стяг”. 

Лиман, відотворений на безрік від 
батьківшцни, жив таки з нею в серці 
й душі - жив безсмертною у вічності 
Україною - тією, що й сьогодні ще 
тільки сподівана на майбутнє: ві- 
чність Лиманова ніяк не вчораш- 
ницька, а щойно завтрашня. 

Та ж тривка й пророча в часі ві- 
чність присутня і в „Повісті про 
Харків” - автобіорафічним зна- 
чною мірою і наче вмисно непома- 
льований портретом харківського 
молодого покоління з передвоєн- 
ня, носія пекучого терорного спад- 
ку 30-их років і сподівальника 
явно маловірного на близьке май- 
буття духовного просвітку. 

Герої цієї повісти не просто пере- 
живають гостро критичну стягу в 
житті своєї батьківщини, а й про- 
зрівають свідомістю до майбут- 
нього суспільно-визвольницького 
чину, в якому братиме участь уся 
національна спільнота: „Націю від 
загибелі може оборонити не якась 



її кляса, а лише ціла нація”. Хіба 
це не вічна істина, шо з несподіва- 
ною (а насправді - прикро сподіва- 
ною) актуальністю звучить і для 
нас на початку XXI сторіччя? 

Лиманові не раз випадало чути 
вельми схвальні відгуки на свою 
поезію та прозу, і то від високоав- 
торитетних письменників і науков- 
ців - Євгена Маланюка, Володи- 
мира Державина, Юрія Шевельо- 
ва, Юрія Лавріненка та інших, - 
які в ньому добачали навіть „певні 
риси геніяльности”. Але ніяким 
побитом не можна було довгі роки 
спонукати його, щоб врешті-решт 
таки видався книжкою. Що ж - та- 
кий він був замкнутий у собі і „са- 
мовідсахнутий” він повновартісно- 
го виходу на люди... 

Загалом Леонід Лиман - з породи 
диваків, що прикрашають світ. 
Зблизька це, можливо, і не так по- 
мітно, бо філософський погляд 
може затьмаритись житейською 
приземленістю фізичної істоти. 
Але з відстані буденність відступає 
вбік і видніше бачиться життєвий 
гін, що в ньому попри всі дивацтва 
особистости домінує вічність талан- 
ту, який таки не змарнував себе. 

Таланту, якому поталанило хай 
навіть лише в останній свій земний 
рік побачити себе, втіленим у 
книжку „Пам’ять” - це вперше ви- 
дане (завдяки сприянню нюйорк- 
ського УВАН), та ще й у столиці 
України, його „вибране. За яким, 
сподіваємось, з’явиться і повніше 
„зібране” з різних жанрів. Таж Ли- 
ман уже належить вічності - але й 
своїй не менш вічній батьківщині. 

Ростислав Доценко 





N0. 34 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



25 



А. Зленко... 

(Закінчення зі стор. 21) 

може в цьому сумніватись, дехто 
переконаний, що Росія не може 
жити без України. Може, у дале- 
кому минулому так було, але не 
сьогодні. Також запитаймо себе, 
які були у перші роки незалеж- 
ности, силово-мілітарні спро- 
можності України? Невеликі. 

Автор розповідає про цікаву, 
одну з перших, візиту української 
делегації до Румунії, 28-29 лис- 
топада 1991 року, до якої входи- 
ли А. Зленко, Антон Бутейко, 
Дмитро Павличко й інші. В доро- 
зі до Букарешту у Чернівцях у 
поїзді перестрів їх Іван М. Гнати- 
шин, керівник виконавчої влади 
Чернівецької области, подав ві- 
стку; „Румунський парлямент 
підготував до нашого референду- 
му офіційну заяву, що не визна- 
ватиме його результати в Північ- 
ній Буковині, яка охарактеризо- 
вана, як споконвічна румунська 
земля”. Після короткої наради 
рішення було одноголосне - не 
їхати. На зупинці Вадул-Серет 
делегація зійшла з поїзда і того 
ж дня літаком повернула до Киє- 
ва. Далі А. Зленко пише: „Ми на- 
віть не встигли поінформувати 
румунську сторону, і через кіль- 
ка годин вранці на пероні Буха- 
рестського вокзалу нас зустріла 
зі всіма почестями глава румун- 
ського МЗС Адріан Нестасе. По- 
їзд прибув, але делегації в ньому 
не було”. Це був „перший дипло- 
матичний демарш - прикрий, але. 



на мою думку, на сто відсотків 
виправданий”. 

У розділі „Українсько-росій- 
ські лябіринти” автор вказує на 
цілу низку непорозумінь, почина- 
ючи від розподілу закордонного 
майна, яке перед тим було спіль- 
ним, Кримом і Чорноморською 
фльотою кінчаючи. Це був твер- 
дий горіх. Росія не бажала зми- 
ритись з незалежністю України. 
Де тільки могла, там діяла проти 
України. Про це пересічний гро- 
мадянин майже нічого не знає. 
Під тим оглядом автор згадує 
про виступ у Стокгольмі росій- 
ського міністра Андрія Козирєва, 
який відверто говорив про наміри 
відновити союзні взаємини. На це 
зареагував А. Зленко, кажучи, 
що виступ Козирєва - це рецидив 
імперського мислення, але по- 
вернення до Союзу вже не буде. 
Україна свій вибір зробила і свою 
долю визначатиме самостійно. 

Автор подає багато цікавих 
фактів і подій своєї піонерської 
праці. Хоч робить це дуже обе- 
режно, розважливо. Цікаві у пра- 
ці А. Зленка окремі описи відо- 
мих у світовій політиці осіб. Се- 
ред них - Ганс-Дітріх Геншер, 
Папа Іван-Павло II, Кофі Анан, 
Жак Ширак, Р. Ніксон, Г. Кісін- 
джер, Бил Клінтон, Альберт Ґор, 
Свген Примаков, Віктор Чорно- 
мирдін, Лєх Валенса, Збігнєв 
Бжезінський і багато інших. 

У праці згадується про ядерну 
зброю і про тиск на Україну з різ- 
них сторін, щоб цю зброю було 
віддано в Росію. Фактичний стан 
був такий, пише А. Зленко, що 



ключик до ядерної зброї лежав 
не у Києві, а в Москві, Україна не 
була спроможна у тих обставинах 
виявити опір. Все таки україн- 
ська дипломатія старалась цю си- 
туацію, передання ядерної зброї, 
якось використати для україн- 
ської держави, одержати певні 
Гарантії безпеки не тільки від За- 
ходу, але щоб це також потверди- 
ла Росія. Отже, було прийнято 
принцип про непорушність існу- 
ючих кордонів України, включ- 
но з Кримом. Це вимагало ве- 
ликих зусиль, але було осягне- 
но важливе запевнення. 

До своєї праці А. Зленко також 
включив угоду українського, ро- 
сійського, білоруського і казах- 
ського президентів про створення 
Єдиного економічного простору. 
Він це питання розглядає в пляні 
лібералізації ринків і віднови 
зруйнованих економічних зв’яз- 
ків з пострадянськими країнами. 
Правда, Росія бачить цю угоду в 
інших вимірах і вже плянує еко- 
номічну експансію, але це не 
вдасться . Україна визначила 
свою оптимальну відстань від 
Росії і нічого нас не примусить 
переступити цю межу, - каже А. 
Зленко. Також він вважає, що 
було б великою помилкою бачи- 
ти в Росії ворога, але слід буду- 
вати взаємини на рівноправній 
основі. 

А. Зленко підкреслює, що вза- 
ємини між країнами повинні бу- 
дуватись, як між порядними 
людьми. „Для Росії це ознаїчає 
почати поважати українську не- 
залежність, змиритися з думкою. 



що ця незалежність - назавжди”. 
Для України - це означає зрозу- 
міти, що партнерство з Росією не 
може будуватися лише на тому 
аргументі, що „нам від неї нема 
куди подітися”. 

Не менше уваги автор присвя- 
тив українсько-польським сто- 
сункам. За багато років політич- 
ні інтереси України і Польщі збі- 
глися. Сенат Польщі 27 липня 
1990 року визнав деклярацію про 
державний суверенітет України, а 
2 грудня 1991 року Польща пер- 
шою визнала незалежність Украї- 
ни. А. Зленко підкреслює, що по- 
ляки перебували поза конкурен- 
цією. Вже 4 січня 1992 року були 
нав’язані дипломатичні зв’язки, і 
польський консул Єжи Козаке- 
вич приїхав до Києва. Міністер 
А. Зленко каже, що ніколи перед 
тим і після йому так шампанське 
не смакувало, як у час зустрічі з 
польським консулом. 

На закінчення варто зацитува- 
ти дуже істотне ствердження А. 
Зленка: „Гадаю, ніхто з серйоз- 
них політиків в Україні не має ба- 
жання зробити таке жертвопри- 
ношення і увійти в історію, як 
могильник української незалеж- 
ності! ”. 

З праці випливає, що автор є 
глибокою, чесною і гуманною лю- 
диною. Успіхи А. Зленко завдячує 
своїй дружині Людмилі, яка мала 
велике зрозуміння і сприяла його 
праці. Без найменшого сумніву, А. 
Зленко здійснював свою працю 
чесно, гідно і залишив вагомий 
здобуток для наступного поколін- 
ня дипломатів. 





силщ д^ія 



с^ви для красщ 
прав^и^ ^ля вомГ 

...о. Опео> 




Недалєжности і країни 



Вішаємо 



Уряд Незалежної Украінюької Держави 
та весь український народ на рідних землях та в діяспорі. 

Радіємо досягненнями у розбудові незалежної Української Держави 
та бажаємо сильної віри у краще майбутнє II народу. 




Федеральна Кредитова Кооператива 

САМОПОМІЧ - НЬЮ - ЙОРК 




Понад 50 років на службі членам та українській громаді. 





ОВОБОДА. П'ЯТНИЦЯ. 20 ОІР ПНЯ 20С 



РОКУ 



97 $іх Роіп» М. Тогопіо, ОН 
подорожеві забезпечення, * ^ 

готелі - Мімі Тг«у«і Асаму Ш. {416) 236*7707 

все за вашим бажанням! ^ ' 



ОНТ.ЙЕС. #4093159 



Найкращі ціни на авіаквитки! 









огляд останніх подій 
українські пісні - 
сучасні та минулих 
років 



Прямий рейс до Києва 
квитки від $835 

А також до Львова, Одеси, 
Дніпрпетровська, Донецька, 
Сімферополя 

ш Квитки від $925 



М!і 















мгс*- 



зО''»'*'*"’ в Америці 

1-908-474-1100 

в Канаді 

1-416-236-2007 



ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ, 

ПАЧКИ, ЛИСТИ, БАМДЕРС 



Грошові перекази 
за декілька 
хвилин* 



Тільки ми 
доставляємо гроші 
безпосередньо * 
до рук адресата 

* ^^*у-оть двй*-» обмоенир 



^Яз:^5хіОз57^і0 00® шейх ' 

в (ЇІІЙС2£:р®йШ£ 'йС^^ 

' Дзвоніть безкоштовно: 

1-800-361-7345 

97 5ІХ Роіпі Ксі. ТогопІ^о, ОN 



• Висилаємо пачки, 

листи, бандеролі 
літаком або кораблем 

Підбираємо пачки з дому 

ІЦоденна висилка контейнерів 

Щохвилинний комп’ютерний контроль 
зо виконанням Вашого зомовлення 



Всі підрозділи корпорації "Міст" ідиро вітають українську громаду 

з 13'ОЮ річницею Назалажностн Українці 



N0. 34 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



27 



Перші... 

(Закінчення зі стор. 24) 

зв’язку з захороненням князя Олександра. 

Наступною книгою Дерманської друкарні 
був „Лист Мелетія святішого патріярха Олек- 
сандрійського до волебного єпископа Іпатія По- 
тія”. Книга побачила світ 6 лютого 1605 року. 
Цього листа ще 1599 року з грецької на україн- 
ську мову переклав Іов Борецький, пізніший 
митрополит Київський. Передмову до „Листа” 
написав Дем’ян Наливайко. 

На цих, відомих історичній науці, трьох дру- 
ках, напевно, і скінчилась праця дерманських 
друкарів і з невідомих причин, як зазначає 
професор Іван Огієнко, князь Костянтин Ост- 
розький перевів її назад до Острога, десь в 
1605 році. Історик Іван Каманин висловив 
думку, шо Дерманську друкарню архімандрит 
Ісая Балабан за дозволом князя Януша Ост- 
розького продав до Києва. Князь Костянтин 
мав у своїх маєтках 20 монастирів і понад 600 
храмів. В 1627-1633 рр. ігуменом Дерман- 
ського монастиря був автор відомої „Грама- 
тики” (1619) Мелетій Смотрицький, який в тім 
монастирі й похований. 

Видатний український письменник Упас Сам- 
чук, уроженець Дермані, назвав її царицею сіл 
Волині. Дермань його часу була найбільшим 
сільським поселенням історичної Волині, зі 
сталим патріярхальним українським селян- 
ським життям. Славилась Дермань високою 
національною свідомістю у визвольних змаган- 
нях за волю України 1942- 1952 років. 

Дермань другої половини 1940-их років - 
це кривава рана в серці України. Терор скосив 
найкращий цвіт села. Одні загинули в УПА, 
інші - в концтаборах і тюрмах більшовицької 
імперії, ще інші заповнили своїми тілами дер- 
манські криниці - їх підступно вбили беріїв- 
ські кати під виглядом бійців УПА. У 1946 
році перейменували Дермань на Устенське. 

Вперше прийшов я до цього села 24 червня 
1996 року, щоб доторкнутись душею і розу- 
мом до її минулого і тогодення, вразила кра- 



са навколишньої природи. Горбиста місце- 
вість, білі хати у садах, велич монастирських 
будівель, місцеве кладовище з давньою ка- 
плицею св. Онуфрія, перенесеною сюди з 
гори круча 1856 року. 

Відтоді минуло сім років, у вересні минуло- 
го року я вирушив знову до Дермані, шоб зі- 
брати дані про Дерманську друкарню 
1602-1605 років. Нічний поїзд привіз мене до 
станції Здолбунів, а звідти, сказав би Упас 
Самчук, „рукою подати до Дермані”. Насправ- 
ді - не так. Після довгого чекання сідаю до 
автобуса, який їде до села через Верхів. Доро- 
га немощена, з вибоїнами, крутизною. І от я в 
центрі Дермані. Мене цікавить монастир св. 
Троїці і його дзвіниця, в якій примістив 1602 
року свою друкарню Дем’ян Наливайко. 

Нині в монастирі - 30 черниць і послуш- 
ниць. Правлять ченці з Межиріцького монас- 
тиря так званою церковнослов’янською 
мовою, з московською вимовою. Вони вики- 
нули з храму меморіяльну таблицю з баре- 
льєфом Мелетія Смотрицького (1572-1633), 
колишнього ігумена василіянського монасти- 
ря, письменника і полеміста. 

Від монастиря моя дорога простелилась до 
парафіяльного храму св. Трійці (1810 р.), побу- 
дованого 00 . Василіянами і захопленого мос- 
ковською імперською церквою в другій поло- 
вині XIX ст. Йду до будинку, в якому далекого 
1897 року народився Микола Хомичевський - 
Борис Тен. Батько його - священик, мати - вчи- 
телька. Він був настоятелем Софіївського со- 
бору в Києві, церкви св. Петра і Павла УАПЦ на 
Подолі, потім - концтабори і тюрми. Помер в 
Житомирі 1983 року. Його переклади з Гоме- 
ра, Арістофана, Есхіла, Шілера, Ґете, Міцкеви- 
ча, Шекспіра будуть довго служити вдячному 
українському читачеві. На будинку - меморі- 
яльна дошка: „В цьому будинку, в 1897 році, 
народився відомий український радянський 
поет і перекладач Борис Тен (Микола Хомичев- 
ський)”. Як кажуть, коментарі тут зайві. 

Неширокою мощеною вуличкою підніма- 
юсь до місцевого кладовища-пантеону, на 
якому серед могил височіє капличка св. 




Храм св. Трійці в Дерманському монастирі. 



Онуфрія, оригінальна пам’ятка волинської 
дерев’яної архітектури. Тут і могила дис- 
идента Мілетія Лахмана, виключеного з 
Львівського університету в часи Л. Брежнєва 
за так званий „український буржуазний наці- 
оналізм” і повішеного в місцевому кар’єрі. 

Після оглядин приміщення Дерманської 
гімназії, центральний вхід до якої прикрашає 
меморіяльна дошка Упаса Самчука (тут він 
розпочинав свої перші шкільні студії), іду 
оглянути місце леґендарного Гай-Городка. На 
цьому історичному місці в роки будівництва 
соціялізму виросли колгоспні ферми. Під час 
їх будівництва виявлено фундаменти давніх 
кам’яних будівель, але їх засипали сміттям, а 
з тим засипали і нашу пам’ять. 

Нині порожні будівлі руйнуються. У старо- 
винній Дермані залишається усе менше від 
Самчукової „цариці сіл Волині”. 



УКРАЇНСЬКА^! 

ФЕДЕРАЛЬНА КРЕДИТНА Ж V | 
СПІЛКА 

щиро вітає 

всіх членів кредитівки 
та весь український народ 

з нагоди 

т-®її ірп'ужіща 
№ошшіт]ішжі}о@©ш 

: 




Вапк Опііпе! 

шш.шґси.огд • е-таіІ:іпіо@гиіси.огд 

Оиі ої Зіаіе. СаІІ Тої! Ргее 
1 ( 877 ) 968-7828 

Маіп Оїїісе 

ІІРСи ВосИезїег (Маіп Оїїісе) 

824 ВіРде ВоаР Е. 

Восіїезіег, МУ 14621 
ТеІ.: (585) 544-9518 

Рах: (585) 338-2980 

Засгатепіо ВгапсИ 
ІІРСи 8асгатеп!о 
6029 С 8ап Зиап Ауе. 

СІІШ8 Неідґііз, СА 95610 
ТеІ.: (916) 721-1188 
Рах; (916) 721-5551 



СаріїаІ Різїгісі ВгапсИ 
ОРСи АІЬапу 
1828 ТґіігР Аує. 
\Л/а1егуІіе1, МУ 12189 
ТеІ.: (518) 266-0791 
Рах: (585) 266-1269 

Зугасизе ВгапсИ 
ІІРСи Зугасизе 
211 Тотркіпз 81гее1 
8угасизе, МУ 13204 
ТеІ.: (315) 471-4074 
Рах: (315 474-2328 




УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ „ДНІПРО" 

ФЕДЕРАЛЬНА КРЕДИТНА УСТАНОВА 

562 СЕМЕЗЕЕ 8ТКЕЕТ, ВОРРАЬО, NV 14204, 

ТЕЬ.; (716) 847-6655 • РАХ; (716) 8,47-6988 

Дирекція і працівники кредитівки 
щиро вітають 
всіх наших членів 
та весь український народ 

13 РІЧНИЦЕЮ НЕЗАЛЕЖНОСТИ 

УКРАЇНИ! 




УКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЛЬНА КРЕДИТОВА КООПЕРАТИВА 

„САМОПОМІЧ" 

Філядельфія-Скрентон-Трентон 




щиро вітає весь український народ 
та українську громаду в Америці 






з Нагоди 

Ш-ої РІЧНИЦІ 
НЕЗАЛЕЖНОСТИ УКРАЇНИ 



і бажає єдности, національної свідомости, демократичного духу 
та становлення справжньої могутньої 
Української Держави! 






28 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



N0. 34 



СПОРТ 




КИЇВ. Олімпійська делеґація України перед від'їздом до Атен. 



Тривають XXVIII... 

(Закінчення зі стор. 1) 

вич не вийшла до фіналу у стрільбі з пісто- 
лета на 25 метрів. У кваліфікаційних зма- 
ганнях вона посіла лише 33-те місце. Ще 
одна представниця України Юлія Корости- 
льова показала 30-ий результат. 

На 400-метрівці комплексом з результатом 
4.34,83 Яна Клочкова свою суперницю - 
американку Кейтлін Сандено випередила 
всього на 12 сотих секунди. Яна отримала 
авто від офіційного автомобільного спонзора 
та грошову нагороду. 24-річний шабліст Вла- 
дислав Третяк, названий так, до речі, на 
честь славетного гокейного воротаря, у 
бронзовому фіналі був сильніший від білору- 
са Дмитра Лапкіса - 15:11 . 

17 серпня Яна Клочкова у запливі на 200 
метрів комплексним плаванням виборола 
другу золоту медалю і стала першою плав- 
чинею, якій вдалося на двох Олімпіядах по- 
спіль здобути дві золотих медалі на однако- 
вих відстанях. Результат українки - 2 хв. 
11:14 сек. Президент України Л. Кучма підпи- 
сав Указ про присвоєння звання „Герой Укра- 
їни” Яні Клочковій за визначні заслуги перед 
Україною, піднесення авторитету держави на 
Олімпійських іграх-2004. 20-річний джудо- 
їст з Івано-Франківська Роман Гонтюк став 
срібним призером Олімпіяди. Всі свої по- 
єдинки на турнірі він виграв достроково. 

На п’ятий день Олімпіяди українці перевер- 
шили досягнення Олімпіяди у Сіднеї за золоти- 
ми нагородами, яких чотири роки тому мали 
лише три. Юрій Білоног 18 серпня переміг у 
штовханні кулі, а Наталія Скакун виграла зма- 
гання в важкій атлетиці у вазі до 63 кг. Україн- 
ка з результатом 242.5 кг перемогла в олімпій- 
ському турнірі. Причому, Н. Скакун та біло- 
руска Ганна Батюшко набрали однаковий ре- 
зультат за сумою в ривку та поштовху (242.5) 
кг, і долю золотої медалі визначило те, що 
українка виявилася легшою за білоруску на 
один кілограм і 29 грамів. 

Ще на початку змагань боротьба за золото 
розгорнулася між представницями України 
та Білорусі. Першою серйозну заявку на пе- 
ремогу зробила Ганна Батюшко, яка в третій 
спробі в ривку встановила новий світовий та 
олімпійський рекорд, піднявши штангу ва- 
гою в 115 кг. Результат українки був 107.5 
кг. Утім, попереду були змагання в поштов- 
ху, де Н. Скакун є рекордсменкою світу. Г. 
Батюшко в поштовху в третій спробі бере 
вагу в 127.5 кг, взявши в сумі 242.5 кг. Ната- 
лія для розкачки бере вагу 125 кг., а друга 
спроба виявилася для українки „золотою”. 
Додавши до свого попереднього результату 
ще 10 кг, українка встановила новий олім- 
пійський рекорд і стала чемпіонкою ігор. 

Юрій Білоног показав результат в останній 
спробі 21 . 16 метра. У фіналі українець випере- 
див срібного медаліста Сіднея американця Ада- 
ма Нільсена, що як і Ю. Білоног показав ре- 
зультат 21.16 метра. Утім в атлета з СІЛА була 
зарахована лише одна спроба, а всі інші - не 
дійсні. Результат Ю. Білонога 21,16 метра є 
його особистим рекордом. Чотири роки тому на 
Олімпіяді в Сіднеї Ю. Білоног фінішував на 5- 
му місці, а на першості світу в закритих примі- 
щеннях в Будапешті був восьмим. 



Неофіційний командний 
рахунок медалів 

Разом Зол. Сріб. Бронз. 



Китай 


18 


10 


6 


2 


СІЛА 


19 


6 


7 


6 


Австралія - 


14 


6 


3 


5 


Японія 


9 


6 


2 


1 


Україна 


7 


5 


1 


1 


Росія 


12 


2 


5 


5 


Італія 


7 


2 


3 


2 


Франція 


8 


2 


2 


4 


Туреччина - 


3 


2 


0 


1 


Греція 


3 


2 


0 


1 


Румунія 


3 


, 2 


0 


1 



Жіноча збірна України з ручного м’яча 
розпочала з перемоги олімпійський турнір. У 
своїй першій грі українки з рахунком 26:21 
перемогли команду Китаю. Кращим бомбар- 
диром у складі української команди стала 
Оксана Райхель, яка закинула 9 м’ячів. Свою 
наступну гру українки проведуть 19 серпня 
проти команди Бразилії. 

Не всім пощастило в змаганнях. Одесит Ві- 
ктор Макаров не пробився до фінальних зма- 
гань у стрільбі з пневматичного пістолета з 
50-ти метрів. У жіночому фехтуванні україн- 
ки завершили свій похід за медалями, коли у 
фехтуванні на шаблі Дарія Недашківська 
програла француженці (7есіль Аргілоас. Те- 



тяна Бережна зі стрільби з лука у напруженій 
боротьбі програла американці Дженіфер Ні- 
колс. Фінал зі стрільби з гвинтівки з 10 ме- 
трів теж був без українців: Артур Айвазян 
зайняв 22-ге місце, а Юрій Сухороков - 23- 
те. Геннадієві Білодідові не вистачило лише 
трохи, щоб Гарантувати собі бронзову меда- 
лю з джудо - в чвертьфіналі він програв 
чемпіонові світу корейцю Лі Бон Хіну. В разі 
виходу у півфінал українець автоматично 
отримав би бронзову нагороду. 

На 18 серпня, коли „Свобода" була передана 
до друку, в активі збірної України було 5 золо- 
тих медалі, 1 срібна і 1 бронзова. 



Л. Хм. 



Змагання, у яких здобули медалі делегації США і України 


Плавання 


Чоловіки 

Естафета 4x100 метрів, вільним стилем. 

1 . ПАР -3:13.17 (світовий рекорд) 

2. Голяндія - 3:14.36 

3. США -3:14.62 

Естафета 4x200 метрів вільним стилем. 

1. США -7:07,33 

2. Австралія - 7:07,46 

3. Італія - 7:11,93 


400 метрів, вільний стиль. 

1. Іан Торп (Австралія) - 3:43.10 

2. Грент Хекет (Австралія) - 3:43.36 

3. Кліт Келер (США) - 3:44.11 

Жінки 

Естафета 4x100 метрів, вільний стиль 

1. Австралія - 3:35.94 

2. США - 3:36.39 

3. Голяндія - 3:37.59 


100 метрів, грудний. 

1 . Косуке Кітаджама (Японія) - 1 :00,08 

2. Брендан Гансен (США) - 1:00,25 

3. Юг Дюбоск (Франція) -1 :00,88 


100 метрів на спині. 

1 . Наталі Куглін (США) - 1 :00.37 

2. Кірсті Ковентрі (Зімбабве) - 1 :00.50 

3. Лаура Манаду (Франція) - 1:00.88 


1 00 метрів на спині 

1. Аарон Пірсол (США) - 54.06 

2. Маркус Роган (Австрія) - 54.35 

3. Томомі Моріта (Японія) - 54.36 


Плавання. 100 метрів, грудний. 

1. Лю Сюань (Китай) - 1:06:64 

2. Генсон Брук (США) - 1:07:15 

3. Лесейл Джонс (США) - 1:07:16 


200 метрів вільним стилем. 

1. Іан Торп (Австралія) - 1 :44.71 
(олімпійський рекорд) 

2. Пітер В. ден Гугебанд (Голяндія) - 1:45.23 

3. Майкл Фелпс (США) - 1 :45.32 


200 метрів комплексом 

1. Яна Клочкова (Україна) - 2:11,14. 

2. Аманда Берд (<7ША) - 2:11,70 

3. Крісті Ковентрі (Зімбабве) - 2:17,72 


200 метрів метеликом 

1. Майкл Фелпс (США) - 1:54,04 
(олімпійський рекорд). 

2. Такаши Ямамото (Японія) - 1 :54,56 

3. Стівен Пері (Великобританія) - 1:55,52. 

400 метрів, комплексом. 

1. Майкл Фелпс (США) - 4:8.26 

2. Ерік Вендт (США) - 4: 11 .81 

3. Ласло Чех (Угорщина) - 4:12.15 


400 вільним стилем 

1 . Лаура Манаудоу (Франція) - 4:05.34 

2. Отілія Онджейчак (Польща) - 4:05.84 

3. Кетлін Сандено (США) - 4:06.19. 

Плавання. 400 метрів, комплексом. 

1. Яна Клочкова (Україна) - 4:34.83 

2. Кейтлін Сандено (США) - 4:34.95 

3. Джорджин Бордош (Аргентина) - 4:37.51 

Дані станом на 18 серпня 






N0. 34 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



29 



Фехтування 

Шабля 

Жінки 

1 . Маріель Загуніс (СІЛА) 

2. Сюе Тан (Китай) 

3. Сада Якобсон ((7ША) 

Чоловіки 

1 . Альдо Монтано (Італія) 

2. Зольт Немчік (Угорщина) 

3. Владислав Третяк (Україна) 




Джудо 

Чоловіки 
Вага до 73 кг. 

1 . Лі Вон Хін (Піденна Корея) 

2. Віталій Макаров (Росія) 

3. Леандро Гілейро (Бразилія) 
3. Джеймс Педро (СІЛА) 

Вага до 81 кг. 

1 . Іліас Іліадіс (Греція) 

2. Роман Гонтюк (Україна) 

3. Дмитро Носов (Росія) 

3. Флавіо Канро (Бразилія) 


Стрільба 3 пістолета 
10 м. Фінал 

1. Олена Костевич (Україна) - 483,3 

2. Яніка Секаріч 

(Сербія і Чорногорія) - 483,3 

3. Марія Гроздєва (Болгарія) - 482,3 




Спортивна гімнастика 
Командні змагання 

Чоловіки 

1. Японія - 172.9 

2. СІЛА - 172.3 

3. Румунія - 171.8 



Важка атлетика 




Легка атлетика. 


Вага до 63 кг, 

1. Наталя Скакун (Україна) - 




Штовхання ядра 


242.5 кг (ривок - 107.5 кг, по- 
штовх 135 кг) 




Чоловіки 


2. Ганна Батюшко (Білорусь) - 
242.5 кг (ривок - 115 кг, поштовх 




1 . Юрій Білоног (Україна) -21.16 


127,5) 




2. Адам Нільсон (СІЛА) - 21.16 


3. Тетяна Стукалєва (Білорусь) - 




3. Хойахім Йонсен (Данія) - 


222,5 кг (ривок - 100 кг, по- 




21.07 


штовх 122,5). 





Пожертви на розвиток спорту в Україні можна надсилати 
до УСЦАК на адресу: 680 8апГог(1 Аує., \елтагк, N^ 07106 




кьк иккАшіАк 5КІ стив 

СеІеЬгайоп ої оиг 80ТН АNNIVЕК8АКV 

\VКеп; ЗерІетЬег 10-12, 2004 
теге: 50У^2IVКА^NА Е5ТАТЕ 
КТК согДіаІІу іпуііеа а11 оиг тетЬега, £аті1у ап<1 Ігіепсіз 
£ог а \уеекеп<1 о£ £ип, тіп§1іп§ & Іегтіз. 

ТЬІ8 уеаг Ріазі: СКототогІзі аге іоіпіп§ из ап<1 ог§апІ 2 :іп§ 
а РІЛЧ ДоиЬІез Іоитатепі: £еа1игіп§ ргігез ап<1 Іее зЬігІз 
ТКе еуепіп§ \уШ Ье £Ше<1 \УІіЬ тоге £ип, епіегіаіптепі, 

£іпе сііпіп§ ап<1 <1апсіп§ Іо іЬе тизіс о£ ТЕМРО. 

А£іетооп Когз Д'оеиугез ап<1 Дгіпкз, соскіаіі Кошт, зіі <1о\уп Діїтег, 
ореп Ьаг ап<1 <1апсіп§-$70.00. Рогтаї аШге ге^ие8і:е<1. 

Теплів Іоитатепі; ге§І8£гаііоп - $10.00 рег рег8оп. Ріау Ье§іп8 аі 11:00 а.т. 
\Уе \уШ сопсІиДе оиг \уеекеп<1 \УІіЬ оиг аппиаі теейп§. 

Рог тоге іп£огтаііоп апД Іо ге^ізіег £ог іЬе Іеппіз Іоитатепі ріегізе 
саіі Уіга Рореї аі (732) 297-0786 ог е-таі1 уігароре1@ао1.сот. Ріеазе саіі 
Зоуигіука аі (845) 626-5641 £ог гоот гезегуайопз. Коотз тизіЬе 
гезегуеД Ьу Аи^изі 21, 2004. Норе 1о 8ее уои зооп! 



ЗАУЕТНЕВАШ 





Олімпійська мозаїка 



В Атенах 15 серпня затриманий 
23-річний данський спортсмен-олім- 
пієць Ніклас-Девід Хольм, учасник 
змагань з вітрильного спорту, який 
був за кермом авта, від удару якого 
загинув 45-річний британський ту- 
рист. Це сталося на шосе Посейдо- 
нос, відведеному для акредитовано- 
го на Олімпіяді транспорту. Дан- 
ський спортсмен не намагався схова- 
тися від поліції. Тест на вміст алько- 
голю в крові він пройшов успішно. 

Чемпіон сіднейської Олімпіяди з 
бігу на 200 метрів Костас Кендеріс 
не братиме участь в Іграх. Про це він 
заявив після засідання дисциплінар- 
ної комісії МОК, де мав пояснити 
свою відсутність на допінг-тесті. 

Чемпіонку світу у забігу на 100 
метрів Торі Едвардз зі СІЛА 12 серп- 
ня було позбавлено права на участь 
у змаганнях на два роки після того, 
як її аналізи виявилися позитивними 
на один із заборонених стимулято- 
рів. Т. Едвардз подала це рішення на 
апеляцію до базованого у Швайцарїї 
Арбітражного спортивного суду. 
Вона наполягає, що таблетки глюко- 
зи їй приписав фізіотерапевт, який 
не знав, що вони містять заборонену 
речовину нікетамід. Еспанія також 
вилучила зі своєї олімпійської ко- 
манди велосипедистку Жанет Пуі- 
грос Міранду після того, як вона не 
пройшла антидопінговий тест. 

Міжнародний олімпійський комі- 
тет (МОК) розпочав боротьбу за 
більшу кількість глядачів на іграх в 
Атенах. Організаторів турбує те, що 
порожні місця на ста- 
діонах створюють по- 
гане враження. МОК 
не досягнув своєї мети 
продати 65 відсотків 
квитків до церемонії 
відкриття, проте споді- 
вається, що телере- 
кляма допоможе запо- 
внити стадіони. Остан- 
нім засобом було б 
роздавання квитків 
безкоштовно, як ста- 
лося на минулій Олім- 
піяді в Сіднеї. 

Олімпійський таліс- 
ман - це найпопуляр- 



ніша фігурка всіх Олімпійських 
ігор, яка є плодом творчої націо- 
нальної уяви і втілення олімпій- 
ських цінностей. Першим офіційним 
талісманом визнано таксу Вальді, 
яка з’явилася на світ у 1972 р. на 
літній Олімпіяді в Мюнхені (відтоді 
на кожних Олімпійських іграх, зи- 
мових і літніх, був свій талісман, за 
винятком зимових ігор у Сапоро в 
1972 р., де талісмана чомусь не 
було). Через чотири роки в Монреа- 
лі талісманом став традиційний жи- 
тель канадських лісів - бобер, який 
одержав ім’я Амік. Символом мос- 
ковської Олімпіяди 1980 р., став вед- 
мідь. У 1984 р. символом літньої 
Олімпіяди в Лос-Анджелесі стало 
смішне орля Сем. Талісманом ігор у 
Сеулі був тигр Годорі. Собачка Кобі 
- героїня популярної еспанської те- 
лепрограми - стала символом бар- 
селонської Олімпіяди. Загадкова іс- 
тота на ім’я Ізі з’явилася на Олім- 
пійських іграх в Атланті в 1996 році. 
Через чотири роки Ігри в Сіднеї 
представляли кукабура (австралій- 
ський зимородок-реготун), качконіс 
і єхидна. В Атенах на зміну твари- 
нам прийшли ляльки з маленькими 
головами, грушовидним тільцем і 
товстими короткими ніжками - Фі- 
вос (він же Аполон) і його сестра 
Атена. Грецька громадськість спо- 
чатку сприйняла ці талісмани як 
образу. Але народові роз’яснили - 
талісмани були створені за зразком 
справжніх грецьких ляльок, що 
були знайдені при розкопках і відно- 
сяться до VII ст. до нащої ери. Ого- 
лощено Всесвітній конкурс на ство- 
рення талісмана Олімпіяди 2008 р. 




Переможці змагань зі стрільби з пістолета 
(зліва) Ясна Секаріч (Сербія і Чорногорія), 
Олена Костевич (Україна), Марія Гроздева 
(Болгарія). Фото: МОК 










УВАГА! РЕГЕНСБУРП 

П’ятнадцята 
товариська 
зустріч 

тшіш©шіржшіт “ 

відбудеться 

в днях 13 - 16 вересня 2004 р. 
на Сок>зівці під гаслом 
„ПАМ’ЯТАЙМО” 

То ж привезімо найкращі особисті спомини, згадки, улюблені вірші та тепло 
сердець, щоб додати ще один кетяг калини до вікна нашого спільного 
минулого. А радість зустрічі зв ’яже давнє і теперішнє у зворушливу цілість. 



Кімнати замовляти в адміністрації Союзівки 

ЗОУОгіУКА - ОМА Е8ТАТЕ, Р.О. Вох 529, КегЬопкзоп, МУ 12446 
Те І.: (845) 626-5641 ; РАХ (845) 626-4638 







СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



N0. 34 



ЬУІУ ЕХРКЕ 88 



1111 Еа8І ЕИхаЬеІЬ Аує. /ПАСЛ с (\ПЛ П 
Еіпсіеп, N0^^ 1ег8еу 07036 

РАСКАСЕ8 ТО ІСКЕАІІЧЕ 

ВЕЬОШ88ІА • Ш88ІА • РО^АN^ • Е8ТОNIА • ЕАТУІА • ^IТН^АNIА • 8ЕОУАКІА 



МОРЕМ І^ІТАКОМ ЕЛЕКТРОНІКА 



220 ЛУ 



мінімум 
10 фунтів 




10 фунтів І 



15 років в бізнесі чесної і добросовісної праці. 
Відправляємо і полагоджуємо митні справи. 

У зв’язку з розширенням компанія пошукує аґентів до співпраці. 
Доставляємо пачки до України, Білорусі, Росії, Польщі, 
Естонії, Литви, Латвії, Словакії. 

Підбираємо пачки з дому безкоштовно. 

Пересилка пачок через ІІР8 для клієнтів з інших штатів. 

Саіі Таїї Ггее 1-800-965-7262 



АІВАТН 088 



УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА ФІРМА 



1. Більше ніж 25 років будівельної практики. 

2. Говоримо по-англійськи і по-українськи. 

3. Забезпечені повністю страхівкою. 

4. Будуємо на нашій або на Вашій площі. 

5. Високо кваліс|зіковані працівники. 

Будуємо в МоПІї РоП, Уепісе, ЗоиІІі Уепісе, ЕпдІе\л/оосІ. 



І0Г 



• Квитки на місцеві і міжнародні літаки; 

• вакації в Мексику, на Караїбах і Гаваях; 

• подорожі на люксусових кораблях; 

• пересилку грошей через „теВТЕВМ 1)МІ0М“ 

• квитки на літаки з НЬЮ-ЙОРКУ до: 



ІІКІІІПІдВ 



„ртмАів“ 

Ст. Пітербург *660 + податок (ВТ) 
Москва ^610 + податок (ВТ) 

Рига *610 + податок (ВТ) 

Вільно *610 + податок (ВТ) 



,АЕВ08УІТ‘ 



Київ *645 + податок (ВТ) 

Львів 725 + податок (ВТ) 

Івано-Франківськ 725 + податок (ВТ) 

Одеса 725 + податок (ВТ) 



Нові спеціальні ціни на ВЕРЕСЕНЬ 2004 о.: 
„МАЬЕУ“ (Мадярська авіялінія) до Києва - $ 560 + податок (ВТ) 

74 Маззаи Аує., Вгоокіуп, МУ 11222 

ТеІ.: (718) 383-7211 • (718) 383-0083 
Рах: (718) 349-1767 • РгееіеІ.: 1-800-603-7973 



І1Іїр://VVVVДV.аIЬаI^аVеI.сот 



е-таі І :аIЬаI^аVеI @аоІ .сот 



ІГОР ГРОНЬ, 

президент 

(941)270-2413 



ЛЮБОМИРЛУЖНЯК, 

заст. президента 

(941)270-2411 



ТтОЕМТ ^ЕVЕ^ОРМЕNТ СОРРОРАТІОМ 



“СВОБОДА^ запрошує до праці 
продавців реклами 

Ви можете прислужитися громаді й українській пресі, 
збираючи рекламні оголошення та передплатників для 
„Свободи", а також продавати газету у Вашій місцевості, 
отримуючи при тому винагороду. За детальними 
інформаціями просимо звертатися до Марійки 
Осціславської на 

Т0Л.; (973) 292-9800, дод. 3040 












Нові авта 



Якщо Ви ще не 

придбали нове 
авто, то саме зараз 
час на купівлю! 



1 рік - 2*50% 

2 роки- 3.25% . 

3 роки- 3.75% ^ 
5 років-4*50% 





2 . 50 % 

ОДНОРІЧНА ПОЗИКА НА 
КУПІВЛЮ НОВОГО АВТА 




Федеральна Кредитова Кооператива 

Самопоміч Нью Иорк 

108 ЗесопД Ауепие 
N6^ Уогк, N¥ 10003 

ТеІ: (212) 473-7310 




ФІЛІЯ В КБРГОНКСОНІ: 

6325 Коиіе 209 КегЬопкаоп, КУ 12446 
ТеІ: 845-626-2938 
Рах: 845 626-8636 



Вигідно розташовані філії: 

ФІЛІЯ в ЮШОНДБЙЛ: 

226 11піоп<1а1е Аує. Ііпіопсіаіе, КУ 11553 
ТеІ: 516 565-2393 
Рах: 516 565-2097 



ФІЛІЯ В АСТОРІІ: 

32-01 318Т Аує. А8(огіа, КУ 11106 
ТеІ: 718 626-0506 
Рах: 718 626-0458 



БАБКТРОННА ПОШТАгвШІТБСІІ @ао1.сот ІНТБРНБТ: іхпуф.8ЄІ£ге1іапсепу.ог§ Поза Нью Йорком дзвоніть безкоштовно :1-888-8БЬГКБЬ 










N0. 34 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



Існують різні можливості... 



Ви вибрали "Самопоміч" - 
Це Ваш дуже вдалий вибір! 

Наші фінансові послуги конкурентно спосібні: 

- Доступ до конта через інтернет 
- Безкоштовні шер-дрефт конта 
- Дебит картки УІ$А ОЕВІТ 
- Готівкові транзакції по АТМ 

- 6 видів кредитових карток УІ5А, між ними 
УІ5А РІАТІМиМ і УІ5А СОЮ 
- Різні особисті позички і мортгеджі 

Ви є членом установи, яка служить виключно 
українській громаді та працює тільки на її користь! 




Тільки для Вас! 
Тільки для нашої громади! 



Понад 20,000 осіб 
українського походження 
ра)^ть нас своїм "банком." 





іоступ до конта через Інтернет 

8еІІгеІіапсе.Сопі 




лка - 



оі громади 



В околиці Чікаґо 



Ню Дікерзі 



Ноте ОЇЛсе** 
СЬісаво М\ЛЛ^ 
ВІоотіп^іе 
Раїай’пе 
РаІобРагк 
МипзЬег, їм 



2332 \Л/. СНіса^о Аує. 
5000 N. СигпЬегІалсІ Аує. 
300 Е. Агттту ТгаіІ КсІ. 

761 5 . Вепіоп 

8410\Л^.13і5і5і 

8624 \Л/ЬйеОак 5 і 



773 - 328-7500 
773 589 0077 
630 - 307-0079 
847 - 359-5911 
708 ^ 923-1912 
2194538-5300 



Іегееу Сіїу^* 558 5 иттіІ Аує. 
Меууагк** 734 5 апсІГогсі Аує. 
РагБІррапу** 2200 Кіе 10 \Л/ 



201 - 795-4061 
973 373 7839 
973 - 451-0200 



Уоиг баИпр» кмш 
Ю$ 10 ОДЮ 

мсид 

МобопаІ ОгмвІ 
ЦМоп 



**ГиІІ Зетсе СШсе5 



Іаіують певні обмеження для використання послуг. 
Погрібно внести аплікаиїї і подання на послуги і бути 
кваліфікованим. Доступ до конта через ін терне г після 
затвердження аплікації. Послуги тільки для наших членів. 



а ІІб СспмслпмлІ 
Ддвпсу 





спілка , цкгаіпіап Атегісап РерегаГ 





СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



N0. 34 



• ЗНАЙОМСТВА • 



Мужчина лагідної вдачі 
познайомиться з жінкою 
віком до 65 років для 
серйозних відносин. 

Тел.: (570) 325-9154 

від 9:30 РМ до 7:00 АМ 



РОЗШУКИ 



Мазурак Степан Петрович, який проживає 
в Чикаго, розшукує вуйка МАЗУРАКА ПЕ- 
ТРА ОЛЕКСІЙОВИЧА, уродженця села 
Виноград, Станиславівської обл., або йо- 
го дітей РИЧАРДА і ВАРВАРУ, які прожи- 
вали в Ню-Йорку. 

Теле<Тюнувати: 

1(773) 875-8351 (Косовчич) 



Л ПАЧКИ В 
УКРАЇНУ 

омірко СО. 



790 

за фунт 



В наших крамницях можна придбати авіяквитки в Україну 
та з України, зробити візи до України. 

До вибору 99 взірців хусток! 

Телефонні картки: 100 хв. розмови Із Україною за $10. 



МЕУ 7 АЯК, N 3 
688 Вапіогсі Аує 
Т ел.: (973) 373-8783 
(888) 336-4776 



С^IРТОN, N 3 
565 СШІОП Аує 
Т еІ.: (973) 916-1543 



РНіиКОЕЕРНІА 
1801 Соїітап Аує 
Т еІ.: (215) 728-6040 



ЗІІМА (Уопкегз) Редегаї Сгедіі ІІпіоп 
Федеральна Кредитова Кооператива СУМА 
Пропонує 

Найновіші Найшвидші і Найвигідніші Послуги. 



Вікно Каса (^^іVе іііги іеііег шпсіоуі/) 

Моп-Тги: 8:00 А.М. - 3:00 Р.М. Ргі: 8:30 А.М. - 8:00 Р.М. 

АТМ машина - 24 години, 7 днів 

Додаткові години урядування « ""^3^ ^ 

Обслуга від понеділка до суботи 1 44 ^ З 

Ранні і вечірні години урядування 1 44: ^ 3= 

Позики на землю ( Vасап і ІапсІ іоапз) = ІШИ - ЯШЕ 

Позики на будову (сопзігисііоп Іоапз) 



Тільки у нашій кредитівці СУМА в Йонкерсі Вам не потрібно 
шукати за паркуванням, платити за паркування і висідати із 
машини. Всі Ваші фінансові справи можна полагодити дуже 
швидко через Вікно Каси (^^ІVе - іґіги іеііег \а/іпсіо\а/), а також 
дістати гроші у вигідний для Вас час через АТМ машину. 






Г оловнє Бюро: 

125 Согрогаіе ВіуО. 

Уопкегз, МУ 10701-6841 
Ріюпе: (914) 220-4900 
Рах: (914) 220-4090 

МопОау-ТґіигзОау: 9:00 А.М. - 3:00 Р.М. 
Ргісіау: 9:00 А.М. - 8:00 Р. М. 



Філія V Йонкеосі: 

ЗОЇ Раїізаде АVе. 

Уопкегз, МУ 10703 
Рґіопе: (914) 965-8560 
Рах: (914) 965-1936 

ТиезОау - ТґіигзОау: 3:00 Р.М. - 8:00 Р.М. 
ЗаШгОау: 9:30 А.М. - 12:30 Р.М. 



1-888-644 ЗиМА 

Е-таП: 8итауоМси@аоІ .сот 






икгаіпіап Яезеагсґі Сепіег 
39 СІ 0 VеIIу ЯоасІ, ЗіатіогсІ, ОТ 06902 
Ріюпе/Рах: (203) 969-0498 
Тиезсіау, \/\/есІпезсІау, Ргісіау: 

4 Р.М. -8 Р.М. 



Філія V Спрінг Валі: 

икгаіпіап НаІІ 

16 ТVVІпАVе., Зргіпд УаІІеу, МУ 10977 
Ріюпе: (845) 356-0087 • Рах: (845) 356-5335 
Тиезсіау, Ргісіау: 

5:30 Р.М. - 8:30 Р.М. 



Дирекція Федеральної Кредитової Кооперативи СУМА 



ЕНЦИКЛОПЕДІЯ УКРАЇНИ 

універсальне джерело знань про Україну! 

Це уиікл(іЬУ»о ви/іаннп впг/гіЯською мовсхо зьптштц Оупч-яку 
біОП. отаку, мч приліігггу. йї*!- І публічну 

^ 75.00 ДОЛ. (Оуло 95 ДОП.) |зз дцд тоМИ - 130 00 дол 

Том 2 75.00 дол. (було 95 дол.) і 

Ціни включають пврвсилку Замовлвннл разом з чаком або 
грошовим паракозом надсилати на адрасу 

иКЯАІНІАН NАТIОNА^ А 580 СІАТЮН, ІНС. 

Р.О.Вох 280, 2200 Яоиіо 10. Рагкіррапу, N^ 07054 

Маиьлхи Н«ло Днтгг<> г.іапягаюті, бт. му подвтхтзв- 



ВІДІЙШЛИ ВІД НАС 



АННА ЛАРНІШ член 161 Відд. УНС Т-ва 
св. Василів в Ембрідж, Па. Померла 11 
травня 2003 р. на 87-му році життя. Нар. 
в 1917 р. в Ембрідж Па. Членом УНС ста- 
ла в 1952 р. Залишила в глибокому 
смутку синів Михайла і Роберта. Похо- 
рон відбувся на цвинтарі свв. Петра і 
Павла в Ембрідж, Па. 

Вічна Її пам’ять! 

Секретар 

КАТЕРИНА ГУСАК член 161 Відд. УНС в 
Ембрідж, Па. Померла 11 травня 2004 р. 
Народилася в 1925 р. в Ембрідж, Па. 
Залишила у глибокому смутку племін- 
ника Річарда. Похорон відбувся на цвин- 
тарі свв. Петра і Павла в Ембрідж, Па. 

Вічна Її пам’ять! 

Секретар 

ІВАН ВІШКА член 170 Відд. УНС Т-ва 
Українська Січ“ у Джерзі Ситі. Помер 
11 квітня 2004 р. на 84-му році життя. 
Нар. в 1920 р. в Україні. Членом УНС 
став в 1952 р. Залишив у глибокому 
смутку дружину Анну, доньок Марійку і 
Ольгу з чоловіком, внуків Івана, Хри- 
стину, Андрія, правнучку Нусю, сестру 
Параню, брата Ілька. Похорон відбув- 
ся на цвинтарі св. Андрія Первозвано- 
го в С. Бавнд Бруку, Н. Дж. 

Вічна Йому пам’ять! 

Секретар 

МИХАЙЛО КОСИК член 102 Відд. УНС 
Т-ва свв. Петра і Павла в Клівленді, 
Огайо. Помер 23 травня 2004 р. на 51-му 
році життя. Нар. в 1952 р. в Клівленді, 
Огайо. Членом УНС став в 1970 р. Зали- 
шив у глибокому смутку дружину Анну, 
сина Матвія, брата Рональда, племін- 
ників і племіниць. Похорон відбувся 27 
травня 2004 р. на цвинтарі свв. Петра і 
Павла в Пармі, Огайо. 

Вічна Йому пам’ять! 

Секретар 

СТЕФАН ЧОЛАЧ член 367 Відд. УНС Т-ва 
„Запорозька Січ“ в Рочестері, Н.Й. По- 
мер 14 травня 2004 р. на 87-му році жит- 
тя. Нар. в 1917 р. в Україні. Членом УНС 
став в 1960 р. Залишив у глибокому 
смутку дружину Ольгу, дочку Надю, си- 
нів Богдана і Володимира з родинами і 
сестру Анну. Похорон відбувся 18 травня 
2004 р. на цвинтарі св. Гробу в Рочестері, 
Н.Й. 

Вічна Йому пам’ять! 

Секретар 



ВАСИЛЬ МАНАСТИРСЬКИЙ член 120 Відд. 
УНС Т-ва св. Миколая в Аликвіппа, Па. По- 
мер З червня 2004 р. на 81-му році життя. 
Нар. 1923 р. в Україні. Залишив у глибо- 
кому смутку двох синів Григорія і Тараса, 
двох дочок Гелену і Марію та ближчу і 
дальшу родину в Україні. Похорон відбув- 
ся 7 червня 2004 р. на католицькому цвин- 
тарі МогІІі УегзаіІІез. 

Вічна Йому пам’ять! 

Секретар 

АННА ФЕДУНИШИН член 367 Відд. УНС 
Т-ва „Запорозька Січ“ у Рочестері, Н.Й. 
Померла 18 квітня 2004 р. на 77-му році 
життя. Нар. 1927 р. в Австрії. Членом УНС 
стала в 1976 р. Залишила в глибокому 
смутку синів Петра і Стефана з родина- 
ми, сестру Розу. Похорон відбувся 23 кві- 
тня 2004 р. на цвинтарі св. Гробу в Рочес- 
тері, Н.Й. 

Вічна Їй пам’ять! 

Секретар 

ЛЕСЯ Е. ЕНДРУЗ член 53 Відд. УНС Т-ва 
св. Миколая в Пітсбургу, Па. Померла 18 
травня 2004 р. на 80-му році життя. Нар. в 
1924 р. в Пітсбургу, Па. Членом УНС стала 
в 1945 р. Залишила в глибокому смутку 
чоловіка Роберта, сина Джефрі, дочок 
Джілі і Джемі з родинами, та сестру. По- 
хорон відбувся 21 травня 2004 р. на цвин- 
тарі ЯезиггесЛоп Мооп Т\Л(Р, Реппа. 

Вічна їй пам’ять! 

Секретар 

ЯРОСЛАВ ТКАЧУК член 277 Відд. УНС Т-ва 
св. Івана Хрестителя в Гартфорді, Кон. 
Помер 16 червня 2004 р. на 78-му році 
життя. Нар. в Україні. Членом УНС став в 
1969 р. Залишив у глибокому смутку дру- 
жину Еву, синів Петра і Ніка, дочок Ма- 
рію, Ірену і Наталю. Похорон відбувся на 
Українському католицькому цвинтарі в 
СІазЮпЬеггу, СТ. 

Вічна Йому пам’ять! 

Секретар 

СТЕФАН ҐОРКАВЧУК член 496 Відд. УНС 
Т-ва ім. Т. Шевченка в Сієтлі, Ваш. Помер 
28 травня 2004 р. на 75-му році життя. 
Нгір. в 1929 р. в Україні. Залишив у глибо- 
кому смутку дружину, дітей, невісток, зя- 
тів та внуків. Похорон відбувся в Сієтлі. 



Вічна Йому пам’ять! 



Секретар 



Я.Р. Огадо РипегаІ Ноше, Іпс. 

Ьоиі8 С. РіІІагі - РипегаІ Оігесіог 

43-10 ЗОІИ АVепие 
Іопд Ізіапсі Сіїу, МУ 11103 
(718) 278-0089 

Українська обслуга 
Оу\тесІ Ьу Иіе Рофігка РатПу 



ЦУТУУУМ & ЬУТУУУМ 

иКЯАІМІАМ РУМЕРАІ 9ІЯЕСТ0Я8 

ТЬеогіоге М. ЬуІууп,Мапа§ег 
Ш Ьіс. N0.3212 

АІЯ СОМОІТЮМЕО 

Обслуга ЩИРА і ЧЕСНА. 

Оиг 8е^Vісе8 Аге АуаіІаЬІе 
Апуу7Ііеге іп МеУ7 Зегзеу. 
Також займаємося похоронами 
на цвинтарі в Бавнд Бруку і 
перенесенням Тлінних Останків 
з різних країн світу. 

УНЮМ РиМЕЯАЬ НОМЕ 
1600 8^иуVе8ап^ АVепие 
(согпег 8іапІеу Тегг.) 
иМЮМ, N.3. 07083 
(908) 964-4222 
(973) 375-5555 



ПЕТРО ЯРЕМА 

УКРАЇНСЬКИЙ 

ПОГРЕБНИК 

Займається похоронами 
в ВКОNX, ВКООК^VN, 
NЕ\V УОКК і ОКОЛИЦЯХ 

ЛУІС НАЙҐРО - директор 

Родина ДМИТРИК 

Реіег 4 агета 

129 ЕА8Т 7Ш 8ТКЕЕТ 
NЕVV УОКК, N.¥Л0009 
(212) 674-2568 

















N0. 34 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



пЬ 

■Іш 



УПРАВА ФУНДАЦІЇ їм. ІВАНА БАГРЯНОГО 
з великим сумом повідомляє, що 15 серпня 2004 р. 
в м. Новий Ульм, Німеччина, після довгої і тяжкої хвороби 
відійшла у вічність 



бл. п. 






(ТРИ ГУБ) 

нар. в м. Здолбунові (Волинь) 21 лютого 1921 р. 

Управа Фундації висловлює глибокі співчуття 
її дітям Несторові і Роксоляні та всій родині Покійної. 

Вічна Її пам’ять! 



УПРАВА ФУНДАЦІЇ ім.І. БАГРЯНОГО 



Замість квітів на могилу Покійної просимо складати пожертви на 
Фундацію ім. І. Багряного зі зазначенням бажань жертводавців. 

ВаИгіапу Рошісіаііоп, Іпс. 4004 Яоапоке Сігсіе, Соїсіеп УаІІеу, МН 55442 




З невимовним жалем повідомляємо рідних, приятелів і знайомих, що з волі 
Божої 9 серпня 2004 р. упокоївся наш найдорожчий МУЖ, ТАТО і ДІДО 



бл. п 






іШІШЇГ 



Нар. 9 серпня 1929 р. в Дрогобичі. 



ПАРАСТАС і ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ були відслужені в середу, 11 серпня в по- 
хоронному заведенні Музики, і в четвер, 12 серпня в соборі свв. Володимира і 
Ольги в Чикаго. 

Про молитви за спокій душі Покійного просять у тяжкій жалобі; 
дружина - БОБА з КИСІЛЕВСЬКИХ 

діти - МАРТА КОЗБУР з мужем АСКОЛЬДОМ 

- ОЛЯ СПЕРКАЧ з мужем ЗІРКОМ 
внуки - ДАМЯН, ТАРАС і МОТРЯ КОЗБУРИ 

- КАЛИНА, МАЯ і МАРКО СПЕРКАЧІ 

тета - ЛІДА МІЩЕНА 

родина - ПОПЕЛІВ, МІШЕНІВ, ЦИМБАЛІСТИХ, НІМИЛОВИЧІВ, 

ГОЛОВА, НОВАКІВ, ГНАТЮКІВ і НЕДІЛЬСЬКИХ. 

Вічна Йому пам’ять! 



УКРАЇНСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО 

ДАРКО ВОЙТОВИЧ , власник 
(908) 647-7221 • (732) 356-1209 

СТАВИМО ПАМ’ЯТНИКИ, МАВЗОЛЕЇ, СТАТУЇ 
З РІЗНИХ ГРАНІТІВ, БРОНЗИ НА ПРАВОСЛАВНОМУ 
ЦВИНТАРІ СВ. АНДРІЯ В С. БАВНД БРУКУ, 

СВ. ДУХА в ГЕМПТОНБУРҐУ ТА ІНШИХ. 




ОЬІазІ Метогіаіз 

845 - 469-4247 Е-таіІ: оЬІазШорІопІіпе.пеІ 



ОБСЛУГОВУЄ УКРАЇНСЬКУ ГРОМАДУ в НУ/Ш/СТ/РА 

з ВИРОБОМ ЗНАМЕНИТИХ 

~ ПАМ’ЯТНИКІВ ~ МАВЗОЛЕЇВ 

НА ВАШЕ БАЖАННЯ МОЖЕМО ЗУСТРІТИСЯ З ВАМИ 
У ВАШОМУ ДОМІ, ЩОБ ОБГОВОРИТИ ВАШ ПРОЄКТ. 




ПОДЯКА 

у ПЕРШУ РІЧНИЦЮ НЕСПОДІВАНОЇ І 
ТРАГІЧНОЇ СМЕРТІ 
дорогого МУЖА, БАТЬКА і ДІДА 

бл. п. 
д-ра вет. 

ІВАНА ГАЛІЯ 

(12.22.09 - 8.30.03) 

буде відправлена 



у суботу, 28 серпня 2004 р., о 5-ій год. 
в українській католицькій церкві св. Миколая у МіІІУІІІе , Ми 

Висловлюємо глибоку вдячність родині, приятелям і знайомим, що вшанували 
пам’ять + Івана своєю участю на похоронних відправинах у церкві св. Миколая у 
МіІІУІІІе, N3. 

З глибини душі, дякуємо о. шамб. Іванові Бурі за відправи похоронних обрядів у 
супроводі о. Василя Буника, адміністратора парафії, та за слова о. шамб. Івана. Дя- 
куємо церковному хору і парафіянам. 

Ми сердечно вдячні друзям пл. куреня „Червона Калина" за участь у похоронах, 
за вінок червоних квітів і за тепле прощальне слово Богдана Михайліва. 

З глибини серця дякуємо за зворушливі, прощальні слова і спомини Марти про 
улюбленого і незабутнього батька. 

З глибини серця дякуємо нашим приятелям д-р Юрієві, Христі і Тані Перфець- 
ким, котрі приїхали у перших хвилинах трагедії, о. Буникові, котрий приїхав після св. 
Літургії, тєдг, + ЯісИагсІ СаІІаІіап із римо, католицької церкви 81. Ієісіоге і д-р Олі Ка- 
чай. 

Спеціальна подяка родині і знайомим, котрі нам безпереривно помагали мо- 
рально, організаційно і духовно; Марті і + д-р Славкові Яримовичам, д-р Олі і Рома- 
нові Качаям, Марті Антонів, Люді і Зенкові Чайківським, д-р Іванові, Ніні і Талі Куй- 
дичам, Зенкові і Олесі Стахів, Орестові і Аді Федашам, о. Богданові Лукієві, о. Лев- 
кові Ґолдаде, Рг. Зоїіп ВигЮп, Ог. Віаддіо Іпігапсо, Каїе & Раї Мс МаЬап, ЕVа 
Аскегтап. 

Дякуємо дорогій Оленочці й дорогому Лесикові за їх сильний характер, любов і 
спритність у моментах трагедії улюбленого діда + Івана. 

Дякуємо дорогим Романові і Христі Раковським, д-р Юркові Лашкевичеві і Мар- 
ті Антонів за чудові квіти. 

Ми є вдячні організаціям; СУА, СФУЖО-Канада, ФК СФУЖО-Філядельфія, Укра- 
їнській Рідній Школі, Пластовій Станиці - Філадельфія, Марії Харині, Христі Се- 
ник, д-р Н. Пазуняк, д-р О. Лужницькому, Ю. Чайківському за присутність. 

Щире спасибі за особисті, телефонні і писемні теплі слова співчуття, що стара- 
лися облегшити наше несподіване горе і переживання. 

Дякуємо похоронному заведенню СИгізІу за дбайливе переведення похорону. 

НА СВЯТІ ЛІТУРГІЇ пожертвували; 

Сестрицтво Найсвятішого Серця Ісуса, клюб св. Миколая, хор св. Миколая, Ма- 
рія Харина, Богдан і Христя Сеники. Дзвіня і Ростислав Кульчицькі, Доріяи і Натал- 
ка Сеники, Мія Сеник-Мс Кегпап, Е. і Т. Новаківські, Галина Цігаш, С. і + Г. Романик, 
Зірка Раковська-Кінах, Ляля Раковська-Похмурська, Оксана Ребет-Л. Лювє, Ірина і 
Марта Копач, Марта Антонів, родина в Україні, СФУЖО-Канада, В. Мивкеу, М. Зітоп- 
СиЬі-І 08 І, Е. Саіеііо, К. & Р. Мс Маїїап, 3. Мс МаИап, М. Мс Маїїап. 

НА ПАТРІЯРШИЙ СОБОР У КИЄВІ зложили; 



Марія Галій, Марта Галій-Денисенко, д-р Іван і Ніна Куйдичі, Мирон і Богданна 
Осадца, д-р Оля і Роман Качаї, Ірина Чума, .Піда Гладка, родина Антонів, Марія і Пет- 
ро Ціхановські, Марія Марцинишин, ЗоИп & Зипе Оирпоск, Мг & Мг8 ЗоИп Рагкз. 

Разом 770 дол. 

НА ДУХОВНУ ГРЕКО-КАТОЛИиЬКУ СЕМІНАРІЮ У ЛЬВОВІ зложили; 

Марія Галій, Марта Галій-Денисенко, д-р Зенко і Олеся Стахів, + д-р Славко і 
Марта Яримовичі, Леся Яцкевич, Богдан і Оксана Кузишини, Мирося і І. Гил, Марій- 
ка Гельбіг, Борис і Лариса Левицькі, Марта Антонів, Люба Денисенко, ОиЬіІові Ра- 
тіїу. 

Разом 675 дол. 

НА ПЛАСТ В УКРАЇНІ зложили; 

Марія Галій, Марта Галій-Денисенко, Орест і Адя Федаші, д-р Юрій і Христя Пер- 
фецькі, д-р Іван і Наталка Головінські, д-р Олег і Оленка Колодії, д-р Маруся Голо- 
вінська і Ог 1Л/.У. СИеп, Богдан і Христя Сеники, Марія Леськів, Марія Харина, Мар- 
та Антонів, Богдан Кавчак, Анна Мостова, Марія Данилів, Іванка Клим, Оксана Горо- 
децька, д-р Оля Цегельська, Зо8Іе РіогеШіпо, Ф.К. СФУЖО-Філядельфія. 

Разом 985 дол. 

Сердечно дякуємо родині і приятелям, котрі у нашому безмежному 
горі були з нами. 

Нехай Всевишній Господь і Матір Божа винагородить Вас щедрими ласками, 
опікою, любов’ю та кріпким здоров’ям. 

МАРІЯ, МАРТА, ОЛЕКСА і ОЛЕНКА 









СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



N0. 34 



Ділимося сумною вісткою, що 22 липня 2004 р. відійшов у вічність 

бл. п. 

ВАСИЛЬ ЦЕКОТ 

нар. 21 листопада 1916 р. 
в селі Беньова, Україна. 

Залишив велику родину в Америці і Україні. 



Вічна Йому пам’ять! 



РОДИНА 




ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО ВІДРОДЖЕННЯ ^ 
УКРАЇНИ (ОДВУ) 

ділиться сумною вісткою з членами та ^ 

українською громадою, що 9 серпня 2004 р. І 

відійшов у вічність довголітній член ОУН 
та Центральної Управи ОДВУ 

бл. п. 

КАРЛО МАНКІВСЬКИЙ 



ПАНАХИДА відбулася в середу, 11 серпня 2004 р. в похоронному 
заведенні „РаиІ Наггіз" Яосіїезіег, НУ, а похорон 12 серпня 2004 р. 
з церкви св. Йосафата, а опісля на цвинтар св. Гроба, ЯосИезІег, МУ. 



Родині складаємо найглибші співчуття. 



ЦУ ОДВУ 



В ПЕРШУ НЕЗАБУТНЮ РІЧНИЦЮ СМЕРТИ 
нашого найдорожчого МУЖА і БАТЬКА 

бл. п. 

ОЛЕКСАНДРА СКОПА 

котрий відійшов у вічність з вересня 2003 року 
буде відправлена 

СЛУЖБА БОЖА з ПАНАХИДОЮ 

в п’ятницю, з вересня 2004 р. о год. 10-ій ранку 
в українській православній церкві св. Покрови, 
Спринг Велі, Каліфорнія 

Друзів, приятелів і знайомих просимо згадати Покійного у своїх молитвах 

дружина - СОФІЯ 

дочки - ВІРА 

- НАДІЯ з чоловіком ПЕТРОМ 



В ПЕРШУ ДУЖЕ БОЛЮЧУ РІЧНИЦЮ ВІДХОДУ 
у Божу вічність нашої найдорожчої 
ДРУЖИНИ, ДОНІ, СЕСТРИ, ТЕТИ і СЕСТРІНКИ 



бл. п. 



І "І 10 серпня 2004 р. на 64-му році трудолюбивого життя 

Н у Києві відійшов у вічність 

бл. п. 

І проф. д-р 

ВЕНІАМІН Д. СІКОРА 

визначний науковець-економіст, професор Київського Університету ім. 
Т. Шевченка і Національної Академії Управління та директор Інституту світо- 
вої економіки і розвитку цивілізацій, автор понад 180 монографій, статтей та 
інших публікацій в Україні, Канаді, Швеції, Польщі й інших країнах, член Коро- 
лівського Економічного Товариства у Великобританії та інших міжнародних 
наукових інституцій, відомий громадський діяч. 

Вічна Йому пам’ять! 

Шановній дружині Тетяні і синам Іванові та Богданові 
висловлюю мої найщиріші співчуття. 

Анатоль Камінський 






З глибоким смутком повідомляємо, що після короткої недуги 
10 серпня 2004 р. відійшов у вічність у Києві наш добрий приятель 

бл. п. 
проф. д-р 

ВЕНІАМІН Д. СІКОРА 

нар. 1 січня 1940 р. в с. Посадів, Томашівського району, що на Холмщині. 

Доктор економічних наук, професор кількох українських університетів, остан- 
ньо Національної Академії Управління, президент Української асоціації соці- 
ально-економічних досліджень, консультант Уряду України, учасник та допо- 
відач на міжнародних конгресах, гостюючий викладач та дослідник на зару- 
біжних університетах, автор (співавтор) біля 180 наукових праць, член між- 
народних професійних асоціацій, співзасновник „Руху“, майстер спорту, лю- 
битель мистецтва та літератури. 

Був відданим українським патріотом і на таких виховав його двох синів. 

Опечаленій сім’ї, дружині Тетяні та синам Іванові і Богданові 
пересилаємо наші щирі співчуття. 

ГРУПА ПРИЯТЕ.ПІВ 



будуть відправлені 

ЗАУПОКІЙНІ СВЯТІ ЛІТУРГІЇ в українських католицьких церквах; 

2 вересня 2004 о. 

• в церкві свв. Петра і Павла в Бріджпорті, Па. о год. 7-ій ранку 

• в церкві св. Юра в Ню-Йорку о год. 7:45 ранку 

• в церкві свв. Володимира і Ольги в Чикаго, Ілл. о год. 8-ій ранку 

• в церкві Чесного Хреста в Асторії. 

Про молитви за спокій душі Покійної ОЛЕНКИ просять 
у великому смутку залишені; 

чоловік - ПЕТРО ХОМА 

мама - ІРЕНА СТЕРЧО 

брат - ЮРІЙ СТЕРЧО з дружиною ДІЯНОЮ і синком ПЕТРУСЕМ 

сестра - МАРУСЯ СТЕРЧО з чоловіком ПАВЛОМ ҐІЛЕСПІ 

вуйко - МИХАЙЛО УРБАН 

теща - ОЛЬГА ХОМА 

хресна мама - ОРЕСТА ФЕДИНЯК 

Пам’ять про нашу ОЛЕНКУ залишиться в наших серцях навіки. 

Вічна їй пам’ять! 



гПк УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА 

ФЕДЕРАЛЬНА КРЕДИТІВКА 

^-=1 ню-йорк 

|і повідомляє своїх членів Л 

^ і українську громаду, 

що в середу, 11 серпня 2004 р. 
в Україні відійшов у вічність 
довголітній член дирекції нашої кооперативи 

св. п. 

МИКОЛА ТУРЕЦЬКИЙ 

Дирекція і працівники кредитівки висловлюють 
щирі співчуття дружині, дочкам і дальшій родині 
тут в Америці та на рідних землях. 

Вічна Йому пам’ять! 

ДИРЕКЦІЯ КРЕДИТІВКИ 



За мову і зміст 
посмертних оголошень 
і подяк редакція не відповідає 












N0. 34 



СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



НІН 



з волі Всевишнього, 20 липня 2004 року, 
упокоїлася в Бозі 

6л. п. 



МИРОСЛАВА КВАСОВСЬКА 

з ГУПАЛІВСЬКИХ 

нар. 20 жовтня 1910 р. в Золочеві, Зах. Україна 
вдова по Володимирові Квасовському 

ПАНАХИДА відбулася в неділю, 25 липня 2004 р. в похоронному заведенні 
Аіігесі Оаііаіге у Мопігеаі , Канада. 

ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ відбулися в понеділок, 26 липня 2004 р. в українській 
католицькій церкві Успення Божої Матері на Нозетопі, а відтак на цвинтарі Соїе 
Оез Меідез. 

Залишилися у смутку: 

діти - ВІРА, РОМА й ОРЕСТ 

внуки - ГАННУСЯ, УЛЯНА, ПЕТРО і СТЕФАН 

брат - ПЕТРО з родиною 

швагер - ІВАН з родиною 

та ближча і дальша родина в Америці, Канаді і Україні. 

Вічна їй пам’ять! 

Ми невимовно вдячні теті Марії Гупалівській за її невтомну поміч, прихиль- 
ність, та постійні відвідини нашої мами. 

Щиро дякуємо о. Ігореві Ощіпко за уділення Св. Тайни Єлеопомазання Покій- 
ній, і за похоронні відправи. 

У СОРОКОВИЙ ДЕНЬ СМЕРТИ 

будуть відправлені СВЯТІ ЛІТУРГІЇ; 

в українській католицькій церкві Успення Божої Матері в Монт- 
реалі, о год. 8-ій ранку; 

в українській католицькій церкві Входу в Храм Пресвятої Бо- 
городиці, МоП РоП, РЦ., о год. 8.30 ранку; 
в українській католицькій церкві Непорочного Зачаття у 8ап 
Ргапсізсо, СА., о год. 10-ій ранку; 
в українській католицькій церкві Христа Царя, Бостон, Ма. 
о год, 10-ій ранку. 

На нев’янучий вінок в пам’ять Покійної родина складає 250 дол. на Стипендійну 
акцію СУА; иНїА^ЕА ЗсИоІагзИір Ргодгаш, через 56-ий Відділ; 

250 дол. - на „ЕиЬка Коіезза ЗсИоіагзИір Рипсі” при МсСііі університеті в Монт- 
реалі, Канада. 






Ділимося сумною вісткою, що 5 серпня 2004 р. відійшла у Божу вічність 
на 102-му році трудолюбивого життя наша найдорожча 
МАМА, БАБУНЯ і ПРАБАБУНЯ 

6л. п. 

СТАНИСЛАВА ЕВСТАХІЯ 
ЛИСА ГАЙДА 

в заведенні Бугая правили Панахиду 8 серпня, а 9 серпня - похоронні відправи 
в церкві Непорочного Зачаття в Гемптремку правили о. Павло Гайда та оо. Роман 
Гикавий і Юрій Стець, ЧСВВ. Тіло Покійної спочило біля мужа 6л. п. прос|}. Пили- 
па Гайди на цвинтарі Мт. Олівет в Дітройті. 

В глибокому смутку залишилася родина: 

дочка - ЗОРЯНА ГАЙДА ШВАЙКУН 
сини - ІГОР ГАЙДА з дружиною РОМОЮ 

- ТАНАС ГАЙДА з дружиною ДЗВІНКОЮ 
внуки - ДЗВІНЯ і КВІТЯ ШВАЙКУН 

- КОСТЬО і МІШЕЛ ШВАЙКУН та донечка АНЯ 

- РОСТЬО і ГАЛЯ ШВАЙКУН 

- БОРИС і ГАЛЯ ГАЙДИ з ХРИСТИНКОЮ 

- МАРКО і РОКСАНА ГАЙДИ з ПЕСИКОМ і СОФІЙКОЮ 

- РОМАН і КАТРЯ ГАЙДИ з АРТИМОМ, МАЄЮ І ТАЇСОЮ 

- о. ПАВЛО і ХРИСТЯ ГАЙДИ з ЮЛІЯНОМ, ЗАХАРІЄМ, 
ІЛЛЕЮ і ДМИТРИКОМ 

- ТАРАС і ТАНАС ГАЙДА 

та ближча і дальша роридна в Америці і Україні. 

Просимо молитов. Бажаючих вшанувати пам’ять Покійної родина ласкаво 
просить складати пожертви на добродійні цілі, які вона підтримувала: 
будова Патріяршого Собору УГКЦ в Києві, Український Музей в Ню-Йорку, 
журнал „Патріархат", „Смолоскип", або на 26-ий Відділ СУА, до якого Покійна 




У смутку повідомляємо, 
іцо 8 серпня 2003 р. 



6л. п. 

ІВАН ПІХ 

нар. 21 травня 1921 р. 
в Старияві, Україна 
син покійних Стефана і Катерини. 



У смутку залишені: 

дружина - АННА 




дочка 



сестра 



- ІГОР* з дружиною ОКСАНОЮ 

- ЯРОСЛАВ 

- ЄЛИСАВЕТА 

- ОРЕСТ з дружиною БОГДАННОЮ 
-ОЛЕГ 

- МАРІЯ, ЕВА і КАТЕРИНА 



належала. 



Вічна їй пам’ять! 



племінники - МАРІЯ, НАДЯ і ВЛОДКО 
та численні приятелі і знайомі. 

Про молитви за душу нашого любимого Івана просить родина. 



Вічна Йому пам’ять! 



Ділимося з усією українською спільнотою сумною вісткою, 
що 8 серпня 2004 р. з волі Всевишнього, відійшов у вічність 
на 96-му році життя, наш найдорожчий 
ТАТО, ДІДУСЬ, ВУЙКО і ШВАГЕР 

бл. П. 

ВАСИЛЬ ЦИГАН 

нар. 18 лютого 1909 р., в селі Запитів, Львівщина, Україна 



ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ відбулися в суботу, 14 серпня 2004 р., в українській ка- 
тедрі Непорочного Зачаття у Філядельфії, Па., а відтак на цвинтарі св. Марії у Рох 
СИазе Ра. 

Залишені у глибокому смутку: 

дружина - ЛЮБОМИРА зі сином МИХАЙЛОМ і донькою МАРИСЕЮ 

сини - ЮРІЙ з дружиною АННОЮ МАРІЄЮ і дітьми ПАВЛЕЮ, 

АНДРІЄМ і НАТАЛЕЮ 

- РОМАН з дружиною МАРІЙКОЮ і дітьми ТАМАРОЮ 
і АДРІЯНОМ з дружиною МАРТОЮ 

швагер - ЛЕВ із сином РОМАНОМ 

швагерка - ІВАННА з дітьми - АНДРІЄМ з дітьми, ЛЯРИСОЮ із чоловіком 
ІГОРЕМ, ХРИСТЕЮ з донькою і ПЕТРОМ з дружиною 
ТЕРЕСОЮ і дітьми 

племінники - ЛЮБОМИРА (з Кузьмінських) ЧОРНОДОЛЬСЬКА з чоловіком 
АНДРІЄМ і дітьми 

- ПЕТРО КУЗЬМІНСЬКИЙ 

та ближча і дальша родина в Америці, Польщі і Україні. 

Дай Йому Господи Вічную пам’ять! 



З жалем ділимось вісткою з родиною і приятелями, 
що У вівторок, 10 серпня 2004 р. відійшов у вічність на 
77-му році життя наш дорогий 
БРАТ, ДЯДЬКО і ХРЕСНИЙ БАТЬКО 



І бл. п. 

ПЕТРО СИМОНЕНКО 

нар. 27 травня 1927 р. в м. Ромни, Сумська обл. 

Покійний залишив у смутку; 

сестру - ГАЛИНУ 

племінниць/хрещениць - ЄЛИСАВЕТУ і АННУ з дітками. 



Просимо друзів і знайомих про молитви 
за упокій душі покійного Петра. 

„Я, воскресення і життя. Хто вірує в мене, 
навіть коли помре - житиме. 

Кожен хто живе й вірує в мене, 
не помре навіки". 

(Іван 11:25-26) 








СВОБОДА, П’ЯТНИЦЯ, 20 СЕРПНЯ 2004 РОКУ 



N0. 34 



РЕКЛЯМА • ОГОЛОШЕННЯ • ПОВІДОМЛЕННЯ • Марійка Осціславська 973-292-9800 #3040 



Хг В ^ ЯІВЕВ тиАУЕі їЕКУїСЕ, тс. 



250 VVе5^ 571И ЗІ.#1211 РІіопе: (212) 541 -5707 
Ме\у Уогк, NV 10107 Рах; (212) 262-3220 

ЕСОМОМУ АІВРАНЕЗ 
Львів/Одеса 

927 ДОЛ/'“ (гоипсі ігір) 

575 ДОЛ.'"“(опе VVау) 

Київ 

730 ДОЛ/'^’' (гоипсі Ігір) 

475 дол. (опе \л/ау) 

РЧее1:гіс1:іопз Арріу 



АДВОКАТ ^ 

ЯРОСЛАВ ^ 

КУЗЕМЧАК ^ 

КОМПЕНСАЦІЇ і ВИМОГИ 
З НАСЛІДОК АВАРІЙ 



ЛОНГИН СТАРУХ 

ЩвШ Професійний продавець 
забезпечення УНС 

ІТ.Н ^ОNСIN ЗТАВиСН 

исепзесі Адепі 

Укгаіпіап Маїіопаї Азз’п. іпс. 



(еі.; 800-673-5150 • 845-626-2058 
е-таіI;ІV 8 ^а^ис^^@аоI.сот 



КУПІВЛЯ-ПРОДАЖ 



✓ на роботі 

✓ автомобільних 

✓ а публічних місцях 

✓ лікарських помилок 



Перша консультація безплатна 

Оплату беремо лише після виграші процесу 
про відшкодування 



А ТАКОЖ: 



® ВОДІННЯ під впливом. алькоголю 

• КУПІВЛЯ І ПРОДАЖ нерухомостей 

• ПРОЦЕСИ цивільні і кримішльні 
® ШТРАФИ 

® РОЗВОДИ 



ІтЛТЛІІЯЇШаМїіМіІІіЯгДІІ 



ШЕЬТ & ОАУЮ 

1373 ВгоаР 81, СІШоп, МЗ 07013 

С973У 773-9800 



ПРОДАЄТЕ 
СВІЙ БУДИНОК? 

Зателефонуйте до нас! 
Купуємо 

6-60 родинні будинки 

СИагІез Росірігка 

^Р^С Мападетепі ГГС 

( 718 ) 459-1651 




Огеаї Ь Ше гей у 

-йлугіау.апуйша. йшйсіш!, /; 
ШаіюаШгрї^й СшШ: і '-і 
сЛ ь Укшіпа йот 7.8 с/тіп. 



і-аоо 44а 

<^) 10 Р 05 Т 

«УИГИШЗРЕНТ.ОМ 



: ХРИСТИНА БРОДИН 

^ і Професійний пр-здавець 

■І*^'**Л забезпечення УНС 

Щ СНВІ5ТІНЕ ВВООУН 

ІІСЄП 5 Є<І Адеш 

ІІкгаіпіап Наїіопаі Азз'п. Іпс. 



2200 Пои'о 'З РО Всі 2 в 0 Раг 5 
Те* г973» 2^ 0300 (Еаі. 3039) • Рал (Й73і 232 
0900 



ОРКЕСТРА „ЛУНА“ 



Музика на весілля, забави, ({Фестивалі. 
Святкування роковин. 

ОЛЕСЬ КУЗИШИН 

Тел./факс: (732) 636-5406 
е-таіІ:(1итати8е@аоІ.сот 



УКРАЇНСЬКА КНИГАРНЯ 

Найбільший вибір українських книжок. 
Замовляйте каталог: 

1 - 866 - 422-4255 

імуууу.икгаіпіапЬоокзІоге.сот 



Гайка С0УРАМУІ 



Нитки, тканина до вишивання, 
писанкові прибори, касети, відео- 
касети, СО, шкільні книжки, хустки, 
кераміка, різьба. 

26 РІГ8І АVепие, Ме\А/ Уогк, МУ 10003 

. ТеІ.: (212) 473-3550 - 



Ремонтуємо і переробляємо хати, помеш- 
кання, пивниці, паркети, кафлі, шідрак, 
шпаклювання, малювання. 

Тел.: (201) 437-3227 ® (646) 279-1910 



РЕСОРТ НАД МОРЕМ 






Ви^АММА ВАРОУ\/УС 2 : 

128 Е. Сгосиз Псі. 
\Л/іІсі\)УООСІ Сгезі N4 08260 

ТеІ. (609) 522-3348 



ІА\Л/ ОРРІСЕ8 ОР 



Від 1983 

Серйозні персональні пошкодження 

Купно, продаж нерухомостей 

(ВеаІ Езіаіе апсі соор-сіозіпдз) 

Репрезентування комерційної 

діяльности 

Зесигіїіез агЬіІгаІіоп 

Розводи 

Заповіти-офіціяльні завірення 

157 ЗЕСОМОАУЕМиЕ 

МЕШУОЯК, МУ 10003 
(212) 477-3002 

(Тільки за попереднім домовленням) 



№ 

ге*”*Ц 



ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ 
ПОСИЛКИ З ОДЕЖЕЮ 
ПРОДУКТОВІ НАБОРИ 
ЛИСТИ ТА ДОКУМЕНТИ 



КАВРАТУ ТВАУЕІ 1 




121 Риппуппесіе Ноасі, 

Тогопіо, Опіагіо Сапасіа М68 2У4 

1 


^ НАДІЙНО 1 швидко до рук адресата 
в Україну, Польщу та інші держави 



В Торонто (416) 761-9105 

е-таіі: п8етсгу8@аоІ.сот 




ПОДОРОЖНІ ПОСЛУГИ 

ВІЗИ • АВІАКВИТКИ 
ЗАПРОШЕННЯ до Канади І США 




НАЙДЕШЕВШІ МІЖНАРОДНІ 
ТЕЛЕФОННІ РОЗМОВИ 



Пам’ятайте - як посилати, літати, чи телефонувати - то тільки через КАРПАТИ!